21 січня: це цікаво знати

У народі 21 січня називається днем Опанаса, Пів-Івана, або останнім Різдвяним днем. Його святкують переважно жінки, бо кажуть, що «Пів-Івана полоще ложки». Цей день ще називали «виряджанням» або «проганянням свят».

Якщо 21 січня вітер був зі сходу, літо мало бути холодним і дощовим, а з півдня – спекотним і грозовим.

За церковним календарем 21 січня вшановують преподобних Георгія Хозевіта та Еміліана, сповідника; преподобну Домніку; преподобного Григорія, чудотворця Києво-печерського, в Ближніх печерах; преподобного Григорія, затворника Києво-печерського, в Дальніх печерах; священномученика Ісидора, пресвітера, та з ним 72­ох, що в Юр’єві Ліфляндському постраждали; преподобного Паїсія Углицького; священномученика Картерія, пресвітера Кесарії Каппадокійської; мучеників Феофіла, диякона, та Елладія; мучеників Юліана, Келсія, Антонія, Анастасія, мучениць Василісу і Маріонилу, сімох отроків та 20­ох воїнів; преподобного Іллю Єгипетського.

Іменинники 21 січня:
Григорій, Євген, Василина, Домна, Юліан, Сидір, Антон, Агнеса.

21 січня народились:

1879 – Володимир Сінклер – український військовий діяч, генерал-поручник і шеф штабу Армії УНР.

1881 – Степан Чарнецький – поет, автор слів пісні — гімну “Ой у лузі червона калина “. Був режисером львівського театру  «Руська бесіда» написав «Історію українського театру в Галичині».

1913 – Григорій Нудьга – український літературознавець, фольклорист, критик. Досліджував, зокрема, літературу передо шевченківської доби, походження українських пісень.

1915 – Михайло Опаренко – український льотчик Королівських військово-повітряних сил Великої Британії часів 2-ї світової війни.

21 січня святкують:

  • Міжнародний день обіймів.

Події 21 січня:

1506 – за розпорядженням Папи Римського Юлія II утворюється армія Ватикану — Швейцарська гвардія. Червоні мундири гвардійців розроблені під керівництвом самого Рафаеля. Вважається найстарішою армією на планеті, хоча і нараховує у своїх лавах усього 80—90 осіб.

1542 – англійський парламент засудив за державну зраду жінку Генріха VIII Катерину Говард.

1605 – поразка військ Лжедмитрія від московських царських військ і його відступ до Путивля.

1732 – Рештська угода Росії з Персією; поступка Персії прикаспійських територій, завойованих Петром I.

1751 – Юхим Дараган став київським полковником.

1790 – день створення гільйотини.

1793 – Людовик XVI, король Франції, гільотований на Площі Революції.

1796 – Едвард Дженнер відкрив метод вакцинування від віспи.

1840 – француз Дюмон-Дюрвіль на вітрильнику «Астролябія» відкрив нову південну землю (Антарктиду), якій дав ім’я своєї дружини — Земля Аделі.

1846 – віддруковано перший номер англійської газети «Лондон Дейлі Ньюз».

1899 – німецька компанія «Адам Опель», яку брати Опелі заснували для виробництва швейних машин, розпочала виробництво автомобілів.

1900 – на англо-бурську війну відправлені перші канадські військовики.

1911 — перше автомобільне ралі в Монте-Карло.

1919 – відбулися Закарпатські всенародні збори, де ухвалили рішення щодо возз’єднання Закарпаття з Україною.

1921 – на спільному засіданні Кримревкому та облкомітету РКП(б) прийнято резолюцію: «з метою революціонізування мусульманського Сходу доцільно створити видимість самостійного Криму».

1922 – у швейцарському містечку Мюррен проходять перші гірськолижні змагання зі слалому.

1925 – визнання СРСР Японією. Японські війська залишають російський Далекий Схід.

1932 – угода між СРСР і Фінляндією про ненапад і мирне вирішення конфліктів.

1947 – після відставки Джеймса Бірнса новим держсекретарем США став генерал  Джордж Маршалл, що означало перехід від політики «терпимості» до політики «стримування» комунізму.

1952 – італійські вчені оголосили, що Пізанська вежа повинна впасти у 2151 році.

1952 – у США спущено на воду перший підводний човен з атомним реактором «Наутілус».

1959 – утворено Європейський суд з прав людини, метою якого є здійснення контролю за дотриманням прав і свобод людини та громадянина, закріплених в Європейській конвенції з прав людини.

1966 – соліст групи «The Beatles» Джордж Гаррісон одружився з фотомоделлю Патті Бойд.

1968 – відбулась одна з наймасштабніших битв у ході В’єтнамської війни між народною армією В’єтнаму та Корпусом морської піхоти США за військову базу Кхесань.

1977 – в Італії дозволено аборти.

1978 – Олекса Гірник вчинив самоспалення біля могили Шевченка на знак протесту проти русифікації України.

1985 – відзначається День обіймів. У цей день можна дружньо обіймати навіть незнайомих людей.

1989 — 120-літня американка Августа Бунж стала прапрапрабабусею (найбільша кількість живучих одночасно поколінь в одній родині).

1992 – Україна встановила дипломатичні відносини з Монголією.

2001 – Пол Маккартні став першим музикантом, чиє майно перевалило за один мільярд доларів.

Чи знаєте ви, що:

Міжнародний день обіймів – одне із найбільш незвичайних свят, яке відзначають у світі. Згідно з традицією, в цей день стиснути у дружніх обіймах можна навіть незнайомих людей.

Свято з’явилося в 70-х роках XX століття в студентському середовищі західноєвропейської молоді. Саме в цей день хлопці й дівчата обнімали один одного без усякого інтимного підґрунтя.

На думку вчених, одне додаткове обіймання тривалістю 20 секунд допомагає людині почувати себе більш щасливою, а діти, яких обнімають щодня, розвиваються швидше своїх однолітків.

Існують й інші наукові обґрунтування корисності обіймів: дружелюбні дотики підвищують імунітет, стимулюють центральну нервову систему, підвищують рівень гемоглобіну в крові, а також іншого гормону – окситоцину, що викликає доброзичливу прихильність до інших людей.

Вірджинія Сатир, всесвітньо відомий американський психолог дослідила:

«Нам потрібно до чотирьох обіймів в день для виживання. Нам потрібно до восьми обіймів у день для підтримки. Нам потрібно до дванадцяти обіймів у день для росту».

Обійми набагато корисніше, ніж може здатися, на перший погляд. Вони сприяють нормалізації як фізичного, так і психічного стану людини.

У клінічній психології існує навіть цілий розділ, присвячений цьому питанню. Учені й психологи, провівши ряд досліджень, з’ясували:

  • У процесі обіймів в організмі виділяється більше ендорфінів – речовин, які знімають біль і викликають почуття ейфорії. У зв’язку з цим, обійми також стимулюють імунну систему людини.
  • Діти, яких багато обіймали батьки, мають краще здоров’я й стійкішу психіку. Нестача обіймів може призвести до того, що дитина виросте емоційно холодною, нездатною любити.
  • Суспільства, де люди схильні до прояву емоцій, у тому числі й до обіймів, більш дружелюбні й терпимі.
  • Обійми допомагають людині відчути себе захищеним, улюбленим, необхідним, знижують тривожність.
  • Вони приносять психологічне й фізичне задоволення.

Уже підраховано: найбільш щедрі на цей дружній жест – європейці, а найбільш скупі – англійці й американці. У той час, як європейці торкаються один одного при зустрічі, в середньому, 100 разів за годину, американці – усього лише 2 або 3 рази.

Comments

359 Переглядів