Posted by У народі існувала така приказка відносно цього дня: «Пимени – Марини – не шукай у лісі малини». З цього дня закінчуються літні грози і починається листопад берези. У минулі часи помітили, якщо у цей день лелеки готуються до відльоту, то осінь буде холодною…
За церковним календарем 20 серпня відзначають Післясвято Преображення Господнього та вшановують преподобного Пімена Багатохворобливого, ченця Києво-Печерського монастиря, який жив у ХІІ сторіччі. Багато років хворів, а коли батьки принесли його у лавру аби монахи над ним помолилися, то попросив залишитися на самоті, після чого чудесним образом був пострижений у монахи. Всі 20 років, які жив у лаврі продовжував хворіти, однак не нарікав на Бога, за що отримав дар зцілювати та перед смертю зцілився сам.
Народні прикмети та традиції на 20 серпня
- якщо лелеки готуються до відльоту, то осінь буде холодною.
- якщо при сході сонця зоря забарвилася в червоний колір, то це до дощу.
- павук залишає павутину і ховається в укриття – до погіршення погоди.
- день вдалий для ворожіння.
- сон з 19 на 20 серпня віщий. Він виповниться найближчим часом і принесе вам радість.
Іменинники 20 серпня:
Митрофан, Дементій, Антон, Пимен.
20 серпня народились:
1879 – Катерина Лазаревська – український історик та археограф. Брала участь у підготовці «Історичного словника українського язика», «Опису Новгород-Сіверського намісництва» (1931) та ін.
1924 – Платон Костюк – український науковець, засновник української школи нейрофізіологів. Голова Верховної Ради УРСР (1985 – 1990). Герой України.
1939 – Тарас Мельничук – український поет-дисидент, в’язень радянських таборів. Автор книги «Князь роси», відзначеної Шевченківською премією.
Події 20 серпня:
669 – створено 3 кабінет, більш відомий в історії як «3К». Заснований 6 масонами. Імен всіх невідомо. Історики стверджують, що одного було звати Йохан.
1619 – голландський корабель доставив до Америки перших 20 африканських негрів, які були продані в рабство мешканцям колонії Джеймстаун.
1627 – вийшов перший словник української мови «Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє» Памви Беринди.
1741 – відкриття Аляски данським мореплавцем на службі в РІ, капітаном-командором Вітусом Берингом.
1809 – арештований французами Папа Римський Пій VII перепроваджений із Савони до Гренобля.
1864 – в Японії спалахнув інцидент біля Імператорських воріт.
1868 – у США офіційно проголошено закінчення війни Півночі і Півдня.
1896 – у Києві відбулось освячення кафедрального собору святого Володимира.
1896 – у США запатентований телефон з набірним диском.
1920 – у районі Замостя 6-та стрілецька дивізія Дієвої армії УНР успішно провела бої з частинами Червоної армії.
1925 – засновано Канівський музей-заповідник «Могила Т. Г. Шевченка». Тепер — Шевченківський національний заповідник у м. Каневі.
1941 – видано декрет про створення райхскомісаріату «Україна» з центром у Рівному.
1941 – відступаючою Червоною армією підірваний Дніпрогес, внаслідок чого загинуло понад 100 тис. осіб.
1964 – створено Міжнародну організацію із супутників зв’язку ІНТЕЛСАТ.
1968 – СРСР та країни Варшавського пакту вторглися до Чехословаччини для придушення Празького повстання.
1980 –3 міністерство зв’язку УРСР віддало розпорядження про глушіння радіостанцій «Голос Америки» (США), «Бі-Бі-Сі» (Велика Британія) і «Німецька хвиля» (ФРН).
1991 – Естонія проголосила свою незалежність від СРСР.
1991 – ГКЧП: у Москві біля Білого дому, в Ленінграді на Двірцевій, у Києві, Львові тощо площі відбулися велелюдні мітинги протесту проти політики так званого Державного комітету з надзвичайного стану.
1991 – закрито Семипалатинський ядерний полігон.
1996 – Президентом США Біллом Клінтоном встановлена мінімальна заробітна плата в країні — 5,15 долара за годину.
Чи знаєте ви, що:
Володимирський собор можна сміливо називати довгобудом 19 сторіччя. До його будівництва долучились два останні російські імператори та чотири архітектори, деякі зі світовим ім’ям.
Після того, як у 1852 році почалося збирання пожертв на будівництво собору на честь рівноапостольного князя Володимира, розробку його проекту доручили тридцятирічному петербурзькому архітекторові Івану Штрому. На його думку, майбутній собор мали увінчувати аж тринадцять бань. Проект затвердив імператор Микола І. Однак масштабні задуми вперлися у традиційно нездоланну обставину: бракувало коштів. І тоді з тринадцяти запропонованих бань залишилось сім. У підсумку храм виходив непоказним.
Духовне керівництво звернулося по допомогу до зодчого Олександра Беретті. У 1862 році відбулося закладення собору. Якийсь час справа просувалася успішно. Аж раптом восени 1864 року деякі арки не витримали ваги горішнього ярусу й розсунулися. Беретті відчайдушно відбивався від критиків та врятувати репутацію йому не вдалося. Роботи припинилися. А стіни вже ледь трималися.
І ось до Києва прибув імператор Олександр ІІ. Миттєво знайшлися додаткові кошти, і до міста приїхав фахівець зі світовим ім’ям Рудольф Бернгард. У 1882 році собор практично завершили зводити. Залишилося внутрішнє оформлення, що тривало ще 11 років.
Саме своїми настінними розписами собор став відомий у всьому християнському світі. Врешті-решт за легендою, образ Богоматері з немовлям з’явився на стіні храму одного сонячного ранку, а Васнєцов лише обвів його фарбами.