Posted by На календарі вже середина вересня – день, коли у народі підмічали: якщо гуси летять високо, журавлі – неквапно, стиха курличучи, а лебеді пізно збираються до відльоту – чекай тривалої, нехолодної осені.
У народі 15 вересня вшановували Маманта-вівчарика, покровителя овець і кіз. Цього дня худобу не вигонили вранці на пасовисько, бо боялися, що може трапитися біда. Також цього дня прибирали та утеплювали хліви, сараї, готуючись до холодного сезону. Після закінчення робіт хлів треба було обов’язково обкурити вереском – травою, яка відганяє злих духів.
15 вересня починалися гуляння. Цього дня хлопців не навантажували ніякою роботою. У цей день люди ходили в гості, влаштовували жартівливі бійки та бенкети.
Щодо погоди, то підмічали: якщо захід сонця червоний, невдовзі варто очікувати морозів.
Народні прикмети на 14 вересня:
- якщо день ясний, то осінь тепла буде.
- якщо захід червоного кольору, скоро буде мороз.
- дощ – до сухої осені.
- низькі хмари – до негоди.
- безвітряна погода і велика кількість роси – до ясної та теплої осені.
- сніг, що випав в цей день, швидко розтане.
- щоб захистити житло від підступів нечистої сили його обкурювали ладаном.
- день підходить для проведення обрядів сімейної магії.
Іменинники 15 вересня:
Альфред, Антон, Демид, Леонід, Іван, Федір, Федот, Феодосій, Пилип, Юліан.
15 вересня народились:
1804 – Михайло Максимович – український історик, філолог, етнограф, ботанік, поет, перший ректор Київського національного університету ім.Тараса Шевченка.
1877 – Олена Кульчицька – український живописець і графік, педагог. Народний художник України. Автор картин «Діти на леваді», «Жнива», «Бабуля», «Діти зі свічками», серії акварелей, офортів, гравюр на дереві, ілюстрацій до творів М. Коцюбинського, І. Франка та ін.
15 вересня відзначають:
- Всесвітній день боротьби з лімфомами.
- Міжнародний день демократії.
Події 15 вересня:
533 – армія Східної Римської імперії ввійшла до Карфагену.
1821 – іспанські колонії Гватемала, Гондурас, Коста-Рика і Сальвадор проголосили свою незалежність.
1874 – у Берні відкрився міжнародний поштовий конгрес, на якому був підписаний договір про створення Всесвітнього поштового союзу.
1893 – у Джерсі-Сіті (США) почала виходити газета «Свобода» – перше україномовне видання в США.
1916 – уперше в історії під час бойових дій були застосовані танки.
1917 – Тимчасовий уряд проголосив Росію республікою.
1922 – у Києві відкрито театр імені Марії Заньковецької (нині – Львівський академічний театр імені Марії Заньковецької).
1928 – під час дослідження властивостей грибка пліснявки, що вкривав культури стафілококів, мікробіолог Александер Флемінг виділив антибактеріальну речовину, котру назвав пеніциліном.
1941 – у Берліні ув’язнено Степана Бандеру та Ярослава Стецька.
1944 – у Києві відкрито оновлений Державний музей західного і східного мистецтв (нині Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків).
1968 – в рамках радянської програми висадки людини на Місяць в СРСР запущено космічний апарат «Зонд-5», котрий вперше у світі облетів навколо супутника і повернувся на Землю.
1971 – у Ванкувері створено екологічну організацію «Грінпіс». Перша акція — протест проти американських ядерних випробувань біля Аляски.
1991 – у Києві на площі Богдана Хмельницького відбулося Всеукраїнське народне віче на підтримку Акту про державну незалежність України.
1991 – Верховна Рада України скасувала ухвалу Севастопольської міської ради про російський статус міста.
1994 – Україна приєдналась до Конвенції «Про „відмивання“, пошук, арешт і конфіскацію доходів, отриманих злочинним шляхом».
1997 – зареєстровано домен Google.com
2008 – банкрутство «Lehman Brothers». Початок Світової фінансової кризи.
Чи знаєте ви, що:
Михайло Максимович пожертвував блискучою кар’єрою академічного ботаніка в аристократичній Москві заради омріяної «київської старовини» – посади першого ректора новоствореного університету Святого Володимира.
Те ж саме зробив Тарас Шевченко, обравши непевну долю поета, маючи до вибору і богемне життя модного столичного маляра. В обох випадках це був болючий вибір, але вибір усвідомлений.
Характерно, що Максимович у своїй «другій» долі став фундатором українського наукового дискурсу, а Шевченко здійснив місію пророка української національної свідомості. Не дивно, що вони товаришували.