12 вересня: це цікаво знати

За народним календарем 12 вересня – Олександра Ситника. Цей день отримав таку назву через те, що було заведено влаштовувати гучні ситні застілля, кликати гостей і частувати їх смаколиками.

Обов’язковою стравою цього дня була ячмінна каша на молоці, а також – хліб, спечений з борошна нового врожаю. У наших пращурів існувала прикмета: якщо 12 вересня сплести стебла ячменю, вівса та льону і залишити цей вінок до весни, то наступного року врожай буде щедрим.

За церковним календарем 12 вересня вшановують святих Олександра, Іоана і Павла Нового, патріархів Константинопольських; преподобного Олександра Свирського; перенесення мощей благовірного князя Олександра Невського; преподобного Христофора Римлянина; преподобного Фантина, чудотворця в Солуні; святих Сербських: Саву І, Арсенія І, Саву ІІ, Євстафія І, Якова, Никодима, Даниїла, архієпископів; Іоаникія, Єфрема ІІ, Спиридона, Макарія, Гавриїла І, патріархів, і Григорія, єпископа.

Іменинники 12 вересня:
Христофор, Олександр, Данило, Гаврило, Павло.

12 вересня народились:

1875 – Олександр Кошиць – український хоровий диригент, композитор, етнограф, письменник-мемуарист. За часів Директорії (1918) О.Кошиць став співорганізатором Української Республіканської Капели, з якою (за наказом С.Петлюри) з метою інформування світу про боротьбу українського народу за незалежність через засоби мистецтва протягом 1919–1923 рр. з величезним успіхом гастролював Західною Європою та Америкою. Завдяки Олександру Кошицю обробка української народної пісні «Щедрик» М.Леонтовича стала надбанням усього світу.

«Єдина моя надія, що держить мене на землі і дає сили жити, – це бути перед смертю дома, побачити милих друзів, мій дорогий Київ, мою Україну.» (З листів О.Кошиця)

12 вересня відзначають:

  • День українського кіно.
  • День програміста.
  • День фізичної культури і спорту України.
  • Всесвітній день надання першої медичної допомоги.

Події 12 вересня:

490 до н. е. — Марафонська битва (під час греко-перської війни грецькі війська під командуванням Мільтіада здобули перемогу над перськими військами Дарія І).

1504 — Христофор Колумб у ході четвертого, останнього, плавання відправився з Америки в Іспанію.

1683 — відбулась Віденська битва, внаслідок якої об’єднана армія Священної Римської імперії та Речі Посполитої на чолі з Яном III Собеським здобула перемогу над османським військом.

1789 — французький революціонер Жан-Поль Марат випустив перший номер газети «Друг народу».

1898 — у Києві відкрито Київський політехнічний інститут.

1934 — утворено політичний союз Латвії, Литви та Естонії (т. зв. Балтійська Антанта).

1937 — НКВС СРСР почав широкомасштабну операцію з «ліквідації кримінальних елементів».

1940 — поблизу селища Монтіньяк (Франція) чотири місцеві підлітки знайшли  печеру-грот з настінними малюнками віком 15—17 тисяч років, котрі нині є однією з найкращих колекцій доісторичного живопису періоду раннього палеоліту.

1941 — видано наказ Сталіна про створення загороджувальних загонів для розстрілу радянських військових, що відступають.

1944 — на територію Німеччини вступили перші американські війська.

1953 — через пів року після смерті радянського диктатора Йосифа Сталіна першим секретарем Компартії СРСР обрано Микиту Хрущова.

1958 — в компанії Texas Instruments створили першу мікросхему.

1990 — підписаний договір про остаточне врегулювання щодо Німеччини.

1991 — у Києві демонтували монумент на честь Жовтневого перевороту на Майдані Незалежності.

Чи знаєте ви, що:

У давнину українці вважали, що через двері до приміщення можуть потрапити злі сили, тому над ними вішали сухі трави, часник, рушники, малювали хрестики, а до порога прибивали кінську підкову «на щастя».

Коли випікали хліб, заборонялося відчиняти двері – входити і виходити з оселі. Через поріг не годилося вітатися, передавати будь-які речі. А якщо хтось помирав, двері та вікна відчиняли настіж: «щоб вільно виходила душа». Вважалося недоброю прикметою, якщо стулки дверей раптом самі відчинялися.

Comments

74 Переглядів