15 грудня: це цікаво знати

Posted by

У народі 15 грудня підмічали: «Якщо грудень багатий на іній – наступний рік буде багатий на мед», а також «Якщо грудень сухий – буде суха й весна».

В цей день, на Авакума, прийнято було читати спеціальні замовляння від  безсоння.

Зазвичай 15 грудня молилися про те, щоб діти міцно спали. Але був і спеціальний обряд, що проводився знахарями. Все робилося таємно від людей. Пізно ввечері знахарка несла дитину в курник, три рази обмивала водою і примовляла: «Кури білі, кури рябі, кури жовті, кури строкаті, кури чорні, візьміть свої нічниці, а немовляті дайте добре здоров’я і сон». Далі знахарка три рази спльовувала і надягала свіжий одяг на дитину. Вважалося, що це допомагає позбавити його від дратівливості та плаксивості. Предки говорили про те, що це недуга, яка викликається особливими злими істотами, непомітними для людського ока. Їх можна тільки викурити, заговорити. Також дитину брали на руки й заговорювали на ранкову зорю. Після цього вважалося, що дитина буде добре спати.

За церковним календарем 15 грудня вшановують пророка Авакума.

Котрий жив у краю Юдейському. За своє благочестиве і добродійне життя отримав від Бога вміння бачити майбутнє. Саме Авакум пророкував поневолення Єрусалима, зруйнування храмів, вбивства людей. Біди, що мають статися глибоко розчарували пророка. Коли цар халдей Навуходоносор з силою пройшов по Єрусалиму, Авакум втік і жив на чужині. Повернувся на батьківщину тільки після того, як Єрусалим покинув цар.

Найбільше диво сталося з пророком, коли він ніс обід женцям. Авакум побачив Ангела Господнього, який сказав йому дати їжу пророку Даниїлу, що томився в той час в темниці в Вавилоні. Ангел також переніс пророка в Вавилон.

Іменинники 15 грудня:
Іван, Опанас, Андрій, Матвій, Стефан.

15 грудня народились:

1818 – Петро Чуйкевич – український педагог, етнограф. Присвятив себе збиранню та упорядкуванню українських народних пісень.
1958 – Соломія Павличко – науковець, літературознавець, публіцист, перекладачка, засновниця видавництва «Основи». авторка праць з теорії літератури, з питань фемінізму, модернізму в українській літературі та ін.

15 грудня відзначають:

    • День працівників суду.
    • Міжнародний день чаю.

Події 15 грудня:

