15 червня: це цікаво знати

Posted by

За народним календарем 15 червня – День Никифора, або В’юн. Цей день наші предки пов’язували з відпочинком та розвагами. Вони збиралися гучними компаніями на околиці села та спілкувалися між собою. Вважалося, що цього дня потрібно плести вінки з в’юна. Під час роботи дівчата мали думати про своє майбутнє. Люди вірили, що все, що намріяла дівчина, плетучи вінок, обов’язково має здійснитися.

Погоду в цей день нашим пращурам прогнозувало сонце: якщо воно ввечері не сяде в хмари, то наступний день буде хороший; якщо сяде в хмари, то негожий  і похмурий.

За церковним календарем 15 червня відзначається день святителя Никифора, сповідника, патріарха Константинопольського.

Народні прикмети на 15 червня:
♦    горобці б’ються та граються – очікуй гарної погоди найближчим часом.
♦    з самого ранку 15 червня сонце перебуває ніби в невеликому тумані – значить, погода буде тихою і теплою.
♦    дощ пішов – прикмета того, що буде хороший урожай конопель та льону.
♦    вітер 15 червня вз Заходу дме – найближчим часом буде похолодання.

Іменинники 15 червня:
Никифор, Уляна, Юліана, Іван, Петро.

15 червня народились:

1838 – Йосип Вітошинський – український хоровий диригент. У 1870 р. створив у с. Денисові перші в Західній Україні сільську читальню «Просвіти» і селянський  хор.
1941 – Іван Миколайчук – український актор, режисер, сценарист. Зіграв 34 ролі в кіно, написав 9 сценаріїв, та 2 режисерські роботи. Його називали обличчям і душею українського поетичного кіно, аристократом духу, блискучим самородком.

15 червня відзначають:

♦    День захисту людей похилого віку.

Події 15 червня:

1215 – англійський король Джон Безземельний скріпив своєю печаткою Велику Хартію Вольностей (Magna Charta), яка ґарантувала права та привілеї лицарства, надання свободи дій церкві та зобов’язувала короля дотримуватися державних законів (перша «неписана конституція» Англії).
1775 – за наказом Катерини II російські війська під командуванням генерала  Петра Текелі (серба за національністю) зруйнували Запорізьку Січ.
1830 – у Севастополі почався «чумний бунт» матросів, невдовзі придушений  військами.
1834 – відкрито Київський університет. У перший рік після відкриття в університеті існував лише один факультет – філософський.
1844 – Ч.Гуд’їр запатентував метод вулканізації гуми.
1851 – у Балтиморі молочар Джекоб Фуссель заснував першу у світі фабрику з виробництва морозива.
1869 – Джон Веслі Гаят запатентував целулоїд.
1903 – у Росії прийнятий закон, про відповідальність підприємців за нещасні випадки з робітниками на виробництві.
1924 – керівником ФБР призначено Едгара Гувера, котрий пробув на цьому посту наступні 48 років, аж до своєї смерті в 1972 році.
1940 – Червона армія окупувала Литву.
2007 – відбувся прем’єрний показ першого українського анімаційного мультсеріалу «Лис Микита». Телетрансляція пройшла в ефірі Першого національного у 2009 році.
2014 — вперше в історії чемпіонатів світу з футболу під час гри Франція-Гондурас, довела свою ефективність також історично вперше запроваджена на ЧС-2014 автоматична система визначення голу ‘GoalControl’.

Чи знаєте ви що:

У Мар-дель-Плата на міжнародному кінофестивалі «Тіні забутих предків» став фільмом номер один, отримавши Гран-прі.

До Лариси Кадочникової та Івана Миколайчука не можна було підступитися. Тоді ж до актора підійшов один із режисерів Голлівуду й запитав: «Якщо ми вас запросимо приїхати на зйомки, приїдете?» – «Якщо влада дозволить…» – відповів Миколайчик. Виклик з Голлівуду Іванові присилали, але йому про це ніхто нічого не сказав.

У селі Миколайчука жила провидиця. Вони товаришували. Якось подивилася на нього і сказала, що проживе 25 років. І більш нічого. Все, що вона говорила раніше, справджувалося, тому перед його 25-м днем народження дружина сказала, що мама просить приїхати у село. Подумала: якщо щось має трапитися, то хай удома. А Іван про те пророцтво й забув. Приїхали вони в село, накрили столи. Заїхав Дмитро Павличко. Іван іще прочитав його вірша: «Мені сповнилось 25».

Минув день, другий, місяць. Слава Богу, все обійшлося, забулося. А вже коли Іван хворів, лежав і не підводився, покликав її та прошепотів: «Нам сьогодні 25». Перший раз у житті вона забула про річницю одруження. Попросив, щоб схилилася, притулив рукою. Цей останній жагучо-холодний поцілунок вона ніколи не зможе забути. Тоді ж вистрілило в голові: 25! Вони прожили разом рівно 25 років. Через чотири дні Івана не стало.