23 серпня – День державного прапора України
Щороку 23 серпня в Україні відзначається День державного прапора України.
Свято було засновано у 2004 році президентом Леонідом Кучмою. Однак історія українського прапора почалася задовго до цього.
Першим задокументованим використанням жовтого та синього кольорів був герб Львівської землі. А ось перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора 22 березня 1918 року, коли Центральна Рада прийняла Закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного кольорів як прапору Української Народної Республіки.
23 серпня 1991 року, після провалу путчу в Москві, група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради. Цей прапор досі, як реліквія, зберігається під склом у музеї ВРУ.
За церковним календарем 23 серпня вшановують пам’ять святого Лаврентія, якому часто моляться про захист від хвороб і пристріту. Також вважається, що він допомагає вилікувати хвороби очей, а тому, раніше йому молилися 23 серпня про те, щоб сліпі люди прозріли.
Народні прикмети на 23 серпня
- дощова погода, відсутність вітру – все це віщує не дуже холодну осінь і зиму.
- спекотна погода 23 серпня – осінь буде теплою.
- дощ і тепло – прикмета до того, що риболовля буде вдалою.
Іменинники 23 серпня:
Роман, Лаврентій, Агапій, Фелікс.
23 серпня народились:
1867 – Осип Маковей – український письменник, публіцист, редактор багатьох періодичних видань, педагог та громадсько-політичний діяч.
1935 – Анатолій Перепадя – український перекладач із французької, італійської, португальської, іспанської, каталонської мов. Перекладав твори Сервантеса, Пруста, Сент-Екзюпері, Камю та ін.
23 серпня відзначають:
- День державного прапора України.
- Європейський день пам’яті жертв сталінізму і нацизму.
- Міжнародний день пам’яті жертв работоргівлі та її ліквідації.
Події 23 серпня:
1866 – за Празькою угодою Венецію передано Королівству Італія.
1904 – запатентовано автомобільний шинний ланцюг.
1918 – Рада міністрів Української Держави затвердила постанову про створення в Києві Державного драматичного театру.
1919 – під час наступу на Київ армія УНР зайняла Новоград-Волинський.
1939 – у Москві підписано Пакт Молотова — Ріббентропа і таємний протокол до нього, за яким Європу поділили за сферами впливу Третій Рейх і СРСР.
1942 – початок Сталінградської битви.
1975 – відкриття Харківського метрополітену.
1989 – в 50-у річницю підписання радянсько-німецького пакту відбулася акція «Балтійський шлях», коли мешканці Литви, Латвії і Естонії утворили живий ланцюг завдовжки майже 600 км — близько двох мільйонів людей (найбільший живий ланцюг у світі).
1990 – у Бердянську на місцевому стадіоні «Торпедо» вперше в СРСР стартувала міжнародна музично-екологічна акція «САМ» («Врятуємо Азовське море!»). Вперше на великому міжнародному форумі над стадіоном було піднято синьо-жовтий прапор. Цей день згодом стане День Державного Прапора України.
1994 – позачергова сесія севастопольської міськради прийняла незаконне рішення про визнання російського правового статусу міста Севастополя.
1998 – встановлене звання Герой України.
Чи знаєте ви, що:
Поєднання кольорів жовтого і синього трактується по-різному: це і поєднання символів життя – золотого сонця у синьому космосі, це і чисте, мирне небо, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану – символом праці і достатку.
Також синій і жовтий – це вогонь і вода, чоловіча і жіноча стать. І все ж головна ідея синьо-жовтого – це велика гармонія космосу, сонця, землі та всього на землі сущого.
Цікаво, що слово «хохол», яким дехто зневажливо називає українців – монгольського походження – «хох» – синій, голубий, «улу» (олу) – жовтий. Остання літера редукувалась і маємо «хохол».
Жовто-блакитні барви символізували Київську Державу ще до християнізації Русі. Після прийняття християнства ці кольори освячувалися образом животворного Хреста. Майже всі герби міст Київщини й України загалом обрамлялися жовто-блакитними кольорами. З XVIII століття полкові й сотенні козацькі прапори Війська Запорозького все частіше виробляються з блакитного полотнища, на якому жовтою фарбою наносять хрест, зорі, зброю, постаті святих.
Синя й жовта барви найчастіше трапляються в козацькому одязі часів Визвольної війни (1648–1654 рр.), а пізніше – гайдамаків часів Коліївщини. У XVIII ст. жовта та блакитна барви домінували у побуті та церковних речах…
На початку 20 ст. у Галичині з’явився жовто-блакитний прапор, який прийняли Українські січові стрільці. Прапор вивішували на всіляких народних зборах з нагоди відзначення національних свят. У березні 1918 р. Центральна рада затвердила жовто-блакитний прапор як символ українського народу, Української Республіки. Ініціатором був М.Грушевський. Однак після перевороту, вчиненого гетьманом П.Скоропадським, прапор з жовто-блакитного був змінений на синьо-жовтий і таким уже й залишився.