19 вересня: це цікаво знати

«Із чужої сторононьки повертайтесь додомоньку», приказували наші пращури,   проводжаючи птахів до вирію. При цьому обов’язково годилося загорнути в хустинку грудочку землі й тримати її до весни. А виконували цей обряд давні українці якраз 19 вересня. Навесні ж, помітивши перший журавлиний ключ, що повертався з вирію, грудочку закопували у полі чи городі. Це означало, що весна буде щедрою і буйною.

За народним календарем 19 вересня – свято велике і серйозне – Михайлове Чудо. Цього дня не можна працювати за власним бажанням. Гріхом вважалося на Михайла сіяти, орати, рубати дрова, мазати хату, будувати, копати, пекти хліб тощо. Можна було лише виконувати дрібну хатню роботу.

19 вересня прийнято було влаштовувати спільні трапези із сусідами та родичами. Зазвичай розмовляли, обговорювали якісь події та питання, кожна людина приносила з собою якусь конкретну страву. Напередодні 19 вересня слід було попередньо посваритися через якесь дріб’язкове питання, а вже за столом – помиритися, щоб уникнути конфліктів протягом усього року.

Також з цього часу варили питний мед або «медовуху» і влаштовувати розпродаж медівки. Тому й казали: «До Михайла й толока файна».

З 19 вересня починаються перші похолодання – Михайлівські морози або ранки. Тепло на Михайлів день віщує довгу осінь.

Традиції та звичаї на Михайлове Чудо

Народна мудрість говорить, що Михайло украй злопам’ятний і мстивий святий. У народі цей день називали страшним святом, тому що якщо порушити традиції і проявити неповагу до Святого Михайла, то покарання наставало в той же день. Літні люди знають, що на Михайлове Чудо суворо заборонено працювати. Тих, хто не вірить в це повір’я, і йде в цей день працювати, чекають неприємні сюрпризи – ламаються інструменти, робота не йде на лад і навіть можна отримати травму.

На Русі-Україні склалася традиція на Михайлове Чудо влаштовувати гулянки, і неодмінно ходили в гості один до одного. Перед самим святом жінки пекли страви з нового врожаю, а чоловіча половина готували пиво і медовуху. Спочатку свята зазвичай влаштовували збори, на яких вирішували громадські, сімейні та приватні питання. Потім слідувала святкова трапеза і веселі гуляння. При цьому, якщо які суперечки або сварки були у кого-небудь, вони повинні були неодмінно помиритися.

Обов’язково в цей день у храмі ставлять загальну свічку і служать молебень. Вже в церкві наші предки просили кожен про своє – хтось щастя і миру в родині, хто достаток, хто здоров’я. Вони вірили, що в цей день можуть здійснитися будь-які бажання і мрії.

Після святкової трапези залишки прийнято було не викидати, а віддавати голодуючим. В це свято не прийнято було сперечатися і сваритися, а всі справи необхідно було вирішувати обов’язково мирним шляхом, інакше це не до добра. Тому на Михайлове Чудо намагалися йти на компроміси.

Народні прикмети на 19 вересня

  • день стає коротшим на п’ять годин, і слід очікувати швидких заморозків. Якщо на саме свято дерева покриються інеєм, то це добрий знак – прийшов Михайло і заморозив нечисту силу.
  • сильні заморозки – взимку буде багато снігу.
  • паводків буде рівно стільки, скільки днів минуло нового місяця.
  • на соснах і ялинках мало шишок – морозів не буде.
  • береза ​​починає жовтіти зверху, значить, буде рання весна, знизу – пізня. Зима буде морозною, якщо листя до свята ще не почали обсипатися.
  • осиковий лист опадає виворотом до верху – тепла зима, горілиць – сильні морози.
  • на свято сині хмари – скоро погода зміниться.

Що не можна робити сьогодні:

  • нові справи 19 вересня починати не варто, адже це може призвести до провалу.
  • на ринок краще не ходити. Покупки не принесуть бажаної радості, та й обікрасти можуть або обдурити.
  • не можна робити нічні та вечірні випаси худоби – овець і кіз на пасовище відправляли тільки вдень.

Іменинники 19 вересня:
Михайло, Архип, Михайлина, Зенон, Кирило.

19 вересня народилися:

1836 – Григорій Мінх – вчений-інфекціоніст та епідеміолог. Автор класичних фраз про чуму та проказу, влив собі кров хворого на тиф, щоб довести заразність кров хворого.
1841 – Анатоль Вахнянин – український композитор та педагог, автор опери «Купало», музики до драми Т. Шевченка «Назар Стодоля». Перший голова товариства «Просвіта».
1938 – Олександр Блискунов – доктор медичних наук, хірург-винахідник, лауреат Великої Золотої медалі ООН. Розробив унікальні імплантовані металоконструкції, що дозволяють подовжувати нижні кінцівки на 20 см і більше.

