1 лютого: це цікаво знати

Почався відлік останнього місяця зими, про який у народному прислів’ї мудро підмітили: «Лютневий сніг весною пахне!» До прийняття християнства останній місяць зими завершував у нас річний цикл. Адже новий рік наші предки відзначали у перші дні весни. Це ж стосувалося і давніх римлян, тому в них назва третього місяця зими у перекладі означала «очищення» (фебруаріс).

В Україні ж офіційно закріпилася за цим місяцем назва «лютий». Адже це – пора вітрів, морозів, снігів та відлиг.

У народі вірили, якщо на Макарія була ясна погода чи капало зі стріхи, то очікували ранню весну: «Якщо крапель – то у весну ранню вір». А ось якщо увечері на небі було багато зірок, то зима ще довго обіцяла протриматись. Якщо на Макарія кружляла заметіль, то вірили, що ще довго буде така погода.

Цей день називали ще Громовицею, оскільки це єдиний день зими, коли може статись гроза.

За церковним календарем 1 лютого вшановують преподобного Макарія Великого, Єгипетського; святителя Марка, архієпископа Ефеського; преподобного Макарія, посника Києво­Печерського; преподобного Макарія, диякона Києво­Печерського; блаженного Феодора, Христа ради юродивого, Новгородського; преподобного Макарія Римлянина, Новгородського; мученицю Євфрасію, діву; преподобного Макарія Олександрійського; святителя Арсенія, архієпископа Керкирського; преподобного Антонія, стовпника, Марткобського.

Іменинники 1 лютого:
Федір, Макар, Сава, Антон, Арсен, Єфросинія.

1 лютого народились:

1824 – Гнат Галька – український етнограф та фольклорист. Праці: «Народний празник Купала», «Названня місяців», «З народних казок».

1828 – Петро Кішка – матрос, герой Кримської війни, легендарний розвідник.

1897 – Євген Маланюк – український поет, літературознавець. Учасник визвольних змагань. Офіцер Генштабу Армії УНР.

1902 – Оксана Лятуринська – українська поетеса, скульптор, живописець. Авторка збірок «Гусла», «Княжа емаль» та ін. Створила пам’ятник полеглим (1932), погруддя Т.Шевченка, С.Петлюри.

1930 – Микола Бідняк – український художник, лауреат Шевченківської премії, член Національної спілки художників України та Світової асоціації митців, що малюють вустами чи ногами.

Події 1 лютого:

1411 – укладення Торунського мирного договору, який завершив Велику війну (1409—1411).

1587 – підписання англійською королевою Єлизаветою I смертного вироку Марії Стюарт.

1664 – армія короля Яна II Казимира була змушена зняти облогу з Глухова. Ця подія стала початком важкого відступу польсько-литовської армії. Великий похід короля провалився. Річ Посполита втратила Лівобережну Україну.

1673 – німецький учений Ґотфрід Лейбніц продемонстрував сконструйовану ним сумувальну «арифметичну машину».

1709 – команда британського корабля виявила на незаселеному острові Хуан-Фернандес у Тихому океані моряка Александра Селкірка, що став прототипом  Робінзона Крузо.

1732 – Рештська угода Росії з Персією; поступка Персії прикаспійських територій, завойованих Петром I.

1884 – вийшло у світ перше видання Oxford English Dictionary (Оксфордського словника англійської мови).

1893 – Томас Едісон створив у Нью-Джерсі першу у світі кіностудію «Чорна Марія».

1893 – у Турині відбулася прем’єра опери Джакомо Пуччіні «Манон Леско».

1896 – у Турині відбулася прем’єра опери Джакомо Пуччіні «Богема»/.

1907 – в одній із берлінських газет з’явилася стаття, в якій славу створення кіно  приписано німецькому фотографу Максу Складановському, що викликало хвилю обурення у французів (однак Складановський створив свій кіноапарат одночасно (1895) і незалежно від братів Люм’єрів).

1918 – патріарх РПЦ Тихон піддав анафемі радянську владу.

1922 – політбюро ЦК КП(б)У ухвалило рішення про вивезення 8 млн пудів хліба з голодуючої України до Росії.

1930 – газета «Таймс» надрукувала перший у світі кросворд.

1930 – ухвала ЦВК і СНК СРСР «Про заходи щодо зміцнення соціалістичного перевлаштування сільського господарства в районах суцільної колективізації і по боротьбі з куркульством». Початок масової колективізації.

