18 червня: це цікаво знати

Posted by

З 18 по 22 червня у дохристиянські часи відзначали Сонцескрес – літнє сонцестояння, що у християнські часи стало називатися Купальськими святами, найголовніший день яких – Івана Купала – ми святкуємо з 6-го на 7-ме липня.

Протягом купальських свят віддавна влаштовували шлюбні ритуали, гуляння біля річок, стрибання через вогонь, після чого спалювали солом’яне опудало Купайла, топили у воді деревце Марени та палаюче Колесо – символ повороту Сонця до зими. Також у цей час колись збирали цілющі трави та шукали на щастя цвіт папороті. Купальські дні вважалися щасливим часом для зачаття.

За церковним календарем цього дня вшановує пам’ять святителя Митрофана, патріарха Константинопольського, який жив на межі III-IV століть. Митрофан отримав сан Патріарха Константинопольського в дуже поважному віці. За свою чистоту і чесність, лагідність і ангельську незлостивість він удостоївся від Господа дару передбачення. Особливо поважав святителя Митрофана імператор Костянтин Великий. Святий Митрофан керував у Константинополі церквою 11 років, а після смерті його мощі були покладені у храмі, спорудженому на його честь.

У народі 18 червня говорили: «На Дорофія ранок вечора мудріше». Якщо в цей день сонце парить і тиша в повітрі, можна готуватись до грози. З Дорофія розпочинаються найкоротші ночі – «горобині».

Іменинники 18 червня:
Леонід, Ігор, Федір, Костянтин, Дорофей, Анастасія, Василина, Віктор, Галина.

18 червня народились:

1681 – Феофан Прокопович – українського теолог, письменник, вчений, ректор Київської академії (1710–16 рр.), релігійний діяч.
1881 – Олександр Пучківський – український отоларинголог, розробник української медичної термінології. Склав перший український підручник з отоларингології, запропонував низку методів оперативного втручання при захворюваннях верхніх дихальних шляхів.

Події 18 червня:

860 – флот князів Аскольда і Діра напав на Константинополь.
1583 – зафіксоване перше страхування життя. У Лондоні Ричард Мартін застрахував життя Вільяма Гібсона на суму 383 фунти.
1637 – запорожці разом із донцями здобули турецьку фортецю Азов.
1651 – під час визвольної війни 1648—1654 рр. розпочалася битва під Берестечком.
1668 – на Сербинському Полі відбулася Рада Війська Запорозького, на якій козацькі полки правителя підмосковської України Івана Брюховецького  визнали Петра Дорошенка своїм Гетьманом і разом з усім Військом Запорозьким затвердили його на гетьманстві.
1709 – зруйновано Чортомлицьку Січ.
1754 – закладено фортецю святої Єлисавети, пізніше — Єлисаветград, Кіровоград, тепер — Кропивницький.
1782 – у Швейцарії зафіксований останній відомий випадок страти за чаклунство  (страчена Ганна Гельді).
1815 – Наполеон програв битву при Ватерлоо.
1817 – у Лондоні відкритий міст Ватерлоо.
1837 – іспанська республіка прийняла нову Конституцію.
1881 – відновлення «Союзу трьох імператорів». Імператори Німеччини, Австро-Угорщини та Росії підписали таємну угоду, за якою члени союзу зобов’язали не надавати підтримки жодній державі при нападі на одного з членів союзу.
1889 – американець Річардсон запатентував дитячий візочок.
1917 – попри заборону військового міністра Росії Олександра Керенського, у Києві розпочав роботу 2-й Всеукраїнський Військовий з’їзд, у роботі якого взяло участь близько 2500 делегатів з усіх фронтів, флотів і флотилій, а також запасних частин. З’їзд ухвалив важливі постанови про детальний план українізації війська. Головою Українського Генерального Військового Комітету переобрано Симона Петлюру.
1934 – заарештовано Романа Шухевича у зв’язку з вбивством міністра польського уряду Пєрацького (відплата за так звану пацифікацію).
1939 – у Каневі на могилі Тараса Шевченка відкрито йому пам’ятник.
1940 – після капітуляції французької армії генерал Шарль де Голль заявив в етері Бі-Бі-Сі, що «програна лише битва, але не війна», і він з частиною армії евакуюється у Велику Британію. Це стало сигналом для початку у Франції Руху Опору.
1946 – проголошення Італії республікою.
1946 – міністерство внутрішніх справ СРСР розробило докладний план максимального розгрому оунівського підпілля та його збройних формувань.
1964 – встановлено пам’ятник Тарасові Шевченку у Вашингтоні.
1976 – проголошено незалежність Сейшельських Островів.
1991 – Верховна Рада УРСР видала постанову про святкування Дня незалежності України 24 серпня.
1996 – Україну прийняли до складу Конференції з роззброєння.
2000 – Львівська міська рада наклала заборону на трансляцію в громадських місцях російськомовних пісень.
2009 – запущений Lunar Reconnaissance Orbiter, космічний апарат НАСА з дослідження Місяця.

Чи знаєте ви що:

Як свідчать сучасні дослідження, Київське князівство за Аскольда досягло могутності, вагомим свідченням чого став успішний похід русів на Константинополь 860 р. і укладення з Візантією мирної угоди, вигідної й почесної для руського князя.

Однак подальша доля Аскольда вкрита серпанком таємничості. Літописи згадують про Аскольда лише у зв’язку з появою поблизу Києва його непроханого суперника – Олега, прозваного Віщим. За легендою, у 882 році новгородський Олег убив Аскольда і Діра підступним способом і сів на київський престол.

Цікаво, що більшість істориків сумнівається в тому, що Аскольд і Дір були дійсно братами чи хоча б сучасниками, й навіть у самому факті існування Діра! У порівнянні з постаттю Аскольда фігура Діра уявляється зовсім нечіткою.

Найімовірніше, його ім’я було внесене до літопису набагато пізніше, тому що при описі начебто спільно здійснених цими князями походів у «Повісті временних літ» використана невідповідна граматична форма: однина замість множини («йде Аскольд й Дир… й приде», а мало б бути: «идоша Аскольд й Дир… й придоша»). М. Грушевський вважав, що Дір князював після Аскольда, а може й після Олега.