533 – Візантійський генерал Велізарій переміг в битві при Тікамероні вандалів на чолі з королем Гелімером.
1025 – Під час підготовки походу на Сицилію проти арабів у віці близько 69 років помер Василь II Болгаробоєць, візантійський імператор (з 976 р.)
1640 – герцог Жуан Браганський вступив на португальський престол під іменем Жуан IV.
1699 – указом царя Петра I в Московії замість літочислення від «сотворіння світу» введено юліанський календар; відлік і святкування нового року перенесено з 1 вересня на 1 січня.
1791 – у США введено в дію десять поправок до Конституції.
1880 – Харківське товариство водопостачання збудувало перший водогін  у Харкові.
1915 – в американській газеті New York Times виходить стаття про геноцид вірмен в Османській імперії.
1917 – у Кишиневі проголошено Молдовську Демократичну Республіку.
1917 – Українська Центральна Рада прийняла закон про створення Генерального суду.
1932 – ЦК КП(б)У затвердив перелік 82 районів України, куди припинялося надходження промислових і продовольчих товарів за зрив планів хлібозаготівлі (початок Голодомору); у Дніпропетровській області – 27, у Чернігівській – 8, в Одеській – 15, у Харківській – 22, у Донецькій – 10 районів.
1932 – В. Молотов та Й. Сталін заборонили здійснення українізації на Далекому Сході, в Казахстані, Середній Азії, ЦЧО, щоб унеможливити проникнення висланих «буржуазно-націоналістичних елементів» в українізовані райони, наказують перевести українські газети та видання на російську мову.
1934 – у Києві, в підвалах НКВС УСРР (пізніше Жовтневий палац), за вироком виїзної сесії Військової колегії Верховного Суду СРСР були розстріляні 28 «членів» вигаданого чекістами «Об’єднання українських націоналістів», серед яких – українські письменники Дмитро Фальківський, Григорій Косинка, Кость Буревій,  Олекса Влизько, Іван Крушельницький.
1939 – в Атланті відбулася прем’єра фільму Дейвіда Селзніка за участю акторів Вів’єн Лі та Кларка Ґейбла «Розвіяні вітром», поставленого за романом лауреата Пулітцерівської премії Маргарет Мітчелл. Стрічка відразу стала надзвичайно популярною, побила всі рекорди касових зборів і наступного року отримала 9 «Оскарів».
1950 – у Брюсселі було підписано Конвенцію про створення Ради митного співробітництва (з жовтня 1994 р. – Всесвітня митна організація).
1961 – суд у Єрусалимі засудив колишнього оберштурмбанфюрера гестапо  Адольфа Ейхмана, який керував «остаточним розв’язанням єврейського питання», до смертної кари.
1964 – у Канаді прийнятий державний прапор із кленовим листом.
1966 – французький астроном Одуен Дольфюс відкрив супутник Сатурна Янус, який раз в 4 роки міняється орбітою зі супутником Епіметеєм.
1970 – вперше здійснено посадку космічного апарату з Землі на іншу планету  (міжпланетна станція «Венера-7»).
1995 – на 5-й зустрічі глав держав і урядів 10 країн Південно-Східної Азії в Бангкоку було підписано договір, за яким цей регіон проголошено зоною, вільною від  ядерної зброї.
1995 – Європейський суд виніс рішення у так званій «справі Босмана», яка спричинила переворот у футбольній трансферній політиці.
2000 – в Україні остаточно припинила роботу Чорнобильська АЕС. Зруйнований в 1986 році реактор, що містив 66 тонн розплавленого ядерного пального і 37 тонн радіоактивного пилу, попри збудований захисний «саркофаг», продовжував випромінювати радіацію.
2000 – на знак протесту проти політики президента Леоніда Кучми на головній площі Києва учасниками акції «Україна без Кучми» були встановлені перші намети.
2006 – перший випробувальний політ новітнього винищувача-бомбардувальника п’ятого покоління F-35 «Лайтнінг» II.
2009 – відбувся перший випробувальний політ новітнього літака Boeing 787 Dreamliner.
2018 – відновлена автокефальна помісна Православна церква України  (утворилася 988).

Чи знаєте ви, що:

Конституційний Суд України відніс до конфіденційної інформації особисті (персональні) дані. І заборонив не тільки збір, але й зберігання, поширення й використання персональної інформації без попередньої згоди особи, за винятком випадків, передбачених законом. Дане рішення викликало хвилю обурення в пресі, яка вважала, що тим самим обмежується свобода слова.

Слід зазначити, що у світі існує інша практика стосовно цього питання. Так, Конституційний Суд ФРН в справі Лебаха засвідчив, що: «кожен має право визначати, як і до яких меж інші особи можуть зробити здобутком громадськості відомості з його особистої біографії».

Конституційне право США розділяє збір, використання та поширення персональних відомостей про приватних та публічних осіб. Остання категорія містить державних службовців та громадських діячів. У своєму рішенні у справі газети «Нью-Йорк Таймс» проти Салівана, Верховний Суд США відмітив, що: «конституційне право на свободу слова встановлює конституційний привілей «чесної критики» представників держави, тобто публічних осіб».

Річард Мачадо, 21-річний студент одного з університетів США, став першою людиною, засудженою за звинуваченням у розпалюванні расової ворожнечі у віртуальному просторі. Він розіслав 59 студентам азійського походження листи через електронну пошту, з погрозами знайти їх і вбити.

Суд виніс Річарду Мачадо вирок у вигляді 1 року тюремного ув’язнення, штрафу в 1 000 доларів США та зобов’язав відвідувати заняття по расовій терпимості. Проте суд не заборонив йому користування комп’ютером, пославшись на те: «що це було б надто важким покаранням».