1946 – обрання Трюгве Лі першим генеральним секретарем ООН.

1946 – проголошення Угорщини республікою.

1951 – відбулося третє випробування атомної бомби на полігоні в Неваді, що стало першим ядерним вибухом, який був показаний по телебаченню.

1953 – хвилі Північного моря розмили 50 основних дамб Голландії, загинуло 1835 людей, 43 тисячі споруд були частково або повністю зруйновані.

1954 – відбулася прем’єра першої телевізійної «мильної опери» («Secret Storm)».

1958 – США успішно провів запуск орбітального сателіта «Експлорер».

1958 – Єгипет і Сирія утворили Об’єднану Арабську Республіку.

1967 – у Детройті (США) вийшло перше число українського часопису «Детройтські новини».

1992 – російсько-американська декларація про завершення «холодної війни».

1992 – Україна встановила дипломатичні відносини з Румунією.

1994 – набула чинності Шенгенська угода, підписана країнами ЄС і що передбачає введення повної свободи переміщення громадян між державами-учасниками Європейського Союзу.

2003 – при заході на посадку над мисом Канаверал (штат Флорида) вибухнув  американський шатл «Колумбія». Загинули всі 7 членів екіпажа, зокрема перший  ізраїльський астронавт Ілан Рамон.

2004 – скасування смертної кари у Великій Британії.

2010 – 44 дні прокату знадобилося фантастичному блокбастеру Джеймса Камерона «Аватар», знятому у форматі 3-D, щоб зібрати у світовому прокаті понад 2 млрд доларів. Фільм став першим в історії, що перетнув 2-мільярдну планку.

Чи знаєте ви, що:

Назва СІЧЕНЬ походить від слова «січа». У давнину в цей час починали розчищати ділянки від корчів, щоб весною їх засіяти. Цей промисел називався січа. До цього перший місяць року мав й інші назви: студень, просинець, сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, щипун, сніжень, лютовій.

Назва ЛЮТИЙ закріпилася за місяцем у кінці 19 століття. Адже він люту вдачу має. Пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети – все це лютий. Про це свідчать і попередні назви місяця: крутень, зимобор, криводоріг, казибрід, межень (межа між зимою та весною).

Назва БЕРЕЗЕНЬ закріпилась за місяцем у середині 19 століття. Походить від назви промислу – березол (заготівля березового попелу, що використовувався для виготовлення скла). До цього часу місяць називався март. У народі його звали:   крапельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, соковик, полютий, красовик.

КВІТЕНЬ носить свою назву з 16 століття. Саме в цей час земля починає квітувати. В ужитку були й інші народні назви: краснець, лукавець, дзюрчальник, водолій та апріль, що латинською мовою означає «сонячний».

ТРАВНЕМ останній місяць весни став у 20-му столітті. До цього він звався май – від імені давньоримської богині весни Майї. У народі його називали: пісенник, місяць-громовик, травник.

ЧЕРВЕНЬ походить від слова «червець». Саме в цей час з’являється сокоживна комаха – кошеніль (червець). З неї в давнину добували червону фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. Її також продавали сусіднім державам. До цього місяць звався: кресень, гедзень, червивий місяць, гнилець, ізок (коник).

ЛИПЕНЬ – дуже давня назва місяця. Походить від слова липець (липовий мед). На цей місяць припадає період основного медозбору. В народі його іноді називали білець (час, коли вибілювали полотно), грозовик, дощовик.

СЕРПЕНЬ – від слова серп. Це знаряддя, яким жали зернові. Інші назви, що існували в народі, також про жнива свідчили: копень, густар, хлібочол, жнивець, зоряничник, городник, прибериха-припасиха, спасівець, барильник.

Назва ВЕРЕСНЯ прийшла з Полісся. Там у цей період цвіте верес – цінна медоносна рослина. Був цей місяць також ревуном, заревом, сівнем, бабським літом та покрійником.

ЖОВТЕНЬ – час жовтіння листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської Русі. В народі його називали грязень, хмурень, листопадник, зазимник, весільник. А також паздерник – від слова паздер, тобто костриця. У цей час переробляли льон та коноплі (від волокон відділяли кострицю).

Назва ЛИСТОПАД прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України – дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.

ГРУДЕНЬ – від слова груддя. Після осінніх дощів розтоптані возами ґрунтовки замерзали. Їздити такими дорогами було важко – заважали замерзлі грудки. В давньоруські часи цей місяць називали студень. У народі його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим.

Comments

311 Переглядів