22 грудня: це цікаво знати

У народі 22 грудня, вшановуючи Ганну Зимову, старші люди казали: «Прийшла Ганна – сідай у санки», адже вважалося, що у цей день брав «зачаток» Новий рік, а після дня Ганни зима набирала розгін. Оскільки цей день пов’язаний з зачаттям, він має особливе значення для вагітних жінок. Вони повинні постувати та не виконувати будь-якої роботи.

Також день Ганни Зимової ще називають «уродинами сонця». Бо 22 грудня – день зимового сонцевороту. Світловий день найкоротший у році й після нього наше світило повертає на літо, а зима – на мороз. Від цього часу жінки колись починали готуватися до Різдва – білили хати та прибирали оселі.

А за погодою 22 грудня визначали погоду до кінця зими та на Новий рік. «Яка Ганна до ніченьки, така зима до весноньки» і «Якщо на Ганни сонце променисте – Новоріччя буде морозним; якщо ж ховається за хмари, а на деревах висне іній – під Новий рік буде відлига».

За церковним календарем 22 грудня відзначають зачаття праведною Анною Пресвятої Богородиці Діви Марії та вшановують пророчицю Анну, матір пророка Самуїла; святого Софронія, архієпископа Кіпрського; преподобного Стефана Новосіятеля та ікону Божої Матері «Несподівана радість».

Іменинники 22 грудня:
Ганна, Степан, Софрон.

22 грудня народились:

1744 – Данило Самойлович (Сушковський) – український медик, засновник епідеміології в Російській імперії, фундатор першого в Україні наукового медичного товариства. Першим довів можливість протичумного щеплення.

1833 – Марко Вовчок (Марія Вілінська) – українська письменниця, перекладачка. Авторка «Народних оповідань», повістей «Інститутка», «Кармелюк», «Невільничка», «Сава Чалий» та ін.

22 грудня відзначають:

  • День енергетика.
  • День працівників дипломатичної служби.

Події 22 грудня:

69 — після тривалої громадянської війни на чолі Римської імперії став Тіт Флавій Веспасіан, засновник династії Флавіїв.

1216 — Папа Римський Гонорій III затвердив орден мандрівних проповідників (домініканців), заснований іспанським ченцем Домініком 1215 року.

1790 — у ході російсько-турецької війни 1787-1791 рр. російські війська взяли штурмом фортецю Ізмаїл, що фактично визначило перемогу росіян у цій війні.

1845 — у Філадельфії (США) вперше продемонстровано роботу першого  синтезатора голосу, створеного німецьким винахідником Йозефом Фабером.

1882 — помічник американського винахідника Томаса Едісона, Едвард Джонсон  придумав ялинкову електрогірлянду і прикрасив нею ялинку в себе вдома на  Різдво.

1894 — військовий суд в Парижі оголосив вирок у сумнозвісній «справі Дрейфуса».

1895 — німецький фізик Вільгельм Рентґен опромінив руку своєї дружини
«Х-променями», отримавши один із перших у світі рентгенівський знімок (найперший за три роки до нього отримав український фізик Іван Пулюй).

1905 — початок грудневого збройного повстання в Москві.

1917 — Голова уряду Української Народної Республіки Володимир Винниченко  підписав розпорядження про створення Генерального секретарства з міжнародних справ. Очолив Генеральне секретарство Олександр Шульгін. З 2000 року цей день щорічно відзначається в Україні як День дипломата.

1917 — Мала Рада Української Народної Республіки ухвалила закони про Головну скарбницю та Державний банк України.

1917 — у Харкові відбувся заколот проти Української Народної Республіки, проголошено про встановлення більшовицької влади та скликано III екстрений з’їзд рад маріонеткової Донецько-Криворізької Республіки.

1917 – у Києві засновано Українську академію мистецтв (з 1934 р. Державний художній інститут).

1917 — Конгрес США ввів у країні «сухий закон».

1918 — у Києві командир Осадного корпусу січових стрільців Євген Коновалець видав наказ про заборону антидержавної агітації.

1923 — почала діяти телефонна лінія Петроград-Харків.

1938 — біля берегів Південної Африки спіймали першу латимерію (найдавнішу зі сучасних риб).

1941 — британський прем’єр-міністр Вінстон Черчілль прибув до Вашингтона для переговорів з президентом США Франкліном Рузвельтом щодо об’єднання англо-американських зусиль і вироблення спільної стратегії у війні проти Німеччини  та Японії. Наслідком переговорів стало створення «Об’єднаних Націй».

1947 — установчі збори Італії ухвалили першу республіканську конституцію.

1971 — генеральна Асамблея ООН затвердила рішення Ради Безпеки про призначення австрійського дипломата Курта Вальдгайма на посту Генерального секретаря ООН, на якому він пробув два терміни до 1982 року.

1972 — у Білій Церкві на комбінаті шин і гумовотехнічних виробів випущено першу продукцію.

1988 — південно-Африканська Республіка підписала з ООН угоду, згідно з якою здобула незалежність остання в Африці колонія — Намібія.

1989 — у Соціалістичній Республіці Румунія перемогла народна революція, спрямована проти режиму Ніколае Чаушеску, до влади прийшов Фронт національного порятунку.

1989 — за згодою між керівниками Західної та Східної Німеччини вперше після зведення «берлінської стіни» Бранденбурзькі ворота були відкриті для вільного проходу через них громадян обох держав.

1993 — парламент Південно-Африканської Республіки ухвалив тимчасову  конституцію, що поклала край політиці апартеїду.

1999 — на посту прем’єр-міністра України затверджено колишнього голову  Національного банку Віктора Ющенка.

Чи знаєте ви, що:

Про Марію Вілінську (Марко Вовчок)

Чоловіки нею захоплювалися, боготворили, кохали й проклинали. Через неї накладали на себе руки. Жінки пліткували, ревнували, заздрили, осуджували й ненавиділи.

За Опанаса Марковича Марія Вілінська вийшла заміж у 16 років, як згодом вона зізнавалася Герценові, «не кохаючи, а лише прагнучи незалежності».

Пантелеймон Куліш писав про Марію Маркович: «Її легковажність і зрадливість загубили мене».

Роман з Іваном Тургенєвим переріс у дружбу, що тривала до смерті письменника 1883 року.

Для невиліковно хворого на сухоти професора історії Степана Єшевського Марко Вовчок стала останнім коханням.

Олександра Герцена вона відвідала у 1859 році на англійському острові Вайт, де й зав’язався кількарічний роман.

Літературний критик Микола Добролюбов закохався у Марко Вовчок навесні 1861 року в італійському Неаполі. Олександр Пассек заради Марії Маркович знехтував кар’єрою, відчаєм матері й обуренням знайомих.

З видавцем і письменником П’єром-Жулем Етцелем стосунки почались як романтичні й перейшли у ділову співпрацю на 40 років.

Трагічну загибель свого троюрідного брата Дмитра Писарєва Марія Маркович пережила дуже тяжко. Зі своїм другим чоловіком, молодшим на 17 років, Михайлом Лобачем-Жученком, Марко Вовчок прожила свої останні 30 років.

Comments

57 Переглядів