Posted by У народі з 14 жовтня починали справляти весілля, що тривали до початку пилипівського посту – 27 листопада. Оскільки це була наймасовіша пора шлюбування, залишилося прислів’я: «Прийшла Пречиста – принесла старостів нечиста, а як прийде Покрова – зареве дівка, як корова».
Неодружені ж дівчата цього дня йшли до церкви та просили аби «Свята Покрівонька покрила голівоньку чи хусткою, чи ганчіркою аби не була дівкою». Та святій Покрові молилися не лише дівчата. Пресвята Богородиця була покровителькою запорозького козацтва та й всієї України.
Що ж до побуту, то на Покрову вирізали чотири дернини, клали їх на горищі по всіх кутках, травою донизу «аби взимку у хаті було сухо». З Покровою також пов’язано чимало метеорологічних спостережень. Зокрема, яка Погода на Покрову, такою буде і зима.
Здавна люди вірили, що Покрова приносить щастя, кохання і благоденство. Саме тому в цей час призначали весілля. Часто 14 жовтня випадає перший сніг, який асоціюється з весільним покривалом або фатою.
А ще в цей день прощалися з осінню і зустрічали зиму: На Покрову до обіду осінь, а після обіду – зима.
Якщо на Покрову вітряно – буде великий попит на наречених, якщо напередодні вночі випаде сніг – буде багато весіль.
Щоб прожити зиму в достатку і теплі, проводили обряди. У цей день господині перший раз розводили вогонь у печі, причому обов’язково використовували гілки плодових дерев – щоб наступного року сади дали хороший урожай, а сім’я процвітала. А ще – щоб в оселі завжди було тепло і затишно.
До свята Покрови утеплювали житло і пекли млинці. Перед тим, як сідати за святковий стіл, господиня обходила всі кутки з тарілкою і тільки після цього, прочитавши молитву Пресвятій Богородиці, пробувала їх на смак. Також для застілля пекли спеціальний Покровський коровай, яким пригощали всіх родичів і сусідів. А залишки короваю сушили і ховали до Великого посту.
Всі головні обряди 14 жовтня виконувала жінка, господиня будинку. В цей день кожна мати намагалася захистити дітей покровом від усіх бід. Для цього, тримаючи в руках ікону Богородиці, жінка ставала на лаву, щоб опинитися над близькими, як колись у храмі Діва Марія з покривом з’явилася у повітрі над віруючими. Всі діти в родині, незалежно від віку, опускалися на коліна, і мати казала: Як Цариця Господня покровом землю всю накриває, так і я плід лона свого накриваю від усякої напасті. В ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.
Для дівчат і хлопців починалася пора посиденьок, коли довгими осінніми та зимовими вечорами дівчата пряли та вишивали під народні пісні.
Вважається, що Пресвята Богородиця бере під свій захист молоді родини, тому весілля й вінчання намагалися справляти саме в цей день.
Одна з відомих традицій полягала в тому, що в ніч на Покрову молодята замість матраців споруджували собі ложе з 21 житнього снопа. Це було своєрідною гарантією щасливого сімейного життя.
На Покрову Пресвятої Богородиці, як і на багато релігійні свята, існують заборони. Віруючі намагаються їх не порушувати, щоб не образити Діву Марію і не залишитися без її захисту:
- у цей день потрібно відмовитися від будь-якої брудної роботи: не можна прати, прибирати, копати. Також в руки не потрібно брати голку для шиття;
- на Покров категорично заборонено лаятися і свариться, особливо з близькими людьми;
- на свято не можна вживати алкоголь. Також протягом дня бажано не готувати серйозних страв, потрібно починати готуватися тільки ближче до вечері;
- також в цей день не потрібно позичати гроші або самим брати в борг.;
- сім’ям, де є незаміжня дівчина, не можна відмовляти сватам. Вважається, що якщо в цей день відмовитися, то дівчина може залишатися самотньою ще протягом 3 років.
Народні прикмети на 14 жовтня:
- журавлі вже відлетіли – чекай ранню зиму;
- випав сніг – прикмета, що зима буде сніжною і морозною;
- яка погода на Покрову, такою і буде вся зима;
- зіграєш весілля на Покрову – за прикметами життя в шлюбі буде щасливим.
