1 вересня: це цікаво знати

«Надійшов вересневий час – сім погод у нас», – мовить народне прислів’я про перший місяць осені, що якраз ступив на поріг разом з першими дзвінками, які сьогодні пролунають у школах.

Свою назву вересень отримав від рослини – вереса, рожево-бузкове суцвіття якої саме зараз починає вкривати соснові бори, торф’яники та піщані пагорби Полісся. Ця назва першого місяця осені закріпилася у нашій мові порівняно недавно, лише на початку 20-того сторіччя. А до того, в кожному регіоні України він називався по-своєму, зокрема, зарев, маїк або ж сівень.

Давні ж українці взагалі називала вересень «ревун», від оленів та лосів, які саме о цій порі влаштовують шлюбні ігри. З цього дня колись бралися за копання буряків, бо ж вересніє, то й дощик сіє. А також підмічали: «Вересневий дощ, що почався вранці, довго не йтиме».

За народним календарем 1 вересня – Андрія Стратилата. О цій порі селяни мали закінчити всі торговельні та господарські угоди, починали сушити льон та мочити коноплі. Також в давнину існувала традиція вперше садити хлопчиків, яким виповнювалося 4 роки, 1 вересня на коня. Таким чином майбутніх чоловіків привчали до дорослого життя і роботи.

Народні прикмети 1 вересня:

  • пвденний вітер – до доброго урожаю вівса.
  • місяць рогами вгору – на гарну погоду.
  • яка погода 1 вересня, така й осінь буде.
  • вранці туман – до сніжної зими.
  • якщо з ліщини листя опадає – час буряк викопувати.

За церковним календарем 1 вересня вшановується пам’ять трьох мучеників Газских – Агапія, Тимофія і Теклі, які постраждали за віру приблизно в 304-306 рр. Як відомо, в юності Тимофій почав вивчати Святе письмо, а завдяки дару красномовства, став проповідником. У часи правління імператора Діоклетіана були організовані масові гоніння на послідовників Христової віри, і Тимофій також був спійманий. Його звинуватили у злочинах, скоєних проти язичницьких богів, і піддали чисельним тортурам. Однак Тимофій не відрікся від віри, не визнав своєї вини, а, навпаки, продовжував проповідувати й говорити про любов до Бога і людей. Після цього його засудили до спалення.

У тому ж місті постраждали Текля та Агапій, яких язичники віддали на розтерзання диким тваринам. Обидва мученики також були звинувачені язичниками в брехливості та неправильності того, що вони проповідували, не захотіли підкорятися і поклонятися язичницьким богам.

1 вересня тісно пов’язували з часом, коли визрівав буряк, і, за прикметами, якщо врожай був багатим, то раділи всі, адже на основі буряків можна було приготувати велику кількість страв, і до того ж він не тільки чудово зберігався в коморах, але й володів унікальним складом за кількістю вітамінів і мінералів. Цікаво, що листя буряка знахарі рекомендували прикладати до запалених очей, а при зубному болі треба було потримати в роті коріння буряка. Готували на основі цього овоча різні супи – в основному це був наваристий борщ. Разом з квашеною капустою буряк також подавали з вареною картоплею.

В православ’ї 1 вересня пов’язують з особистістю Андрія Стратилата, який постраждав за віру в Христа.

1 вересня було заведено закінчувати всі господарські та торговельні угоди. Селяни 1 вересня починали сушити та м’яти льон, мочити коноплі. Починалися так звані засідки, коли жінки вечорами збиралися в хатах (найчастіше в будинках вдів), де розмовляли та займалися якою-небудь роботою (наприклад, рукоділлям). Довгий час зберігалася традиція садити хлопчиків на коней 1 вересня, коли їм виповнюється 4 роки – так привчають дитину до роботи і дорослого життя.

Іменинники 1 вересня:
Андрій, Тимофій, Фекла, Агапій і Питирим.

