22 червня: це цікаво знати

22 червня у народі колись вшановували Кирила, при цьому підмічали, якщо на Кирила зацвіла липа – на тепле сонячне літо і щедрий медозбір. У таку пору колись казали, що бджоли вже і в шапку можуть меду наносити, аби був взяток, адже як липа пахтить, то й бджола летить.
Також наші пращури говорили, що «на Кирила сонечко віддає землі усю свою силу». По сонцю і про погоду судили: якщо воно світить вдень ніби через оболонку – потрібно незабаром чекати на дощ.

За церковним календарем 22 червня вшановують пам’ять святителя Кирила, відомого також як архієпископ Олександрійський. Кирило був богословом і письменником. Свого часу він активно займався тлумаченням Священного писання: пояснював незрозумілі моменти парафіянам, і багатьох повернув до віри в Хреста. Довго і вперто боровся з єретиками і проявами язичництва в суспільстві. Протягом 32 років керував церквою і помер своєю смертю в 444 році, залишивши після себе велику кількість праць.

Іменинники 22 червня:
Кирило, Олександр, Мар’яна, Марфа.

22 червня народились:
1877 – Болеслав Яворський – український композитор, музикознавець, піаніст. Створив теорію ладового ритму (слухового тяжіння).
1882 – Микола Холодний – український ботанік, фізіолог, мікробіолог. Засновник вітчизняної школи фізіології рослин. Інститут ботаніки НАН України носить ім’я М.Холодного.

22 червня відзначають:
♦   День скорботи і вшанування пам’яті жертв Війни в Україні.

Події 22 червня:
1634 – Рембрандт одружився зі Саскією ван Ейленбюрх, що відтоді стала його музою.
1668 – царські війська почали 7-річну облогу Соловецького монастиря, який відмовився приймати церковну реформу.
1671 – Османська імперія оголосила війну Речі Посполитій.
1675 – англійський король Карл II заснував Гринвіцьку обсерваторію.
1826 – в Російській імперії прийняли «чавунний устав», що посилив цензуру.
1862 – імператорським наказом у Російській імперії закрили недільні школи.
1889 – Німецька імперія першою в Європі ввела пенсії зі старості.
1910 – відкрили першу в Європі повітряну пасажирську лінію Фрідріхсгафен-Дюссельдорф, на якій курсував дирижабль «Німеччина».
1915 – австро-німецькі війська під керівництвом Августа фон Макензенa  звільнили Львів від російських військ після 293 днів російської окупації.
1933 – лідер комуністів УСРР П.Постишев оголосив про масові арешти серед «буржуазної інтелігенції» України.
1940 – в Комп’єні Французька республіка підписала капітуляцію перед Третім Рейхом (у тому ж вагоні, в якому 1918 року підписувала капітуляцію Німецька імперія).
1941 – Німеччина напала на СРСР, початок німецько-радянської війни.
1941 – у в’язницях Львова розпочалися розстріли в’язнів, причетних до ОУН, санкціоновані прокурором Львівської області Харитоновим. Загальна кількість жертв у Львові за оцінками істориків коливається між 2358 і 2752.
1944 – німецька авіація в ході масованого авіанальоту знищила 47 американських літаків на авіабазі в Полтаві.
1960 – після обміну образами між лідерами стався офіційний розрив відносин між КПРС і Комуністичною партією Китаю.
1973 – до ООН одночасно прийняли НДР і ФРН.
1984 – у Києві стрибунка у висоту Тамара Бикова встановила світовий рекорд – 2 м 5 см.

Чи знаєте ви що:
22 червня 1941 року почалася Німецько-радянська війна між Німеччиною та Радянським Союзом. Складова Східноєвропейського театру воєнних дій Другої світової війни. На боці Німеччини виступили Італія, Угорщина, Румунія, Хорватія, Болгарія, Словаччина і Фінляндія. Радянський союз підтримували держави-союзники, насамперед США та Велика Британія.

Бої німецько-радянської війни є одними з наймасштабніших у воєнній історії ХХ століття. Війна супроводжувалася жорстокістю, масштабними руйнуваннями населених пунктів, знищенням великих груп населення, депортаціями тощо. Близько третини усіх загиблих у Другій світовій війні припадає на німецько-радянську війну.

Перебіг війни зумовив поразку Німеччини у Другій світовій війні.
За підрахунками інституту історії України НАН України, в лавах Червоної армії загинуло 3,5–4 млн українців, у партизанських формуваннях — від 40 до 60 тис., у загонах ОУН та УПА — понад 100 тис. Прямі людські втрати України, за оцінками цього інституту, становлять 8–10 млн, демографічні — 10–13 млн осіб.

Comments

252 Переглядів