У народі 22 грудня, вшановуючи Ганну Зимову, старші люди казали: «Прийшла Ганна – сідай у санки», адже вважалося, що у цей день брав «зачаток» Новий рік, а після дня Ганни зима набирала розгін. Оскільки цей день пов’язаний з зачаттям, він має особливе значення для вагітних жінок. Вони повинні постувати та не виконувати будь-якої роботи.
Також день Ганни Зимової ще називають «уродинами сонця». Бо 22 грудня – день зимового сонцевороту. Світловий день найкоротший у році й після нього наше світило повертає на літо, а зима – на мороз. Від цього часу жінки колись починали готуватися до Різдва – білили хати та прибирали оселі.
А за погодою 22 грудня визначали погоду до кінця зими та на Новий рік. «Яка Ганна до ніченьки, така зима до весноньки» і «Якщо на Ганни сонце променисте – Новоріччя буде морозним; якщо ж ховається за хмари, а на деревах висне іній – під Новий рік буде відлига».
За церковним календарем 22 грудня відзначають зачаття праведною Анною Пресвятої Богородиці Діви Марії та вшановують пророчицю Анну.
За те, що Господь подарував Анні та Йоакиму дитину, подружжя вирішило віддати її на служіння до Храму. Через дев’ять місяців після явлення Ангела, у них народилася донька. Її назвали Марією.
22 грудня, День Анни, коли сталося диво і подружжя зачало Діву Марію після поцілунку та обіймів, вважається невинним зачаттям. Церква вважає, що через це на Богородицю не перейшов первородний гріх, що стало першим проявом Божественного Порятунку людського роду.
В народі Анну вважають заступницею жінок. Тому до неї звертаються до святої, коли потрібен її захист та опіка. Особливо часто моляться святій Анні вагітні, просячи, щоб пологи минули успішно, а дитина народилася здоровою.
Іменинники 22 грудня:
Ганна, Степан, Софрон.
22 грудня народились:
1744 – Данило Самойлович (Сушковський) – український медик, засновник епідеміології в Російській імперії, фундатор першого в Україні наукового медичного товариства. Першим довів можливість протичумного щеплення.
1833 – Марко Вовчок (Марія Вілінська) – українська письменниця, перекладачка. Авторка «Народних оповідань», повістей «Інститутка», «Кармелюк», «Невільничка», «Сава Чалий» та ін.
22 грудня відзначають:
- День енергетика.
- День працівників дипломатичної служби.
Події 22 грудня:
69 – після тривалої громадянської війни на чолі Римської імперії став Тіт Флавій Веспасіан, засновник династії Флавіїв.
1216 – Папа Римський Гонорій III затвердив орден мандрівних проповідників (домініканців), заснований іспанським ченцем Домініком 1215 року.
1790 – у ході російсько-турецької війни 1787-1791 рр. російські війська взяли штурмом фортецю Ізмаїл, що фактично визначило перемогу росіян у цій війні.
1845 – у Філадельфії (США) вперше продемонстровано роботу першого синтезатора голосу, створеного німецьким винахідником Йозефом Фабером.
1882 – помічник американського винахідника Томаса Едісона, Едвард Джонсон придумав ялинкову електрогірлянду і прикрасив нею ялинку в себе вдома на Різдво.
1894 – військовий суд в Парижі оголосив вирок у сумнозвісній «справі Дрейфуса».
1895 – німецький фізик Вільгельм Рентґен опромінив руку своєї дружини
«Х-променями», отримавши один із перших у світі рентгенівський знімок (найперший за три роки до нього отримав український фізик Іван Пулюй).
1905 – початок грудневого збройного повстання в Москві.
1917 – Голова уряду Української Народної Республіки Володимир Винниченко підписав розпорядження про створення Генерального секретарства з міжнародних справ. Очолив Генеральне секретарство Олександр Шульгін. З 2000 року цей день щорічно відзначається в Україні як День дипломата.
1917 – Мала Рада Української Народної Республіки ухвалила закони про Головну скарбницю та Державний банк України.
1917 – у Харкові відбувся заколот проти Української Народної Республіки, проголошено про встановлення більшовицької влади та скликано III екстрений з’їзд рад маріонеткової Донецько-Криворізької Республіки.
1917 – у Києві засновано Українську академію мистецтв (з 1934 р. Державний художній інститут).
1917 – Конгрес США ввів у країні «сухий закон».
1918 – у Києві командир Осадного корпусу січових стрільців Євген Коновалець видав наказ про заборону антидержавної агітації.
1923 – почала діяти телефонна лінія Петроград-Харків.
1938 – біля берегів Південної Африки спіймали першу латимерію (найдавнішу зі сучасних риб).
1941 – британський прем’єр-міністр Вінстон Черчілль прибув до Вашингтона для переговорів з президентом США Франкліном Рузвельтом щодо об’єднання англо-американських зусиль і вироблення спільної стратегії у війні проти Німеччини та Японії. Наслідком переговорів стало створення «Об’єднаних Націй».
1947 – установчі збори Італії ухвалили першу республіканську конституцію.
1971 – генеральна Асамблея ООН затвердила рішення Ради Безпеки про призначення австрійського дипломата Курта Вальдгайма на посту Генерального секретаря ООН, на якому він пробув два терміни до 1982 року.
1972 – у Білій Церкві на комбінаті шин і гумовотехнічних виробів випущено першу продукцію.
1988 – південно-Африканська Республіка підписала з ООН угоду, згідно з якою здобула незалежність остання в Африці колонія — Намібія.
1989 – у Соціалістичній Республіці Румунія перемогла народна революція, спрямована проти режиму Ніколае Чаушеску, до влади прийшов Фронт національного порятунку.
1989 – за згодою між керівниками Західної та Східної Німеччини вперше після зведення «берлінської стіни» Бранденбурзькі ворота були відкриті для вільного проходу через них громадян обох держав.
1993 – парламент Південно-Африканської Республіки ухвалив тимчасову конституцію, що поклала край політиці апартеїду.
1999 – на посту прем’єр-міністра України затверджено колишнього голову Національного банку Віктора Ющенка.
Чи знаєте ви, що:
Про Марію Вілінську (Марко Вовчок)
Чоловіки нею захоплювалися, боготворили, кохали й проклинали. Через неї накладали на себе руки. Жінки пліткували, ревнували, заздрили, осуджували й ненавиділи.
За Опанаса Марковича Марія Вілінська вийшла заміж у 16 років, як згодом вона зізнавалася Герценові, «не кохаючи, а лише прагнучи незалежності».
Пантелеймон Куліш писав про Марію Маркович: «Її легковажність і зрадливість загубили мене».
Роман з Іваном Тургенєвим переріс у дружбу, що тривала до смерті письменника 1883 року.
Для невиліковно хворого на сухоти професора історії Степана Єшевського Марко Вовчок стала останнім коханням.
Олександра Герцена вона відвідала у 1859 році на англійському острові Вайт, де й зав’язався кількарічний роман.
Літературний критик Микола Добролюбов закохався у Марко Вовчок навесні 1861 року в італійському Неаполі. Олександр Пассек заради Марії Маркович знехтував кар’єрою, відчаєм матері й обуренням знайомих.
З видавцем і письменником П’єром-Жулем Етцелем стосунки почались як романтичні й перейшли у ділову співпрацю на 40 років.
Трагічну загибель свого троюрідного брата Дмитра Писарєва Марія Маркович пережила дуже тяжко. Зі своїм другим чоловіком, молодшим на 17 років, Михайлом Лобачем-Жученком, Марко Вовчок прожила свої останні 30 років.