За церковним календарем 14 жовтня відзначається свято Покрова Пресвятої Владичиці нашої Богородиці й Приснодіви Марії. Відзначення свята Покрови має дуже глибоку історію в Україні. Хоча воно було запроваджене ще з часів хрещення України-Русі. Особливе шанування Покрови Богородиці починається з 12 століття, при князі Андрії Боголюбському, який і збудував першу на Русі Покровську церкву. Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорозьких козаків, котрі будували багато однойменних храмів та особливо шанували ікони Покрови.
14 жовтня народились:
1940 – Лесь Сердюк – український актор. Знявся в понад 90 фільмах («Загибель ескадри», «Як гартувалася сталь», «Батальйони просять вогню», «Гетьманські клейноди», «Мамай», «Тарас Бульба»).
1943 – Раїса Кириченко (Корж) – українська співачка (мецо-сопрано), народна артистка УРСР. Лауреат державної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Кращі пісні: «Чураївна», «Козачка», «Стремено», «Жіноча доля», «Мамина вишня».
1950 – Віктор Баранов – український поет, прозаїк, перекладач. Автор численних поетичних збірок, повістей та романів. Лауреат літературних премій імені Є. Плужника та О. Гірника.
14 жовтня відзначають:
- День українського козацтва.
- День захисників і захисниць або День захисника України (День захисників Вітчизни).
Події 14 жовтня:
1066 – битва при Гастінгсі. Військо Вільгельма Завойовника розбило армію короля Гарольда II Ґодвінсона. Після цього Вільгельм став королем Англії та засновником нової династії англійських королів.
1770 – заснування Олександрівської фортеці (з 1806 р. — м. Олександрівськ, з 1921 р. – м. Запоріжжя).
1811 – заснування Кубанського козачого хору.
1838 – в трьох львівських церквах отець Микола Устиянович, разом з отцями Маркіяном Шашкевичем та Юліаном Величковським, уперше в Королівстві Галичини та Володимирії виголосив свої проповіді українською мовою.
1905 – засновано Міжнародну федерацію аеронавтики.
1942 – офіційна дата народження Української Повстанської Армії, сформованої протягом 1942 року із розрізнених повстанських загонів бандерівського крила ОУН.
1943 – Запоріжжя визволили від німецько-фашистських загарбників.
1947 – уперше літак перевищив швидкість звуку.
1970 – у Гаазі прийнято Міжнародну конвенцію про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден, яка набула чинності рівно через рік
2006 – керівництвом Академії сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного прийнято в цей день відзначати день видового військового навчального закладу Сухопутних військ.
Чи знаєте ви, що:
Перший варіант найпопулярнішого за межами нашої країни літературного твору, написаного українською мовою, було створено у 1676 р. І це не «Енеїда» Котляревського. Задовго до того, як «Енеїда» остаточно витіснила з української літератури старослов’янську мову, без неї обходилися й запорозькі писарі, коли писали «Листа турецькому султану».
Щоправда, українські, польські та російські історики стверджують, що у султанських архівах вони не знайшли жодної згадки про листи від козаків. А там досить педантично вели облік всієї дипломатичної пошти. До того ж листи запорожців, що їх отримали правителі інших держав, засвідчили, що навіть у гніві козаки уникали в дипломатичному листуванні таких епітетів, як «кат», «свиня» та «собака». Однак це лише підтверджує те, що такі слова козаки дозволяли собі у популярних тоді пародіях на документи.
А найпопулярнішим твором української літератури за межами нашої країни його можна визнати хоча б тому, що вперше «Лист запорожців…» надрукували 1683 р. у Відні (німецькою мовою), щоб додати натхнення оборонцям австрійської столиці від кількасоттисячного турецького війська. Пізніше, 1841-го, він вийшов польською (в часописі «Львов’янин»).
Віршований переклад «Листа…» французькою виконав сам Гійом Аполлінер, англійською – канадка Флорін Лайвсей, а російською з нього «списували» 1637 р. власний лист туркам донські козаки й 1774-го – ультиматум оренбурзькому губернатору – Омелян Пугачов.
Наразі ніхто ще не здогадався занести «Лист…» до Книги рекордів Гіннесса. Адже Ілля Рєпін присвятив картині «Запорожці пишуть листа турецькому султану» 15 років свого життя!