1 грудня: це цікаво знати

У народі 1 грудня спостерігали за погодою і відзначали, скільки змін станеться протягом дня, стільки змін у погоді буде і протягом зими. Тож, спостережливим людям є робота.

За церковним календарем 1 грудня вшановують мученика Платона; мучеників Романа, диякона, і отрока Варула; мучеників Закхея, диякона Гадаринського, і Алфея, читця Кесарійського.

Іменинники 1 грудня:
Платон і Роман.

1 грудня народилися:

1913 – Платон Воронько – український поет, публіцист. Автор поетичної збірки  «Повінь».

1913 – Георгій Майборода – український композитор. Автор багатьох опер, симфоній, концертів для голосу з оркестром, для скрипки з оркестром, симфонічних варіацій для віолончелі з оркестром, хорів, романсів.

1918 – Платон Майборода – український композитор, автор численних пісень і хорів, обробок народних пісень («Пісня про рушник», «Якщо ти любиш», «Ми підемо, де трави похилі», «Київський вальс»).

1 грудня відзначають:

  • День працівників прокуратури.
  • Всесвітній День боротьби зі СНІДом.
  • День невролога.

Події 1 грудня:

1408 — татарський хан Едигей взяв в облогу Москву.

1783 — перший політ людини на повітряній кулі, наповненій воднем. Це здійснив у Парижі французький фізик Жак Александр Сезар Шарль. Під час двогодинного польоту в гондолі кулі разом з Шарлем перебував його напарник Робер.

1822 — у Відні відбувся музичний дебют 11-річного Ференца Ліста, майбутнього угорського композитора (1811–1886).

1835 — побачила світ перша книга казок видатного датського письменника-казкаря Ганса Крістіана Андерсена.

1863 — на 5-му засіданні представників перших футбольних команд Англії  прийнято рішення заборонити футболістам бігати полем з м’ячем у руках.

1887 — на сторінках повісті англійського письменника Артура Конан-Дойля «Етюд у багряних тонах» вперше з’явився популярний літературний персонаж — приватний детектив Шерлок Холмс.

1891 — американець Джеймс Нейсміт вигадав баскетбол.

1903 — з’явився перший вестерн — «The Great Train Robbery».

1913 — на заводах Форда (США) ввели безперервну складальну лінію (конвеєр), з якого через кожні 2 години 38 хвилин став сходити автомобіль.

1913 — відкрито метрополітен у Буенос-Айресі (Аргентина).

1918 — проголошено створення Королівства Сербів, Хорватів і Словенців.

1918 — приєднанням Трансильванії до Королівства Румунія завершився процес утворення єдиної румунської національної держави.

1921 — відбувся перший політ дирижабля, наповненого гелієм (фірми  «Гуд’їр»).

1929 — Едвін С. Лоу вигадав гру в бінго.

1934 — у Ленінграді (нині — Санкт-Петербург) комуніст Ніколаєв застрелив лідера місцевої комуністичної організації Сергія Кірова. Обставини злочину досі залишаються нез’ясованими, але Сталін використав його для організації в СРСР «Великого терору» (тільки в Українській СРР в грудні 1934 року розстріляли 28 видатних осіб, в тому числі відомих письменників).

1939 — Радянський Союз оголосив про створення на його території  маріонеткового «уряду» вигаданої «Фінської демократичної республіки» на чолі з комуністом О. В. Куусіненом.

1944 — наказ Наркомату внутрішніх справ СРСР про створення в його складі Головного управління з боротьби з бандитизмом, одним із завдань якого була боротьба з «націоналістичним підпіллям» у Західній Україні та Балтії.

1955 — початок руху проти расової сегрегації в США. В місті Монтґомері  негритянка Роза Паркс відмовилась поступитися місцем білому чоловіку в автобусі, за що була заарештована поліцією. Внаслідок масових акцій протесту Верховний Суд США через рік скасував закон про сегрегацію в міському транспорті.

1958 — Французьку колонію Убангі-Шарі проголосили Центральноафриканською Республікою.

1959 — 12 країн (Аргентина, Австралія, Бельгія, Велика Британія, Чилі, Франція,  Японія, Нова Зеландія, Норвегія, Південно-Африканський Союз, СРСР і США) підписали у Вашингтоні договір про мирне наукове використання Антарктиди.

1962 – Микита Хрущов відвідав виставку художників, після чого в СРСР почалося цькування абстракціонізму.

1981 — на Чорнобильській АЕС став до ладу 3-й енергоблок потужністю 1 млн кВт.

1988 — вперше відзначено Всесвітній день боротьби зі СНІДом.

1989 — зустріч у Ватикані Папи Івана Павла II з керівником СРСР Михайлом Горбачовим започаткувала офіційну легалізацію Української Греко-Католицької Церкви.

1990 — у Києві розпочався установчий з’їзд Партії демократичного відродження України (згодом на її базі виникла Народно-демократична партія, а частина членів приєдналися до ПРП).

1990 — під дном Ла-Маншу зустрілися британські та французькі будівельники, які з двох кінців прокладали перший в історії підземний тунель через цю протоку між Британією та Францією.

1991 — понад 90 % відсотків із 32-х мільйонів громадян України, що 1 грудня 1991 року взяли участь у Всеукраїнському референдумі, висловилось за незалежність своєї країни. Одночасно з референдумом проводились і вибори Президента, на яких перемогу здобув Леонід Кравчук, в недалекому минулому секретар ЦК Компартії України. За нього проголосували понад 61 % виборців.

1991 — у Києві відкрито Генеральне консульство Австрійської Республіки.

1994 — Андрій Шевченко у матчі проти дніпропетровського «Дніпра» забив свій перший гол в складі київського «Динамо».

2009 — у Львові запустили Львівський міський рейковий автобус.

2011 — утворена Ініціативна група «Першого грудня».

2012 — оприлюднена Українська хартія вільної людини.

2013 — у відповідь на спробу силового розгону Євромайдану мільйонна демонстрація у Києві, початок Революції гідності.

2013 — після побиття студентів на майдані в ніч на 30 листопада, першого грудня на мирний протест вийшло понад мільйон киян.

Чи знаєте ви, що:

Романс «Ми підемо, де трави похилі» був написаний за десять хвилин. Слова Андрій Малишка написав на коробці з-під цигарок «Казбек» за лічені хвилини, а Платон Майборода, який мешкав тоді в їхній квартирі, сів за рояль і почав імпровізувати мелодію. Пісня народилася так несподівано, що Малишко відвернувся до вікна й заплакав.

А «Київський вальс» своєю появою завдячує студентам Київського медичного інституту. Вони написали листа до Платона Майбороди та Андрія Малишка, де попросили написати пісню, присвячену квітучому Києву, яка б залишилась у душі, коли вони, вже молоді лікарі, роз’їдуться по різних куточках країни. Саме студенти-медики й були першими слухачами й виконавцями пісні, що згодом набула повнокровного життя і стала однією з найулюбленіших.

Випробувавши свій талант на «Київському вальсові», Платон Іларіонович пише «Колгоспний вальс», «Білі каштани», згодом «Студентський вальс», «Друзі хороші мої», «Дніпровські хвилі» та інші мелодії, відомі не лише в Україні, а й у багатьох державах світу, особливо там, де є великі українські громади: США, Канаді, Австралії, країнах Латинської Америки. Ці пісні нагадують українцям далекий рідний край, його природу і людей.

Comments

141 Переглядів