21 серпня: це цікаво знати

Posted by

21 серпня у народі називали днем Мирона Вітрогінного, оскільки, як правило, в цей час дули досить сильні вітри. Дні стають схожими на осінні.

На Мирона ходили збирати в лісі ожину. Її використовували як потогінний і протизастудний засіб. З ожини готували киселі, компоти, вина, настоянки, пастилу. Листя ожини могли заварювати, як чай, змішуючи їх з листям смородини і суниці – виходило дуже смачно, і до того ж такий напій підвищував імунітет.

За церковним календарем 21 серпня – день Мирона Вітрогона. Мирон, згідно з церковним писанням, був дуже доброю людиною, і з його ім’ям пов’язують безліч різноманітних легенд. Наприклад, розповідали, що він був простим землевласником, одного разу побачив, як злодії залізли до його комори й складають зерно у мішки. Тоді він не тільки не став їм заважати, але і, навпаки, допоміг все зібрати та винести. Дізнавшись, що перед ними господар, злодії засоромилися і вирішили повернути крадене. Після цього вони звернулися у віру в Христа, і саме це у народі вважають першим чудом Мирона.

Знаючи про милосердя цієї людини, жителі острова Крит обрали його єпископом, після чого він став творити справжні чудеса. Так, в той час, коли річка тритон вийшла з берегів, і виникла загроза повені, то Мирон зміг одним лише помахом руки повернути її на своє місце.

Народні прикмети на 21 серпня

  • іній вранці з’являється – буде багатий урожай наступного року.
  • кажуть, що на Мирона Вітрогона, 21 серпня, опеньки та брусниця в лісі з’являються.
  • яим буде Мирон – такою, за прикметами, і буде погода у січні.
  • часто саме 21 серпня трапляються досить сильні вітри.
  • погана погода 21 серпня – негода протримається до Бабиного літа.

Іменинники 21 серпня:
Григорій, Зосим, Мирон, Омелян, Сава.

21 серпня народились:

1888 – Володимир Гадзінський – український письменник, критик. Автор поем «УРСР», «Айнштайн», «Земля», «Заклик Червоного Ренесансу», «Розум», фантастичної повісті «Кінець».
1909 – Омелян Железняк – український художник-кераміст; заслужений майстер народної творчості УРСР. Створював декоративний керамічний посуд; статуетки та жанрові композиції з народного життя («Гонта з синами», «Козак Мамай», «Прощання з козаком»); скульптурні ілюстрації до творів Т. Шевченка («Мені тринадцятий минало»), М. Гоголя («Козак Вакула верхи на чорті») тощо.

21 серпня відзначають:

  • Міжнародний день пам’яті і поминання жертв тероризму.

Події 21 серпня:

1415 – португальці завоювали Сеуту.
1627 – У Києві випущено перший словник української мови «Лексикон словенороський» Памви Беринди.
1652 – син гетьмана Богдана Хмельницького – Тимофій – одружився з дочкою молдавського правителя Василя Лупула, що стало приводом для відновлення союзу Молдавії з Україною.
1653 – військо Георгія Штефана підійшло до Сучави і спробувало з наскоку взяти козацький табір Тимоша Хмельницького під стінами фортеці, почалася облога Сучави.
1911 – з Лувру (Париж) викрадено картину Леонардо да Вінчі «Мона Ліза»  («Джоконда»), яку було знайдено лише через два роки в Королівстві Італія.
1914 – засновано футбольний клуб «Васко да Гама».
1914 – Ян Нагурський здійснив перший у світі політ в Арктику.
1919 – 2-й корпус УГА, очолюваний Арнольдом Вольфом, в ході наступу на Київ звільнив від червоних Житомир.
1924 – радянський полярний льотчик Б. Чухновський уперше у світі провів розвідку криги в районі Нової Землі, Баренцева та Карського морів.
1932 – у Венеції відбувся перший міжнародний кінофестиваль.
1937 – СРСР і Китай підписали Договір про ненапад.
1944 – у Вашингтоні відкрилася міжнародна конференція, яка підготувала пропозиції, що лягли в основу Статуту Організації Об’єднаних Націй.
1968 – країни Варшавського Договору ввели війська в Чехословацьку Соціалістичну Республіку для придушення «Празької весни».
1996 – заснована відзнака Президента України — орден «За мужність».
1996 – на Київській універсальній біржі відбулися перші торги в гривні з ф’ючерсних контрактів.
2005 – Блаженніший Любомир Гузар офіційно змінив свій титул на «Верховний Архієпископ Києво-Галицький» і переніс осідок до Києва.
2011 – у місті Олевськ на Житомирщині було відкрито пам’ятний знак на честь 70-річчя від створення Олевської республіки.
2013 – у громадянському конфлікті в Сирії війська підтриманого Росією  сирійського диктатора Башара Асада застосували хімічну зброю проти опозиції. По житлових кварталах передмістя Дамаска м. Гута вони завдали ракетного удару з використанням зарину. Загинуло, за різними даними, від 350 до 1700 осіб.

Чи знаєте ви, що:

У першому друкованому українському словнику «Лексіконъ славеноросскїй альбо Именъ тлъкованіє» (1627 р.) – близько 7 тисяч слів: загальних та власних назв переважно тогочасної церковнослов’янської мови з перекладом та тлумаченням їх українською літературною мовою початку XVII століття.

Метою Беринди при складанні його словника було відновити церковнослов’янську традицію літературної мови і цим протистояти наступові польського католицтва і польської культури. Цей словник відіграв велику роль у розвитку не лише української, а й російської, білоруської, польської, румунської лексикографії.

Ця праця Памва Беринди – найвидатніше досягнення староукраїнського словникарства. Складається з двох частин: «Лексіконь» – церковнослов’янсько-український словник; та «…Имена свойственная» – зібрання тлумачень топонімів й антропонімів, а також загальних назв неслов’янського походження.

Головні джерела праці – «Лексис…» Лаврентія Зизанія, ономастикони Максима Грека, Мануїла Ритора, тлумачення онімів в антверпенському виданні Біблії (1571). Виявлено використання Бериндою словників доби Київської Русі та зарубіжних, староукраїнської глосографії тощо.

Джерелами церковнослов’янського реєстру книги були: Острозька Біблія (всі її книги Старого й Нового Завіту), церковнослов’янські рукописи й друки до початку 17 ст.

Абсолютна більшість елементів неслов’янського походження, особливо грецьких і латинських, зібраних окремо у 2-й частині праці, супроводжуються ремарками, які вказують на їх запозичення, й українськими відповідниками, що сприяло нормалізації лексики староукраїнської літературної мови на народній основі.

У «Лексіконі…» вміщено низку тлумачень енциклопедичного характеру. Значення слова автор розкриває і за допомогою етимологічних відомостей. Докладно опрацьовано семантику багатозначних реєстрових слів. Беринда нерідко вказував на метафоричне й образне вживання слова, вперше в українській лексикографії застосувавши ремарки «переносні», «инорѣчнѣ», «метафори».