18 травня: це цікаво знати

Posted by

У народі 18-того травня, у день Ярини-розсадниці, в селах починали проводити посадку капусти, огірків. Однак існувало повір’я, згідно з яким, під час цього процесу не можна їсти хліб – в іншому випадку кури виклюють всю розсаду. Також цього дня спостерігали за першим поливом і дивилися: якщо земля ввібрала багато води, то літо буде посушливим. Якщо ж вода залишилася на поверхні ґрунту, то буде досить мокра погода в літні місяці.

Народні прикмети на 18 травня

  • птахи перестали щебетати – чекай грозу та дощ
  • розсада вбирає багато води – прикмета до того, що буде сухою покіс. Якщо, навпаки, грунт не вбирає в себе воду, то влітку буде багато дощів
  • негода у цей день – буде урожай хліба
  • гусак 18 травня в сухому місці чепуриться – скоро настануть холоди. Якщо ж він чистить пір’ячко у воді, то буде тепла погода
  • йде дощ з перервами – чекай погіршення погоди
  • великі хмари рухаються з Півдня на Північ – буде дощ найближчим часом
  • кішка траву їсть – прикмета, яка повідомляє, що скоро піде дощ
  • в полях багато хвоща – зберете багатий урожай вівса.

За церковним календарем,

18 травня по церковному календарю день великомучениці Ірини Македонської.

До хрещення св. Ірина мала поганське ім’я Пенелопа. Батько збудував для своєї дочки розкішний палац, де вона проживала зі своєю вихователькою Карією. Пенелопа мала власного наставника і вчителя, на ім’я Апеліан, який навчав її різних наук. Апеліан був християнином і часто під час навчання розповідав Пенелопі про Христа Спасителя, християнське вчення, християнські настанови і доброзичливість.

Коли Пенелопа стала дорослою, батьки вирішили знайти їй гідну пару і видати заміж. Але іншими були переконання у цієї багатої дівчини.

Один з учнів св. апостола Павла охрестив її. Згодом вона навернула до християнської віри також своїх батьків. Своє побожне життя Ірина закінчила як Богові посвячена дівиця, яка правдоподібно прославила Господа мученицькою смертю.

Іменинники 18 травня:
Ярина, Ірина, Орися, Яків.

18 травня народились:

1873 – Микола Прахов – український художник, мистецтвознавець. Відомий у галузі декоративно-ужиткового мистецтва. Один з організаторів товариства  «Київський художник».

1892 – Костянтин Піскорський – український художник-авангардист. Автор робіт «Цивілізація», «Мечі», «Тривога», «Козак», «Біла гвардія», «Небо», «Про приторк світам іншим», «Зірка опівнічна», «Ідол», «Планета», «Біометр життя».

«У творчості Костянтина Піскорського дивовижно переплетені символізм і футуризм, космічна безмірність і енергія вольового художнього жесту, архаїчна містика та новітній європейський раціоналізм». (Дмитро Горбачов)

1912 – Вадим Собко – український письменник, прозаїк, драматург. Лауреат Шевченківської премії за роман «Лихобор».

18 травня відзначають:

    • День боротьби за права кримськотатарського народу.
    • День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу.
    • Міжнародний день музеїв.

Події 18 травня:

1152 – у Пуатьє найбагатша спадкоємиця Європи Елеонора Аквітанська оголошена нареченою герцога Нормандського Генриха Плантагенета.

1268 – Єгипетські мамелюки захопили Антіохію.

1274 – другий Ліонський собор проголосив хрестовий похід.

1291 – єгипетські мамелюки захопили Акру – останню  фортецю хрестоносців на Святій Землі.

1593 – англійська Таємна Рада наказала заарештувати письменника  Кристофера Марлоу.

1642 – заснований Монреаль.

1781 – іспанцями страчений лідер найбільшого повстання індіанців Перу Тупак Амару.

1792 – російські війська вступили на терени Речі Посполитої з метою скасування устрою, встановленого «Конституцією 3 травня». Початок польсько-російської війни.

1804 – Наполеон проголошений імператором Франції.

1830 – у США почато промислове виробництво перших газонокосарок.

1848 – у Франкфурті-на-Майні відкрився перший загальнонімецький  парламент.

1888 – у США вперше продемонстрована перша грамофонна платівка.

1899 – у Гаазі почалася перша мирна конференція

1915 – під Ригою випробуваний перший у світі танк «Усюдихід».

1917 – у Києві почався I Всеукраїнський військовий з’їзд.

1918 – внаслідок вибуху тротилу  на хімічному заводі  в Окдейлі  (Пенсильванія, США) загинуло близько 200 осіб.

