Posted by 12 липня у народі відзначають День апостолів Петра і Павла. До цього свята колись готувалися заздалегідь: білили хати, оздоблювали рушниками стіни, скрізь чисто прибирали. Вранці йшли до церкви, а повернувшись, розговлялися мандриками – спеціальними пампушками, що пекли з пшеничного тіста, яєць та сиру. Сама назва печива виникла від того, що, мандруючи шляхами, Петро з Павлом харчувалися «мандриками».
Кажуть, що цього дня перестає кувати зозуля, бо вона вкрала у святого Петра одну мандрику, і Бог за це покарав її тим, що кожного року в цей час вона «давиться» і перестає кувати. Якщо зозуля кує після Петра – це віщує нещастя.
У деяких регіонах день Петра вважається святом рибалок, бо апостол Петро є покровителем рибного промислу. І зрозуміло, що у цей час спостерігали за погодою. «Як на Петра сльота, то буде влітку багато болота», а «Як спека, то на Різдво буде мороз».
Іменинники 12 липня:
Петро, Павло.
12 липня народились:
1866 – Антін Синявський – український політичний і громадський діяч, історик, економіст, педагог. Автор праць «Економічний район та економічний ландшафт», «Близький Схід і Україна» та ін.
1889 – Олександр Мельников – хірург-онколог. У 1928 р. організував в Україні (м. Харків) перший у Радянському Союзі онкологічний диспансер, в 1930 г. випустив двотомне керівництво по онкології для лікарів.
1915 – Петро Тронько – історик, академік, державний діяч. Сприяв створенню Музею народної архітектури та побуту в Пироговім, відновленню Золотих воріт, Михайлівського Золотоверхого та Успенського соборів у Києві; керував роботою над створенням «Історії міст і сіл Української РСР» у 26 т.
1916 – Людмила Павліченко – легендарний український снайпер часів Другої світової війни, Герой Радянського Союзу. Протягом 1941–1942 рр. знешкодила понад 300 ворожих солдатів і офіцерів.
Події 12 липня:
1581 – побачила світ «Острозька Біблія» Івана Федорова, надрукована за кошти князя Острозького. Це було перше повне друковане видання всіх книг Святого Письма церковно-слов’янською мовою.
1719 – указом Петра І з України на Захід було заборонено експортувати будь-які товари. Цією забороною царський уряд намагався посилити залежність економіки України від Москви.
1917 – під час Першої світової війни в ході другої Іпрської битви Імперська армія Німеччини вперше використала як бойову отруйну речовину – газ, що за місцем боїв дістав назву іприт.
1941 – у Радянському Союзі прийнято рішення про відправку на фронт 577 тисяч в’язнів виправних таборів, котрі мали б кров’ю змити провину перед державою, воюючи в штрафних батальйонах.
1960 – в Радянському Союзі запущено супутник з двома собаками на борту.
1970 – експедиція норвезького мандрівника-дослідника Тура Хейєрдала на човні «Ра-2» через 57 днів плавання досягла берегів Барбадосу.
1990 – на XXVIII з’їзді КПРС Борис Єльцин оголосив про свій вихід із компартії.
Чи знаєте ви, що:
В Україні здавна вшановують святих апостолів Петра і Павла. До цього дня білили та святково вбирали хати, образи прикрашали чистими рушниками, білили та розмальовували піч. До церкви йшли у святковому одязі. При цьому християнське свято тісно переплелося зі слов’янськими традиціями, тож деякі обряди мають і язичницький підтекст.
Петро й Павло вважалися покровителями скотарів, тому до свята для пастухів обов’язково пекли мандрики із сиру. Рибалки ж у це свято моляться про успіх в рибній ловлі святому Петру, який вважається покровителем рибалок. А от апостолу Павлу моляться про процвітання бізнесу.
Раніше молодь в цей день ще до світанку йшла в поле – зустрічати сонце. У давні часи цей звичай зародився на Петрів день для того, щоб відганяти від поселення русалок. З першими променями сонця народ радів і співав. Але на цьому звичай не закінчувався. Далі молоді люди плели вінки, і тільки після цього з піснями йшли додому.
Яке ж свято без ворожіння! За традицією дівчата в цей день гадали на свого коханого. Їм потрібно зібрати 12 різних рослин, покласти їх під подушку і, заплющивши очі, сказати: “Дванадцять трав з різних полів, дванадцять юнаків! Хто суджений-ряджений, мені покажися і на мене подивися”.
Також дівчата у свято Петра і Павла “завивали берізку”. Для цього на молодій березі вибирали три гілки, сплітали їх в косу, і загадували бажання, повторюючи при цьому: “В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!”. Укутували гілочки зазвичай червоною стрічкою і міцною травою. Через три дні дівчата знову приходили до берези та дивилися – якщо коса не зів’яла і не розпустилася – то бажання обов’язково збудеться. Березову косу після ворожіння обов’язково розпускали.
Вважають, хто в ніч на Петра-Павла не спатиме – той весь рік щасливим і здоровим буде.