У народі 18 березня вшановували святого Конона, покровителя коней. За легендами цей чоловік був настільки гарним конюхом, що його послугами користувався навіть сам пророк Ілля. І хоча зазвичай у цей час триває піст, чоловіки цього дня віддавали шану Конону в шинку, щоправда, напиватися було не бажано, бо коні, як і всі тварини, п’яних не люблять. Тим часом жінки перебирали та замочували городнє насіння для висіву і казали: «На Кононовій днині город сниться господині». Також підмічали, якщо на Конона гарна погода – влітку не буде градобиття.
Рекомендувалось у цей день замочувати насіння капусти та помідорів для висіву – у закриті парники. Оновлювали й готували парники: «Конон на город покликав». «На Конона Городника починай копати ріллю в городі».
Вважалося, якщо подружжя вип’є сьогодні вина з корицею, то їхні почуття будуть міцними й сильними.
За церковним календарем 18 березня вшановують мученика Конона Ісаврійського; знайдення мощей благовірного князя Феодора Смоленського і дітей його Давида і Константина Ярославських; мученика Адріана Пошехонського, Ярославського; мученика Онисія; мученика Конона, градаря (городника); мученицю Іраїду; мученика Євлогія, що в Палестині; мученика Євлампія; преподобного Марка; преподобного Ісихія.
Іменинники 18 березня:
Іраїда, Андрій, Костянтин, Кирило, Конон.
18 березня народились:
1894 – Василь Мурашко – військовий льотчик, командир Київського авіаційного загону Повітряного флоту УНР, начальник Управління Повітряного флоту УНР (1921–1922).
1929 – Федір Муравченко – генеральний конструктор Запорізького машинобудівного конструкторського бюро «Прогрес», доктор технічних наук, академік. Герой України. Брав участь у створенні понад 50 типів і модифікацій авіадвигунів.
18 березня відзначають:
- День працівника податкової та митної справи України.
Події 18 березня:
3952 до Р. Х. – згідно з розрахунками бенедиктинського монаха та учителя церкви Св. Беда Шанованого (Beda Venerabilis, *673 — †735) саме в цей день відбулося створення світу.
1241 – у битві під Хмельником (поблизу Кракова) військо Золотої Орди перемагає польське військо та монголо-татари продовжують завоювання Європи.
1325 – засновано Теночтітлан, який згодом став столицею Ацтекської імперії.
1662 – у Парижі почав курсувати перший громадський транспорт — карета на вісім місць.
1839 – китайський імператор забороняє іноземним торговим компаніям ввозити до Китаю опіум, що стало причиною першої опіумної війни.
1869 – на засіданні Російського хімічного товариства М. Меншуткіним від імені Д. Менделєєва зроблене повідомлення про відкриття Менделєєввим співвідношення між властивостями елементів та їхньою атомною вагою.
1899 – американський астроном Пікерінг відкрив Фебу, супутник Сатурна.
1890 – Вільгельм II примушує канцлера Отто фон Бісмарка піти у відставку.
1913 – у Салоніках убито короля Греції Георга I.
1917 – арештовано останнього російського царя Миколу II.
1921 – укладанням Ризького миру закінчилася польсько-радянська війна 1920. Підписанням цієї угоди уряд Польщі фактично зрадив УНР і в односторонньому порядку вийшов з Варшавського договору 1920.
1924 – у США прем’єра німого фільму «Багдадський злодій», проект вартістю $2 млн був надзвичайно дорогим на той час.
1932 – у Сіднейській затоці відкрито міст, який до 2012 року був найширшим у світі (ширина 48,8 м).
1940 – на зустрічі у Бреннері Гітлер і Муссоліні обговорили питання можливості створення союзу із СРСР.
1946 – у Вашингтоні свою роботу розпочав Світовий банк. У число учасників банку входить 185 країни; Україна – учасник з 1992 року. Загалом, основними цілями банку є: сприяння країнам-членам у розвитку економіки шляхом надання їм довгострокових позик і кредитів; заохочення іноземного інвестування через надання гарантій або участь у позиках та інших інвестиціях приватних кредиторів; а також стимулювання тривалого збалансованого зростання міжнародної торгівлі, підтримка збалансованості платіжних балансів країн-членів.
1962 – Франція й Алжир підписують договір про закінчення алжирської війни, цим самим Алжир здобуває незалежність.
1965 – Олексій Леонов протягом 10 хвилин перебував за бортом «Восток-2», він здійснив перший в історії вихід людини у відкритий космос.
1974 – більшість членів ОПЕК припиняють ембарго на постачання нафти до країн Європи, США та Японії, яке було причиною першої та найтяжчої нафтової кризи.
1992 – «Майкрософт» презентує операційну систему Windows 3.1.
1992 – парламент Фінляндії погоджується на вступ країни до ЄС.
1994 – у Вашингтоні представники Боснії-Герцеговини та Хорватії підписують федеративний договір.
1996 – у пожежі в нічному клубі в місті Кесон-Сіті, у Філіппінах, загинуло 162 людини.
1999 – Югославія відмовилася прийняти план мирного врегулювання косовського конфлікту на переговорах у Рамбуйє (Франція).
2014 – Анексія Криму Росією. В Україні через агресію РФ оголошена перша хвиля часткової мобілізації
2015 – збройний напад на Національний музей Бардо в Тунісі. 23 людини, майже всіх туристи, загинули, принаймні 50 людей поранено.
Чи знаєте ви, що:
Академік, Герой України Федір Муравченко упродовж багатьох років був незмінним генеральним конструктором Запорізького машинобудівного конструкторського бюро «Прогрес». Творець понад 50 модицікацій авіаційних двигунів.
Майбутній конструктор народився 18 березня 1929 р. в Запоріжжі-Грудуватому Синельниківського району, що на Дніпропетровщині, в родині колгоспників Михайла Юхимовича та Варвари Миронівни Муравченків.
Закінчив авіамоторобудівний факультет Харківського авіаційного інституту.
Тривалий час працював на секретному підприємстві «Поштова скринька 57» у Запоріжжі, пройшов шлях від інженера-конструктора до провідного конструктора.
Від 1967р. – на державному підприємстві «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» ім.академіка О.Івченка». У 1989 р. призначений на посаду генерального конструктора бюро.
Серед авіадвигунів, у створенні яких брав участь Ф.М.Муравченко — турбореактивні двигуни з великим ступенем двоконтурності, які не мають аналогів у світі. Зокрема — один з найпотужніших у світі двигун Д-18Т (4 модифікації) з тягою 23430 кілограмів для важких транспортних літаків Ан-124 «Руслан», Ан-225 «Мрія»; турбовальний двигун Д-136 для гелікоптера Мі-26, що за потужністю і вантажопідйомністю не має аналогів у світі, та багато інших.
До розробок під керівництвом і за участі Ф.Муравченка також належать генератори інертних газів для гасіння пожеж; газові турбіни, якими обладнані газоперекачувальні станції України, Ірану, Туреччини, Болгарії, Азербайджану, Туркменістану; двигуни для навчально-бойових та пасажирських літаків і легких гелікоптерів. Авіадвигуни, у розробці яких брав безпосередню участь Ф.Муравченко, використовуються у 60 країнах світу на 42 типах літальних апаратів.
Ф.М.Муравченко є автором чи співавтором понад 200 наукових праць, понад 30 авторських свідоцтв і патентів.
Помер видатний конструктор 8 лютого 2010 р.
Діяльність Ф.М.Муравченка була відзначена державними преміями СРСР та України, орденом «За заслуги». У 2002 р. Ф.Муравченку було надано звання Героя України.