Posted by У дохристиянські часи 21 жовтня називалося Днем дідів, або поминальним днем. Цього дня згадували дідів та приносили жертви під дерева. Адже давні українці вірили, що душа після смерті переселяється у дерева і назавжди залишається там, оберігаючи рід від усіх напастей. Також якраз у пору бабиного літа та тонкого павутиння молилися Мокоші, покровительці рукодільниць, аби вона допомогла надбати ниток та тканин на всю родину.
21-ше жовтня є останнім днем останнього бабиного літа. З цього приводу існувала легенда. Колись дуже давно у цей час стало дуже холодно, а плоди у садах ще не всі зібрали. Ось жінки й почали прохати Бога, щоб він повернув тепло. Бог почув і дійсно раптом потеплішало. Плоди були своєчасно зібрані. І з того часу тиждень після Покрови став називатися «бабиним літом».
Народні прикмети на 21 жовтня
- хмари на Пелагею низько пливуть — до морозу;
- якщо до 21 жовтня з берези не опало все листя, сніг випаде пізно;
- якщо на Пелагею навколо сонця з’являється туманний ореол, то найближчими днями буде суха і ясна погода;
- зірки 21 жовтня яскраво сяють — буде хороша погода, тьмяніють — до негоди.
За церковним календарем
21 жовтня вшановується пам’ять святого Трифона і Пелагеї. Трифон жив у XVI столітті на території одного із сіл Архангельської губернії. З дитинства він відчував потребу служити Богу як інока, і ще більше зміцнився в своїх намірах після того, як почув у храмі слова про те, що ченці стають Божими обранцями. Трифон вирішує стати ченцем і таємно покидає рідну домівку, попрямувавши в Пермську губернію. Там він оселився на території Пискорскій монастиря і прийняв постриг. Трифон протягом свого життя настільки щиро молився і працював, що абсолютно не жалів себе, а тому, одного разу навіть дуже сильно захворів. Коли Трифон був при смерті, до нього з’явився святий Миколай у супроводі ангела, наділивши його даром чудотвренія. Слава про здібності Трифона поширилося по всьому краю, а тому, він, щоб не викликати заздрість у серцях своїх послідовників, пішов у пустелю, а потім перейшов річку Мулянка і побудував монастир на В’ятці.
Також 21 жовтня шанують Свята Пелагія, яка раніше вела розпусний спосіб життя, будучи танцівницею і блудницею. Але одного разу в Антіохію з’їхалися священики з усієї Сирії, і один з єпископів щиро молився за Пелагию, що вразило її настільки, що вона вирішила прийняти християнство і згодом навіть стала черницею, оселившись в чоловічому монастирі. Про те, що серед них знаходиться жінка, ченці не знали до самої смерті Пелиго.
Іменинники 21 жовтня:
Таїсія, Трифон, Пелагія, Олексій.
21 жовтня народились:
1672 – Пилип Орлик – гетьман України в 1710–1742 роках (у вигнанні). При обранні гетьманом у квітні 1710 року складає «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького», що пізніше дістали назву Конституція Пилипа Орлика – одну з перших конституцій Європи. Нею Пилип Орлик зобов’язувався обмежити гетьманські прерогативи, зменшити соціальну експлуатацію, зберегти особливий статус запорожців і боротися за політичне й церковне відокремлення України від Росії.
«Ми не можемо незворушно дивитися на страждання нашої милої Вітчизни, бачити порушення її прав за стількома пунктами. Ми не будемо діяти керуючись почуттям помсти, а навпаки – згідно зі справедливістю та правом, що дозволяє кожному боронити свою власну справу та свою власну мету.» (Пилип Орлик)
Події 21 жовтня:
1056 – диякон Григорій вивів першу літеру. В історію рукопис увійшов під назвою «Остромирове Євангеліє». Це найдавніша зі збережених до нашого часу східнослов’янських рукописних книг. Її 294 аркуші прикрашені прекрасними заставками, трьома великими мініатюрами.
1520 – Фернан Магеллан відкрив і пройшов протоку між Атлантичним і Тихим океанами, названу згодом його іменем.
1596 – укладена Берестейська унія, відповідно до якої єпископи православної церкви на територіях Речі Посполитої визнали над собою владу Папи Римського.
1665 – українські козаки на чолі з гетьманом І. Брюховецьким підписали Московські статті, за якими визначалися взаємини козаків з Московським царством.
1805 – Трафальгарський бій, в якому британський флот під командуванням адмірала Нельсона розгромив франко-іспанський флот.
1879 – американський винахідник Томас Едісон випробував свою першу лампу розжарювання з вугільною ниткою.
1897 – у Миколаєві почав працювати Чорноморський суднобудівний завод.
1921 – Василь (Липківський) висвячений на митрополита УАПЦ.
1933 – Микола Лемик за наказом ОУН виконав атентат у радянському консульстві у Львові на знак протесту проти Голодомору – вбив начальника канцелярії консульства, чекіста О. Майлова.
1940 – почався переїзд урядових установ Литовської РСР з Каунаса до нової столиці — Вільнюса.
1944 – у «Бермудському трикутнику» загадково зник екіпаж кубинського судна «Рубікон».
1950 – набрали чинності Женевські конвенції про захист жертв війни.
1991 – здійснений перший у світі політ над Еверестом на повітряній кулі.
1993 – на Всеукраїнському Православному Соборі Володимир Романюк обраний Патріархом Київським і всієї Руси-України.
1995 — Помісний Собор Української Православної Церкви Київського патріархату обрав патріархом Київським і всієї Руси-України митрополита Київського Філарета (Денисенка).
Чи знаєте ви, що:
Конституція Пилипа Орлика боролася з корупцією. Шість із 16 статей документу спрямовані проти зловживання владою і на боротьбу з корупцією. Цей термін вживають в написаному староукраїнською мовою оригіналі тексту.
Зокрема, гетьманові заборонялося «на свій персональний пожиток використовувати військовий скарб, а задовольнятися лише своїми оброками та приходами, які кладуться на булаву та його гетьманську особу». Полковники також «не повинні мати інтересу до скарбів полкових, задовольняючись своїми приходами і добрами».
Для дотримання цього запроваджувалася система виборних і «заприсяжених» підскарбіїв.
Конституція застерігала, «щоб ясновельможний гетьман нікому за корупції полковничих урядів та інших військових та посполитих начальств не давав». Так само й полковників зобов’язали не ставити сотників та урядників «через корупції та будь-які інші респекти».
Ще один антикорупційний пункт був проти пільговиків, які вибили собі звільнення від повинностей. Водночас посадовцям та слугам гетьмана, якщо вони мандрували «за приватними ділами, а не військовими» заборонялося вимагати «підвід, кормів, напоїв та провідників, бо через те городовим розорення».
Остання стаття присвячена податковій сваволі. Урядовцям наказали працювати, «зайвого від купців не вимагаючи і людям убогим не чинячи жодного здирства».