23 серпня наші предки колись вшановували Лаврентія і підмічали, якщо у ставках вода тиха, то й осінь буде спокійною, а зима без завірюх. Якщо у цей день сильна спека або сильні дощі, то так буде довго – усю осінь.
За церковним календарем 23 серпня вшановують мучеників архідиякона Лаврентія, Сікста, папи, Фелікисима й Агапіта, дияконів, Романа, Римських; блаженного Лаврентія, Христа ради юродивого, Калузького.
Іменинниками 23 серпня є:
Роман, Лаврентій, Агапій, Фелікс.
23 серпня народились:
1867 – Осип Маковей – український письменник, публіцист, редактор багатьох періодичних видань, педагог та громадсько-політичний діяч.
«Тихий сон по горах ходить, Не шуміть, ліси зелені, За рученьку нiчку водить. Спати йдіть, вітри студені. I шумлять ліси все тихше, Най малята сплять здорові, Сон малих звiрят колише. Най їм сняться сни чудові». (Осип Маковей)
1935 – Анатолій Перепадя – український перекладач із французької, італійської, португальської, іспанської, каталонської мов. Перекладав твори Сервантеса, Пруста, Сент-Екзюпері, Камю та ін.
23 серпня відзначають:
- День державного прапора України.
- Європейський день пам’яті жертв сталінізму і нацизму.
- Міжнародний день пам’яті жертв работоргівлі та її ліквідації.
Події 23 серпня:
1866 — за Празькою угодою Венецію передано Королівству Італія.
1904 — запатентовано автомобільний шинний ланцюг.
1918 — Рада міністрів Української Держави затвердила постанову про створення в Києві Державного драматичного театру.
1919 — під час наступу на Київ армія УНР зайняла Новоград-Волинський.
1939 — у Москві підписано Пакт Молотова — Ріббентропа і таємний протокол до нього, за яким Європу поділили за сферами впливу Третій Рейх і СРСР.
1942 — початок Сталінградської битви.
1975 — відкриття Харківського метрополітену.
1989 — в 50-у річницю підписання радянсько-німецького пакту відбулася акція «Балтійський шлях», коли мешканці Литви, Латвії і Естонії утворили живий ланцюг завдовжки майже 600 км — близько двох мільйонів людей (найбільший живий ланцюг у світі).
1990 — у Бердянську на місцевому стадіоні «Торпедо» вперше в СРСР стартувала міжнародна музично-екологічна акція «САМ» («Врятуємо Азовське море!»). Вперше на великому міжнародному форумі над стадіоном було піднято синьо-жовтий прапор. Цей день згодом стане День Державного Прапора України.
1994 — позачергова сесія севастопольської міськради прийняла незаконне рішення про визнання російського правового статусу міста Севастополя.
1998 — встановлене звання Герой України.
Чи знаєте ви, що:
Поєднання кольорів жовтого і синього трактується по-різному: це і поєднання символів життя – золотого сонця у синьому космосі, це і чисте, мирне небо, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану – символом праці і достатку.
Також синій і жовтий – це вогонь і вода, чоловіча і жіноча стать. І все ж головна ідея синьо-жовтого – це велика гармонія космосу, сонця, землі та всього на землі сущого.
Цікаво, що слово «хохол», яким дехто зневажливо називає українців – монгольського походження – «хох» – синій, голубий, «улу» (олу) – жовтий. Остання літера редукувалась і маємо «хохол».
Жовто-блакитні барви символізували Київську Державу ще до християнізації Русі. Після прийняття християнства ці кольори освячувалися образом животворного Хреста. Майже всі герби міст Київщини й України загалом обрамлялися жовто-блакитними кольорами. З XVIII століття полкові й сотенні козацькі прапори Війська Запорозького все частіше виробляються з блакитного полотнища, на якому жовтою фарбою наносять хрест, зорі, зброю, постаті святих.
Синя й жовта барви найчастіше трапляються в козацькому одязі часів Визвольної війни (1648–1654 рр.), а пізніше – гайдамаків часів Коліївщини. У XVIII ст. жовта та блакитна барви домінували у побуті та церковних речах…
На початку 20 ст. у Галичині з’явився жовто-блакитний прапор, який прийняли Українські січові стрільці. Прапор вивішували на всіляких народних зборах з нагоди відзначення національних свят. У березні 1918 р. Центральна рада затвердила жовто-блакитний прапор як символ українського народу, Української Республіки. Ініціатором був М.Грушевський. Однак після перевороту, вчиненого гетьманом П.Скоропадським, прапор з жовто-блакитного був змінений на синьо-жовтий і таким уже й залишився.