1920 – всеукраїнська православна Церковна рада проголосила Українську православну церкву автокефальною.

1927 – американська кінозірка Норма Толмадж випадково залишила відбиток своєї ступні на незастиглому асфальті, що наштовхнуло на ідею створення в  Голлівуді алеї відбитків ніг кінозірок.

1928 – почався розгляд «Шахтинської справи» про антирадянську змову інженерів Донбасу.

1935 – розбився найбільший радянський літак «Максим Горький», 49 осіб загинуло.

1940 – Герой Першої світової війни маршал Анрі Філіпп Петен призначений міністром оборони Франції.

1941 – Італійський герцог Сполето герцог Аостський Аймоне ді Торіно  проголошений королем Хорватії Томіславом II

1942 – німецька армія знищила залишки радянських військ на Керченському півострові.

1942 – у Берліні група підпільників атакували антирадянську виставку.

1943 – японський підводний човен потопив австралійський корабель-госпіталь «Кентавр», 299 людей загинули.

1944 – розпочалась депортація кримських татар з батьківщини. Всього з Криму за наказом Сталіна на спецпоселення було вивезено понад 200 тисяч кримських татар, вірмен, греків та болгар.

1944 – у Туреччині після серії профашистських демонстрацій введений  надзвичайний стан.

1944 – після тижневого штурму загони 2-го Польського корпусу захопили монастир Монте-Кассіно, відкривши союзникам дорогу на Рим.

1945 – німецький адмірал Карл Деніц видав декрет, в якому заявив про непричетність німецької армії до звірств в концтаборах.

1949 – відкритий перший в Нью-Йорку вертолітний майданчик.

1951 – ООН ввела економічні санкції проти Китаю у зв’язку з його підтримкою  Північної Кореї.

1953 – американська льотчиця Жаклін Кокран стала першою у світі жінкою, що подолала на літаку звуковий бар’єр.

1960 – три священики заявили, що бачили чудовиська в озері Лох-Рі (Ірландія).

1965 – в Дамаску повішений резидент ізраїльської розвідки в Сирії Елі Коен.

1974 – Індія стала шостою державою, що одержала атомну зброю.

1980 – відкрили Івано-Франківський художній музей.

1980 – внаслідок виверження вулкана Святої Олени в штаті Вашингтон  загинули 57 осіб.

1981 – у Цюриху американський бігун Рональдо Нехеміа першим в історії пробіг 110 метрів з бар’єрами швидше 13 секунд.

1990 – у Франції встановлений рекорд швидкості потягів (515,3 км/год).

1991 – Гелен Шерман стала першою британською жінкою, що піднялася в космос (разом з радянським екіпажем).

1992 – Вірменська армія захопила Лачинській коридор між Вірменією і Карабахом.

1992 – прийнята конституція Туркменістану.

1994 – завершене виведення ізраїльських військ з Сектору Газа.

1996 – у Тайвані створена піраміда з іграшкових кубиків заввишки 25,05 м.

1997 – Ірландка Бріджет Діррен одержала диплом з відзнакою Національного університету у віці 102 років (світовий рекорд).

1998 – тисячі студентів захопили будівлю парламенту Індонезії в Джакарті, що спричинило падіння 32-річного режиму Сухарто.

1999 – в Криму здійснено невдалий замах на міського голову Сак Володимира Шевцова.

1999 – Уряд Канади після річних дискусій заявив, що він не регулюватиме і не контролюватиме Інтернет в країні.

2001 – почалася технічна частина операції з підйому підводного човна  «Курськ».

2005 – ратифікацією Оттавської конвенції Україна остаточно зобов’язалася позбутися п’ятого найбільшого арсеналу протипіхотних мін у світі.

Чи знаєте ви, що:

Ніхто достеменно не знає, скільки музеїв діє в Україні! Наводяться приблизні дані. У системі Мінкульту – понад 400, у частинах Міноборони – 100, при навчальних закладах – 3500, сотні при підприємствах різної форми власності.

І невідомо, скільки існує приватних музеїв – приблизно кілька тисяч. За обережними підрахунками, маємо не менше 5000 різноманітних музейних закладів, хоча деякі туристичні видання оперують цифрою у сім тисяч.

Існують в Україні і цікаві музеї, яких у світі нема – наприклад, Музей води та Музей писанки. А у 2007 році відкрився ще й такий екзотичний, як Музей історії туалету. У Криму діє Музей «Морські курйози», який збирає найнеймовірніші експонати, викинуті на берег після шторму.