11 травня: це цікаво знати

У давнину вірили в те, що день 11 травня наділений по-справжньому магічною силою. Дуже часто цього дня готували зілля з листя подорожника, мати-й-мачухи, кропиви. Займалися цим найчастіше знахарі, які запасалися зіллями на найближчі місяці, а потім використовували його для лікування хворих.

У народі свято 11 травня називали по-різному: Максимів день, Максим і Ясон. Вважалося, що в перший день другої травневої декади теплий вітер приносить здоров’я. Тому, його «збирали» в ладанки. Згодом їх носили на шиї. А ще у день Ясона колись спостерігали за погодою: «Якщо цього дня тепла ніч – гарним буде врожай, а ясний схід сонця віщує спекотне літо».

Хворих у цей день купали в дощовій воді. Робилося це лише в ясну і сонячну погоду, що віщувало повне одужання і довголіття. У негоду ніяких обрядів не проводили – лікування вважалося неефективним. Люди намагалися в цей день збирати березовий сік, який вважався саме зараз цілющим. Таким соком 11 травня і не тільки поїли хворих людей, розраховуючи на їх швидке одужання.

За церковним календарем 11 травня вшановують апостолів від 70­ох Ясона і Сосипатра, Керкири, діви, та інших, що з ними постраждали; мучеників Даду, Максима і Квинтиліана; святителя Кирила, єпископа Туровського; мучеників Саторнія, Якисхола, Фавстіана, Януарія, Марсалія, Єфрасія, Маммія, Мурина, Зинона, Євсевія, Неона і Віталія.

Народні прикмети на 11 травня:

  • чистий схід сонця, а на небі ні хмарини – літо буде сонячним
  • у ніч на 11 травня ніч тепла і зоряна – можна розраховувати на багатий урожай
  • південний вітер дме – буде багато гроз влітку, але зате можна буде зібрати багатий урожай
  • якщо погода 11 травня стоїть тепла, а на небі видно зірки, то багатий врожай буде
  • наспівали жайворонки – кажуть, що пора братися за плуг
  • береза розпустилася – прикмета до того, що пора сіяти овес
  • дуб розпустився – настав час для посадки гороху
  • 11 травня з’явилися крилаті мурахи – можна починати садити овес

Іменинники 11 травня:
Зенон, Максим, Кирило, Овсій, Віталій.

11 травня народились:

1890 – Володимир Огієвський – український вчений в галузі радіотехніки. Під його керівництвом створено першу в Україні радіомовну станцію.

1908 – Григорій Гельфандбейн – український літературний критик, публіцист, дослідник української літератури та театру. Автор книги «Молода поезія», біографічних нарисів про українських артистів «Д. І. Антонович», «І. О. Мар’яненко».

11 травня відзначають:

  • Радониця, поминання покійнихУ вівторок за тиждень (на 9-й день) після Великодня Православна Церква встановила поминання покійних. В народі цей день називають Проводами, або Радоницею.Назва поминального дня Радониця походить від слова “радість”. Вважається, що цього дня не можна тужити за покійними. Навпаки, у Радоницю необхідно вірити та зберігати надію на вічне життя і воскресіння душі в іншому вигляді. Цей день вважається Великоднем для покійних.

    У народі широко поширені й інші назви дня, серед яких –  проводи, Червоний або Радоницький тиждень.

Події 11 травня:

330 – церемонія освячення Константинополя.

868 – китайський монах виготовив «Діамантову сутру». Це найдавніший точно датований друкований документ, який дійшов до наших днів.

1709 – почалась перша масова еміграція німців з Пфальцу до Північної Америки.

1712 – засновано Тульський збройний завод. У 1912 році з нагоди 200-річчя заводу буде відкрито пам’ятник Петру I.

1811 – у Сіамі (нинішній Таїланд) народилися зрощені близнюки Чанг та Енг Банкери, що дали назву у подальшому «сіамським близнюкам».

1860 – висадка «тисячі» Джузеппе Гарібальді на Сицилії.

1858 – Міннесота стала 32-м штатом США.

1867 – на конференції в Лондоні європейські держави гарантували незалежність та нейтралітет Великого герцогства Люксембург.

1907 – у Києві засноване Українське наукове товариство (УНТ) з ініціативи професора Михайла Грушевського (і під його головуванням) за зразком Наукового товариства імені Шевченка у Львові. Метою організації була популяризація наукової праці, написаної українською мовою.
Товариство мало секції: історичну, філологічну, природничо-технічну; медичну і статистичну комісії. Тут співпрацювали всі українські вчені з Наддніпрянщини і деякі з Галичини.

1911 – мексиканські революціонери проголосили новою столицею Мексики  місто Сьюдад-Хуарес.

1914 – переліт Київ – Гатчина (1277 км за 7 годин 45 хв часу) П. Нестерова з механіком Г. Нелідовим на «Ньюпорі-IV».

1916 – Альберт Ейнштейн (Albert Einstein) презентував свою теорію відносності.

1928 – у Нью-Йорку розпочата перша у світі регулярна трансляція телепередач.

1944 – Державний Комітет Оборони CPCP ухвалив депортувати кримських татар на схід СРСР

1945 – швейцарський щоденник «Die Weltwoche» опублікував унікальну статтю-інтерв’ю Карла Густава Юнга «Чи знайдуть душі мир?»

1955 – у Варшаві зібралися представники восьми соціалістичних європейських держав для того, щоб укласти угоду про створення об’єднання, яке буде забезпечувати мир і безпеку у Європі (Варшавський договір).

1970 – у Маріуполі відкрито першу тролейбусну лінію.

2014 – псевдореферендуми на Донеччині та Луганщині 2014 щодо статусу цих областей.

Чи знаєте ви, що:

Козацька медицина часто ґрунтувалася на тісному зв’язку зі зброєю, як не дивно. Леза, загартовуючи у вогні, охолоджували у воді. Цією водою і поїли знесилених та важко поранених. Давали також тим, хто від ран втратив багато крові. Заговорювали над «залізницею» (водою із залізом) пропасниці, навіювання. Тією ж водою з домішкою іржі лікували біль у печінці, тугу-нудьгу. На ній, ще гарячій, робили трав’яні настої.

Залізну воду не варили, бо вірили, що вона втрачає цілющу силу. Вона повинна була лише зігріватись од розпеченого заліза. Зброя, зроблена ковалем-циганом чи угорцем, вважалася магічною, щасливою. Вона відвертала нечисту силу й тамувала жорстокість ворога. Жінка, вмита водою, у якій циганська шабля охолоджувалася-купалася, мала уникнути татарського полону та невільничого ринку, якщо й ні – то ніде рабою гнаною не мала бути! Як-от Роксолана…

Comments

394 Переглядів