21 травня: це цікаво знати

За церковним календарем, 21 травня вшановують апостола і євангеліста Іоанна Богослова; преподобного Арсенія Великого; преподобних Арсенія Працелюбного і Пімена, постника, Києво-Печерських.

Іоанн Богослов був улюбленим учнем Христа. Написав Євангеліє від Іоанна, яке стало четвертим і доповнило прогалини, що існували у трьох попередніх євангелістів.

Окрім письменників, редакторів, видавців та книгорозповсюджувачів, своїм покровителем Іоанна Богослова вважають також продавці книжок та працівники паперової промисловості.

У народі святого називали Градобоєм і Пшеничником. Якщо 23 травня йде дощ – грибів буде багато. Була у цей день традиція – пекти пироги для пригощання мандрівників і бідних.

Згідно з традиціями, селяни в цей день сіяли пшеницю. Про це говорили: «Заганяй кобилицю і паші землю під пшеницю». При цьому звертали увагу на погодні прикмети: «Пшеницю сій, коли зацвіте черемха», «Не сій пшеницю раніше дубового листа».

Іменинники 21 травня:

Іван, Арсеній, Пимон.

21 травня народились:

1889 – Мирон Зарицький – український математик, професор Львівського державного університету, дійсний член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка (з 1927 р.), фундатор української математичної культури.

1857 – Микола Пильчиков – український вчений-фізик, експериментатор, винахідник. Одним із перших розпочав вивчення радіоактивності, рентгенографії та радіоуправління, конструктор диференційного ареометра, термостата,  сейсмографа.

1861 – Георгій Де-Метц – український фізик і методист, авторитет у галузі радіоактивності, укладач першого в Україні курсу методики викладання фізики в школах.

1903 – Роман Сельський – український живописець, педагог. Роботи: «Двері», «Палуба корабля», «Натюрморт із книжкою», «Корабль Ванда» та ін.

21 травня відзначають:

  • Всесвітній день культурної різноманітності в ім’я діалогу і розвитку.
  • Всесвітній день вишиванки

Події 21 травня:

1831 – у Харкові побачив світ перший в Україні альманах – «Украинский  альманах».

1842 – побачив світ перший том «Мертвих душ» – великої сатири Миколи Гоголя.

1859 – запущений годинник Біг-Бен в Лондоні.

1892 – у Києві пущений перший в Російській імперії електричний трамвай.

1904 – у Парижі заснована Міжнародна федерація футбольних асоціацій (ФІФА).

1918 – створено Всеукраїнську раду профспілок.

1919 – в Україні більшовики націоналізували всі річні та морські корабельні  підприємства.

1921 – в Україні створили комісію з ліквідації неграмотності на чолі з  Григорієм  Петровським.

Чи знаєте ви, що:

Кожного третього четверга травня в Україні відзначають День вишиванки.

Власне, чому лише в Україні – свято нині стало міжнародним, всесвітньо відомі люди вдягають вишиванки, метри модельного бізнесу та модні доми Ж.-П.Готьє, Gucci, Д.Гальяно, Valentino, Dolce & Gabbana, Стелла МакКартні  використовують
нашу вишивку у своїх колекціях, а газета New York Times у 2016 р.назвала вишиванку трендом року.

Як виникло свято?

2006 р. студентка Чернівецького національного університету ім.Ю.Федьковича Леся Воронюк запропонувала своїм однокашникам та однокашницям якогось певного дня прийти на заняття у вишиванках. До студентів приєдналися викладачі. Вийшло дуже гарно, яскраво і патріотично. Ідею підтримали вся Україна та діаспора, а вже наступного року — безліч  людей у всьому світі, яким припала до душі краса нашої вишивки.

Зберегти українські національні традиції та світоглядні цінності, ознайомити з ними якомога більше людей,  спонукати їх полюбити українське і Україну – благородна, цікава, красива ідея.

Слід сказати, що вишиванка – це не просто гарний одяг. Вишиванка – національний символ краси, здоров’я, щастя, родинної любові, вірного кохання, волелюбність і саме життя. Вишиванка – оберіг, який береже людину від усього злого.

Вишивальниці добре знають, яке велике значення мають і тканина, й нитки, й орнамент. Безпосередньо вишиванню завжди передувала велика і копітка робота. Так, для найстаровиннішої нашої вишивки – білим по білому – нитки вибілювали протягом трьох років.

За кольорами та орнаментом можна дізнатися, звідки походить вишиванка. Чорний колір переважає у візерунку Борщівських сорочок (Тернопілля); яскраві квіти – вишивка з Буковини; жовтогарячі барви – з Космача; неймовірні вишивки білим по білому – з Полтавщини;  Запоріжжя – сорочку виконували у червоно-чорних тонах, з домінантою червоного, візерунки були прості – великі та геометричні.

Кожен колір також має своє значення. Білий колір – символ чистоти, оберіг від нещасть і  вроків. Червоний – життєлюбність, радість, енергійність. Чорний – добробут і благополуччя. Зелений – жіночий. Синій – символ неба, води, душевного спокою. Жовтий (золотий) – символ пшениці (життя), достатку і  радості.

Фахівці стверджують, що цього року в моді яскраві, різнобарвні вишиванки, з домінуванням червоного, рожевого, зеленого, бордового.

В День вишиванки у багатьох містах України та світу відбуваються хода у вишиванках, конкурси на кращу вишиванку, а в мережі — на краще селфі у вишиванці.

Вдягаймо рідні вишиванки. Пишаймося тим, що ми – українці та українки!

Comments

119 Переглядів