За церковним календарем, 21 травня вшановують апостола і євангеліста Іоанна Богослова; преподобного Арсенія Великого; преподобних Арсенія Працелюбного і Пімена, постника, Києво-Печерських.
Іоанн Богослов був улюбленим учнем Христа. Написав Євангеліє від Іоанна, яке стало четвертим і доповнило прогалини, що існували у трьох попередніх євангелістів.
Окрім письменників, редакторів, видавців та книгорозповсюджувачів, своїм покровителем Іоанна Богослова вважають також продавці книжок та працівники паперової промисловості.
У народі святого називали Градобоєм і Пшеничником. Якщо 23 травня йде дощ – грибів буде багато. Була у цей день традиція – пекти пироги для пригощання мандрівників і бідних.
Згідно з традиціями, селяни в цей день сіяли пшеницю. Про це говорили: «Заганяй кобилицю і паші землю під пшеницю». При цьому звертали увагу на погодні прикмети: «Пшеницю сій, коли зацвіте черемха», «Не сій пшеницю раніше дубового листа».
Народні прикмети на 21 травня:
- погожий день – влітку грибів трохи буде
- дощовий день – прикмета того, що виростуть гриби
- рясно цвіте черемха – літо буде мокре
- місяць 21 травня вкритий серпанком – скоро погода погіршиться
- як тільки листя дуба розпускалися – можна сіяти теплолюбні культури, оскільки грунт вже прогрівається добре
- якщо зорати землю під час останньої чверті повного місяця, то поле буде чистим і без бур’янів
- черемха 21 травня цвіте – пора сіяти пшеницю Небо ввечері забарвлюється в червоний колір – погода найближчими днями буде хорошою.
- якщо ж небо червоне вранці – буде дощ Хмари 21 травня пливуть вгору – буде ясний день, і навпаки.
- хмари в одну купу збиваються – чекай негоди
- що перше зацвіте – трава або пшениця, той врожай буде багатим.
Іменинники 21 травня:
Іван, Арсеній, Пимон.
21 травня народились:
1889 – Мирон Зарицький – український математик, професор Львівського державного університету, дійсний член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка (з 1927 р.), фундатор української математичної культури.
1857 – Микола Пильчиков – український вчений-фізик, експериментатор, винахідник. Одним із перших розпочав вивчення радіоактивності, рентгенографії та радіоуправління, конструктор диференційного ареометра, термостата, сейсмографа.
1861 – Георгій Де-Метц – український фізик і методист, авторитет у галузі радіоактивності, укладач першого в Україні курсу методики викладання фізики в школах.
1895 – Никифор Дровняк – український художник-примітивіст лемківського походження.
1906 – Михайло Покотило – український актор, режисер.
1903 – Роман Сельський – український живописець, педагог. Роботи: «Двері», «Палуба корабля», «Натюрморт із книжкою», «Корабль Ванда» та ін.
1969 – Георгій Гонгадзе – український журналіст і громадський діяч.
21 травня відзначають:
- Всесвітній день культурної різноманітності в ім’я діалогу і розвитку.
- Всесвітній день вишиванки
Події 21 травня:
1502 – Іспанський мореплавець Жуан да Нова, що перебував на службі у португальців, відкрив острів Святої Єлени в Південній Атлантиці.
1503 – Христофор Колумб відкрив Кайманові Острови.
1809 – під Асперном поблизу Відня Наполеон зазнав першої у своєму житті поразки на полі битви від австрійського ерцгерцога Карла.
1831 – у Харкові побачив світ перший в Україні альманах – «Украинский альманах».
1840 – Нова Зеландія проголошена британською колонією.
1842 – побачив світ перший том «Мертвих душ» – великої сатири Миколи Гоголя.
1859 – запущений годинник Біг-Бен в Лондоні.
1864 – після закінчення російсько-кавказької війни почалася масова депортація і винищення черкесів, геноцид черкеського народу.
1892 – у Мілані здійснено постановку опери «Паяци» Руджеро Леонкавалло.
1900 – Росія анексувала територію 64 сіл Маньчжурії на схід від Амуру.
1904 – у Парижі заснована Міжнародна федерація футбольних асоціацій (ФІФА).
1916 – у Великій Британії вперше в світовій практиці введено «літній» час.
1918 – у Києві представники різних партій сформували Український національно-державний союз.
1918 – створено Всеукраїнську раду профспілок.
1919 – в Україні більшовики націоналізували всі річні та морські корабельні підприємства.
1921 – в Україні створили комісію з ліквідації неграмотності на чолі з Григорієм Петровським.
1928 – Волт Дисней отримав патент на монопольне використання образа Міккі Мауса.
1929 – ухвала РНК СРСР про ознаки куркульського господарства.
1937 – почала роботу перша експедиція, що дрейфувала, під назвою «Північний полюс».
1944 – на плебісциті в Ісландії жителі підтримали рішення парламенту про відділення від Данії, 17 червня була проголошена республіка.
1968 – зник безвісти американський атомний підводний човен «Scorpion» з 99-ма членами екіпажу.
1991 – відставка президента Ефіопії Менгісту Хайле Маріама і його втеча з країни.
1992 – Кримський парламент скасував референдум про незалежність Криму, який планували на серпень.
2000 – на референдумі у Швейцарії більшість мешканців проголосували за розширення відносин з Євросоюзом.
2006 – на референдумі населення Чорногорії проголосувало за незалежність від Сербії.
Чи знаєте ви, що:
Між сильними коливаннями клімату і великими суспільними змінами, наприклад, великим переселенням народів, періодом розквіту Середньовіччя, чумою або війнами існує зв’язок.
Так, наприклад, за часів Стародавнього Риму клімат був переважно вологим, теплим і порівняно стабільним. Однак, під час першої кризи Західної Римської імперії з 250 року н.е. клімат став мінливіший і холодніший. Ця фаза сильних кліматичних коливань тривала понад 300 років і за часом збіглася з великим переселенням народів.
І навпаки, цілком імовірно, що зростання температури повітря та опадів з 7-го століття сприяло культурному піднесенню Середньовіччя. Безумовно, клімат вплинув на поширення чуми після 1347, а холоди, що настали під час Тридцятирічної війни на початку 16 століття, призвели до поширення і посилення голоду.
Сьогодні неможливий вихід з кліматичних проблем шляхом переміщення на інші, більш вигідні у цьому плані території. Тож головним засобом захисту від кліматичних трагедій є свідома кліматична поведінка на міжнародному та особистому рівні.