Posted by У народі 16-того травня колись казали, що «з Тимофія є вже всім велика надія», – надія на тепло та гарний врожай. А також підмічали, якщо цього дня сонячно й тепло, то така погода буде і в кінці місяця. «Коли на Мавру цвіте черемха – зажди холод живе». Наші пращури вважали, що цвіт черемхи холод приносить.
Народні прикмети на 16 травня
- якщо дуб раніше від ясена розпускає листя, то це обіцяє посушливе літо
- під час посіву потрібно пересипати насіння з рук в руки, щоб вродила смачна капуста
- солов’ї заспівали до 16 травня – прикмета до того, що скоро все зацвіте навколо
- велика роса – буде хороший урожай огірків
- ясна погода 16 травня – огірків багато збереш
- черемха цвіте, і тепла погода встановилися – в пору посіву теж буде тепло
- черемха цвіте – холоду попереду
- чим раніше зацвіте черемха, тим більш теплим або гарячим буде літо, а восени також буде тепло
- гуси та качки крила підіймають, махають ними – чекай бурі.
За церковним календарем, 16-го травня вшановують мучеників Тимофія і Мавру. Вони, як тільки одружились, були піддані жахливим тортурам і катуванням. У результаті їх розіп’яли на хрестах. Шлюб молодят тривав лише 20 днів.
Іменинниками 16 травня є:
Мавра, Тимофій, Петро, Феодосій.
16 травня відзначають:
- День пам’яті жертв політичних репресій
16 травня народились:
1817 – Микола Костомаров – український історик, поет-романтик, мислитель, громадський діяч. Автор «Книги буття українського народу».
«Бо не хотіла Україна іти услід язиков, а держалась закону божого, і всякий чужестранець, заїхавши в Україну, дивувався, що ні в одній стороні на світі так щиро не молються богу, ніде муж не любив так своей жони, а діти своїх родителей». (Микола Костомаров)
1895 – Тодось Осьмачка – український письменник, прозаїк, перекладач. Книги поезій: «Круча», «Скитські вогні», «Клекіт», «Сучасникам», поеми «Поет», «Китиці часу», «Із-під світу»; повісті: «Старший боярин», «План до двору», «Ротонда душогубців»; переклад «Макбета» В. Шекспіра.
Події 16 травня:
1648 – під Жовтими Водами військо Богдана Хмельницького завдало поразки польському війську Стефана Потоцького.
1686 – у Москві між Московією та Річчю Посполитою підписано «Вічний мир».
1836 – Едгар Аллан По одружився зі своєю 13-річною кузиною Вірджинією Клем.
1920 – Жанну д’Арк канонізовано римською католицькою церквою.
1929 – у США відбулася перша церемонія вручення «Оскарів».
1954 – почалося повстання ув’язнених (Кенгірське повстання) в 3-му табірному відділенні Степового табору в селищі Кенгір (Казахстан).
1966 – у Китаї оголошений початок «культурної революції».
1975 – Японка Юнко Табеї стала першою жінкою, яка підкорила Еверест..
1985 – підписаний Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про посилення боротьби з пияцтвом».
2004 – українська співачка Руслана Лижичко здобуває перемогу в пісенному конкурсі «Євробачення» 2004, здобувши переможних 280 балів на підставі телеопитування, яке проводилось в 36 країнах.
2008 – Україна стала 152-им членом Світової організації торгівлі.
Чи знаєте ви, що:
Історія кохання Костомарова вразила уяву не одного письменника і покладена в основу романів Д. Мордовця «Професор Ратмиров» і В. Домонтовича (В. Петрова) «Аліна і Костомаров.»
Аліна Крагельська народилася в польській родині і була не тільки надзвичайно вродливою, але й талановитою. Вперше Костомаров побачив її у випускному класі приватного зразкового пансіону, де він викладав історію, але дати волю почуттям не міг: він – учитель, вона – учениця.
Вдруге доля звела їх під час відпочинку у 1846 році в Одесі. На той час Микола Іванович був уже професором Київського університету. Під час зустрічі вони вирішили, повернувшись до Києва, одружитися. Однак за день до весілля 29 березня 1847 року його заарештували як члена Кирило-Мефодіївського братства і відправили у заслання. Аліна була готова розділити долю коханого, проте Костомаров не хотів ускладнювати її життя. Крім того, як глибоко релігійна людина, не хотів брати шлюб без благословення Аліниних батьків, які були категорично проти, щоб донька вийшла заміж за арештанта.
Втретє Костомаров зустрівся з коханою аж через 26 років після смерті її чоловіка. Він продовжував кохати Аліну, проте на взаємність не розраховував. Але під час їхньої зустрічі з’ясувалося, що це не так. Її кохання також витримало випробування часом. У травні 1875 року Микола Костомаров обвінчався з Аліною – або, точніше, Галиною, як він почав називати свою дружину. Вони щасливо прожили десять років. 19 квітня 1885 року Микола Іванович Костомаров помер. А їхні стосунки підтвердили істину, яка нерідко піддається сумніву: є таки одна любов на все життя.
Ще цікавий факт. Микола Костомаров народився кріпаком. Матір його, Тетяну Петрівну Мельник, кріпачку, покохав місцевий поміщик, дворянин Іван Петрович Костомаров. Лише згодом він одружився з нею, проте, син його, Микола, ще довго юридично залишався у кріпацькому стані.