15 січня: це цікаво знати

Posted by

У народі 15 січня, Сильвестрів день, вважається курячим святом. Цього дня колись чистили курятники та обкурювали стіни, щоб птиця добре росла. За іншу роботу не бралися, адже продовжуються святки.

Святки – це спадок дохристиянських вірувань наших предків. Цей час у давнину відзначався насиченістю магічними обрядами, гаданнями, звичаями й заборонами, що регламентували поведінку людей. Наші предки вірили, що у цей період на землю приходять душі предків і саме їх незрима присутність серед живих дає можливість дізнатися майбутнє.

За церковним календарем 15 січня вшановують святого Сильвестра. Від 314 до 335 року він був Папою Римським. Саме він вважається першим проповідником, а не мучеником.

Сильвестр був священником і часто надавав притулок мандрівникам. Коли в Римі переслідували християн, в його домі переховувався сам єпископ Тимофій. Дарма що всі репресії, єпископ продовжував проповідувати та розповсюджувати християнську віру. Коли Тимофія знайшли, то відразу стратили. Сильвестр таємно забрав і поховав тіло єпископа, за що його арештували і катували, змушуючи відректися від віри. Всі знущання витримав майбутній Папа. Коли правитель Рима помер, гоніння за християнами закінчилися.

Цікаво, що саме Сильвестр був тим, хто пере

Іменинники 15 січня:
Борис, Марко, Модест, Петро, Серафим, Сергій, Сильвестр та Юліанія.

15 січня народились:

1871 – Агатангел Кримський – сходознавець, історик, письменник і перекладач кримськотатарського походження, один з організаторів Академії наук України (1918).Вільно володіючи майже шістдесятьма мовами, а також знаючи всі діалектні особливості української мови, А. Кримський зробив значний внесок в українське й російське сходознавство та україністику.
«Мій краю! за тебе прийнять не лякаюсь Найгіршого лиха, Бо всяке є горе, недоля, скорбота Тепер мені втіха. Дурниця всі рани й душевні, й тілесні, З нудьгою чи кров’ю: Бо знаю я серце, що всі мої болі Погоїть любов’ю.» (Агатангел Кримський)
1915 – Леонід Молодожанин (Лео Мол) – український скульптор. Автор пам’ятників Т. Шевченку у Вашингтоні, Буенос-Айресі, Санкт-Петербурзі. У Вінніпезі (Канада) відкрито сад скульптур Лео Мола.

Події 15 січня:

1700 – Петро I велів дворянам змінити довгий та незручний одяг на європейські костюми.
1776 – у Львові вийшов перший примірник «Gazette de Leopol», першого відомого періодичного видання на території України.
1790 – у Франції запроваджено новий адміністративний поділ. Країну розділяють на 83 департаменти.
1797 – Джон Етерінгтон з Лондона вперше у Великій Британії почав продаж у своєму магазині нового типу головного убору — циліндра.
1892 – у газеті «Triangle» в місті Спрингфілд, штат Масачусетс, де виникла гра баскетбол, автор гри доктор Джеймс Нейсміт уперше оприлюднив 13 правил її проведення.
1907 – доктор Лі де Форест, визнаний у світі як «батько радіо і дід телебачення», запатентував триелектродну вакуумну трубку, пристрій, котрий дав змогу перетворити радіо на практично використовуваний пристрій передачі голосу та музики.
1919 – після провалу збройного комуністичного повстання в Берліні, урядові війська схопили та без суду стратили ініціаторів повстання, засновників німецької Компартії 48-річних Карла Лібкнехта і Розу Люксембург.
1943 – у штаті Вірджинія (США) завершили будівництво Пентагону – найбільшої офісної споруди у світі, в якій базується Міністерство оборони США.
1945 – відділи НКВС штурмували «бандерівську столицю» – містечко Космач. У ході бою загинув командир дивізії ВВ НКВС Герой Радянського Союзу полковник М. Дергачов; Березівською сотнею керував Мирослав Симчич.
1970 – 28-річний полковник Муаммар Каддафі, котрий прийшов до влади в Лівії у  1969 р. унаслідок військового перевороту і повалення влади короля Ідріса, проголошений прем’єр-міністром країни.
1986 – у радянських газетах опубліковано заяву Генерального секретаря ЦК КПРС Михайла Горбачова, в якій проголошено «програму поетапної ліквідації до 2000 року всіх видів ядерних озброєнь».
1992 – Бернерс-Лі Тім, «батько World Wide Web», випустив веб-браузер — програму, яка дає можливість переглядати ресурси інтернету.
1992 – Європейська спільнота визнала незалежність Хорватії та Словенії, колишніх югославських республік, які перебували у федерації з 1918 року.
1992 – Президією Верховної Ради України затверджено музичну редакцію  Державного гімну України, автором якої є Михайло Вербицький.
1992 – Ямайка та Австрія визнали незалежність України.
1992 – Україна встановила дипломатичні відносини з Грецією.
1992 – Верховною Радою України затверджено музичну редакцію Державного гімну України, автором якої є Михайло Вербицький.
1993 – у США на телеканалі NBC вийшла в ефір остання (2137) серія «Санта-Барбари».
1994 – у результаті проведеного в Туркменістані референдуму повноваження голови республіки Сапармурата Ніязова продовжені з п’яти до десяти років.
1994 – за нез’ясованих обставин зник безвісти український політик Михайло Бойчишин.
2001 – почав працювати сайт Вікіпедія.
2006 – уперше Президентом Чилі стала жінка  Мішель Бачелет.
2009 – екіпаж американського аеробуса А-320 зміг урятувати від загибелі 146 пасажирів, посадивши літак із зупиненими двигунами на воду річки Гудзон  посеред Нью-Йорка. Двигуни аеробуса відмовили внаслідок зіткнення зі зграєю гусей на висоті 850 м після зльоту з аеропорту «Ла Гуардія».

Чи знаєте ви, що:

Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року. Український етнограф, фольклорист, поет Павло Платонович Чубинський пише вірш «Ще не вмерла Україна», якому у майбутньому судилося стати національним, а згодом і державним гімном українського народу.

Поширення цього вірша серед українофільських гуртків, щойно об’єднаних у Громаду, сталося миттєво. Проте, вже 20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дає розпорядження вислати Чубинського «за вредное влияние на умы простолюдинов» на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції.

Перша публікація вірша П. Чубинського сталася у львівському журналі «Мета», 1863, № 4. Отримавши поширення на Західній Україні, патріотичний вірш не пройшов повз увагу й релігійних діячів того часу. Один з них, отець Михайло (Вербицький), ще й знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського, пише музику до нього, при цьому дещо відредагувавши текст.

Вперше надрукований у 1863, а з нотами – 1865, почав використовуватись як державний гімн у 1917 році. У 1917–1920 рр. «Ще не вмерла Україна» як єдиний державний гімн законодавчо не був затверджений, використовувалися й інші гімни.

15 січня 1992 року музична редакція Державного гімну була затверджена Верховною Радою України, що знайшло своє відображення у Конституції України. Проте, тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний гімн України», запропонований президентом Леонідом Кучмою.

Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний гімн Національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами тільки першого куплета і приспіву вірша Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна».

Одночасно перша строфа гімну, згідно з пропозицією Президента, зазвучала – «Ще не вмерла України і слава, і воля». Цей закон підтримали 334 народних депутати, проти висловилися 46 з 433, що зареєструвалися для голосування.

Не брали участі в голосуванні фракції Соцпартії та Компартії. З прийняттям цього закону Стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду. Національний гімн на музику М. Вербицького отримав слова, віднині затверджені законом.