1 вересня народились:

1832 – Олександр Поль – український дослідник, археолог, краєзнавець, меценат. Відкрив Криворізький залізорудний басейн. Заснував у Дніпропетровську краєзнавчий музей, названий його ім’ям.
1947 – Микола Мозговий – український естрадний співак, композитор-пісняр, народний артист України. Автор пісень «Серце скрипки», «На щастя, на долю», «Тополиний край», «Горянка» та ін.

1 вересня відзначають:

  • День знань.

Події 1 вересня:

1632 – Лаврська школа була об’єднана з Київською братською школою у Київську колегію, що дістала назву Києво-Могилянської.
1804 – німецький астроном Карл Людвіг Гардінг відкрив третій астероїд Юнону.
1819 – вперше поставлено на сцені Полтавського театру п’єсу Івана Котляревського «Наталка Полтавка».
1859 – Керрінгтон і Годжсон незалежно відкрили спалахи на Сонці.
1866 – відкриття залізничної магістралі на ділянці Одеса — Балта довжиною 257 верст.
1898 – відкрився Київський політехнічний інститут. Ідея його створення була висловлена ще у 1880 році, та перші збори установчого комітету відбулися лише у 1896.
1919 – у ніч з 31 серпня на 1 вересня внаслідок тактичних прорахунків командування (генерал Кравс) столицю України було здано денікінцям під орудою генерала Бредова.
1923 – Великий кантоський землетрус у Східній Японії.
1939 – нападом Німеччини на Польщу розпочалася Друга світова війна в Європі.
1964 – у Києві відкрито перший в Україні широкоформатний кінотеатр: «Україна».
1964 – перший вихід на телеекрани програми «На добраніч, малюки!».
1996 – в Україні запроваджено національну валюту — гривню.
2001 – покарання стратою в українському судочинстві замінено довічним ув’язненням.
2004 – у школі № 1 Беслана (РФ) було захоплено в заручники щонайменше 1200 дітей та дорослих. За офіційними даними, напад здійснювався 32 чеченцями. В результаті невдалої операції російських спецслужб загинуло майже 300 заручників.
2006 – у Криму почав працювати перший у світі справжній кримськотатарський телеканал ATR.
2008 – прем’єрний показ українського телевізійного мультсеріалу Легенди України.

Чи знаєте ви, що:

Ідея його створення Київського політехнічного інституту була висловлена ще у 1880 році, та перші збори установчого комітету відбулися лише у 1896.

Заняття в інституті розпочалися 1 вересня 1898 р. у приміщенні, збудованому для комерційного училища (вул. Воровського, 24), яке на рік взяв в оренду інститут. Після завершення будівництва (квітень 1902 р.) інститут мав у розпорядженні повний комплекс будівель: головний корпус – інженерне, механічне та агрономічне відділення, канцелярія, фундаментальна науково-технічна бібліотека; хімічний корпус – хімічне відділення; механічні майстерні з центральною електростанцією для освітлення всіх будівель і опалення головного корпусу; будівлі дослідного поля, двір для худоби, сільськогосподарську ферму та сад; житло для професорів і лаборантів – 2 будівлі; студентська їдальня.

Першим директором КПІ був призначений В.Л. Кирпичов, як фахівець в області організації й створення вищих навчальних закладів. Науково-методичну допомогу під час організації та становлення інституту надали корифеї науки Д.І. Менделєєв, М.Є. Жуковський, К.А. Тимірязєв та інші. Педагогічний колектив КПІ вперше в країні започаткував конкурсний порядок призначення професорів кафедр виключно з осіб, які мають науковий ступінь. Це був найдоцільніший метод комплектування кафедр висококваліфікованими фахівцями. Для роботи в інституті було запрошено багатьох відомих вчених Києва, Москви, Петербургу, Казані, Харкова.

Термін навчання в інституті складав чотири роки (вісім семестрів). Система навчання курсова. Передбачалося, що скорочення часу навчання на один рік не зашкодить якості курсу, а досягатиметься шляхом підвищення інтенсивності викладання, скорочення канікул і екзаменаційного періоду. При цьому промисловість швидше матиме фахівців, а молоді люди на рік раніше вступатимуть у самостійне життя.

Comments

234 Переглядів