19 вересня відзначають: 

  • Всенародний день батька.
  • День народження смайла.

Події 19 вересня:

1356 – в ході Столітньої війни англійці на чолі з принцом Уельським Едвардом розбили французів в битві при Пуатьє і взяли в полон французького короля Іоана II Доброго.
1618 – початок облоги Пльзеня.
1559 – біля берегів Флориди затонули п’ять іспанських кораблів, близько 600 людей загинули.
1648 – у Квебеці Жаком Бойдоном (Jaceques Boisdon) відкрита перша в Канаді  таверна.
1654 – у Квебеці зареєстровано перший в Канаді шлюб (11-літня М. Седільо (Marguerite Sedillot) вийшла заміж за Ж. Обушо (Jean Aubucho)).
1673 – почалось селянське повстання на Слобожанщині.
1676 – розпочався штурм московськими військами гетьманської столиці  Чигирин.
1777 – в першій битві при Саратозі британська армія зазнала поразки від американських військ.
1783 – французькі брати Монгольф’є, у присутності короля Людовика XVI, запустили першу повітряну кулю з тваринами на борту (вівця, півень і качка).
1790 – російський письменник Радищев засланий до Сибіру за свою «Подорож із Петербурга до Москви».
1841 – збудована перша міжнародна залізниця (Страсбург-Базель).
1864 – в США запатентовані відкидні сидіння в автомобілях.
1888 – в бельгійському курорті Спа відбувся перший в історії конкурс краси. Переможницею була визнана 18-літня креолка з Гваделупи Берта Сукаре (англ. Bertha Soucaret).
1891 – до Канади (Монреаль) прибули перші українські поселенці.
1919 – у Києві денікінцями було розгромлено одну із найстаріших та найбільших україномовних книгарень (по вулиці Безаківській). В акті спалених книжок — 40 543 примірники, всі україномовні.
1920 – до Дубна й Луцька вступили частини 3-ї польської армії, до Тернополя — одночасно частини 6-ї польської армії та Дієвої Армії УНР.
1941 – німецькі війська увійшли до Києва, залишеного радянськими військами. Оточені підрозділи продовжували опір ще приблизно тиждень після падіння міста. У німецький полон у цій операції потрапили 665 тис. осіб (дані Курта фон  Тіппельскірка).
1944 – СРСР, Велика Британія та Фінляндія підписали мирну угоду, за якою до складу СРСР передано території Петсамо, Салла та Карельський перешийок.
1945 – до Північної Кореї з сибірського табору повернувся майбутній вождь Кім Ір Сен.
1982 – професор Університету Карнегі-Меллона Скотт Фалман запропонував використовувати смайлик (на основі двокрапки, дефіса й дужки) як вияв емоції у спілкуванні в мережі.
1983 – Сент-Кітс і Невіс отримав повну незалежність.
1985 – землетрус в Мехіко, в результаті підземних поштовхів силою 8,1 бала за шкалою Ріхтера загинули близько 9000 осіб, десятки будівель були повністю зруйновані.
1991 – у Києві відновлена діяльність Києво-Могилянської академії.
1992 – Сергій Бубка в Токіо установив світовий рекорд зі стрибків із жердиною, стрибнувши на 6 м 13 см.
2006 – у Таїланді відбувся військовий переворот.
2015 – найбільший автовиробник світу концерн Volkswagen AG був спійманий на фальсифікації даних викидів шкідливих речовин його турбодизельними двигунами.

Чи знаєте ви, що:

Хмільний мед, питний мед чи просто мед відомий в Україні з прадавніх часів. Він є чи не найдавнішим алкогольним напоєм, відомим в Середній та Північній Європі.

Виготовлення напою з чистого меду було рідкістю через значну вартість такого напою та технологічну складність. Як правило, його розчиняли у воді. У Давній Русі виготовлений на такій основі напій звався сита. Ступінь розведення меду водою прямо впливала на смак, міцність та вартість напою.

Хоч медовий напій не був міцним, проте досить підступним. Скуштувавши його, людина залишалася з ясною головою, однак з-за столу піднятися не могла.

Медові напої ділилися на ставлені та варені:

– медові ставлені напої уварювалися з кислим соком так, що зі 100 кг натурального меду виходило 30–50 кг кислого меду. Доброджували вони ще 25–40 років, тому і доступні були тільки князям;

– варений напій з меду варився з соком ягід, потім якийсь час відстоювався, а потім його використовували, як напівфабрикат або просто пили.

Сьогодні в Україні мед виготовляють хіба що окремі пасічники та деякі цінителі цього стародавнього напою. Наскільки відомо, промислового виробництва меду в Україні нема. Зате, мед є популярним напоєм у Польщі, де він займає третє місце після пива та горілки. Відповідно, там він виробляється в промислових обсягах на сучасних підприємствах. Також в невеликих обсягах промислово мед виготовляється в Німеччині та Росії.

Comments

215 Переглядів