Posted by 24 серпня ми відзначаємо День незалежності України.
Уперше День незалежності України було відзначено 16 липня 1991 року – в пам’ять про те, що рік тому – 16 липня 1990 року – Верховна Рада Української РСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Одночасно, того ж 16 липня 1990 року, Верховна Рада Української РСР ухвалила постанову «Про День проголошення незалежності України». В ній зазначено:
Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності,
підтверджуючи історичну вагомість прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року,
Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє:
Вважати день 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України.
Згодом, 18 червня 1991 року, було внесено відповідні зміни до статті 73 Кодексу законів про працю Української РСР, унаслідок чого в переліку святкових днів з’явився запис: «16 липня – День незалежності України».
Оскільки 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі, виникла потреба змінити дату святкування Дня незалежності України. Тож 20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про День незалежності України». В ній зазначено:
Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності,
підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року,
Верховна Рада України постановляє:
- Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України.
- Постанову Верховної Ради Української РСР «Про День проголошення незалежності України» від 16 липня 1990 року вважати такою, що втратила чинність.
Відповідно до цього 5 червня 1992 року Верховна Рада України постановила: у частині першій статті 73 Кодексу законів про працю України слова «16 липня – День незалежності України» замінити словами «24 серпня – День незалежності України».
Тому від 1992 року День незалежності України щороку відзначається 24 серпня.
Колись у народі 24 серпня вірили, що цього дня вночі краще сидіти вдома, бо опівночі на цвинтарях ходять привиди. Можна почути їхній свист, завивання, пісні, сміх і побачити як бігає… білий кінь.
За прикметами, безвітряний день на Василя обіцяє ще троє діб таку ж тиху погоду, але через пару днів задощить, якщо вночі 24 серпня зірки мерехтять на сході.
За церковним календарем
24 серпня вшановують пам’ять мученика Євпла, який жив у III-IV столітті і служив в місті Катані (Сицилія) архідияконом. Прославився тим, що носив з собою Євангеліє і завжди намагався виступити з проповіддю. В один з таких днів Євпла схопили язичники і відвели до імператора. Його піддали численним тортурам, але навіть у цьому випадку він не погодився прийняти язичницьку віру. Під час страти Євпл продовжував проповідувати – з тим і помер.
У народі день Євпла, 24 серпня, вважався одним з найстрашніших. Говорили, що в цей день на болотах скаче кінь, який намагається відшукати свого вершника, котрий загинув і випав з сідла. З настанням темряви кінь приходить на цвинтар і починає жалібно плакати. Деякі сміливці намагалися зловити коня, але у них не виходило це зробити. Легенда свідчить про те, що в тих місцях, де з’являється такий білий кінь, раніше було побоїще. Багато хто вірив, що коні – це блукаючі душі предків. Не можна було пити 24 серпня, оскільки до людини, яка випила, обов’язково з’являться небіжчики і покарають його.
День 24 серпня був досить страшним у свідомості пращурів, які вірили, що в ніч на 24 серпня на кладовищах розгулюють привиди, тому за вікном можна почути свист, співи, виття і інші сторонні звуки. У цей же день, за народною прикметою, на болотах і на кладовищах загоряються блукаючі вогні, вид яких бентежить забобонних людей: вважається, що це бродять душі небіжчиків і потопельників.
Починали стригти овець на Євпла, адже шерсть тварин вже досить сильно відростала. Майстрині 24 серпня робили нитки з овечої вовни, а потім в’язали теплі речі. Помічали, що в цей день з дерев поступово починають обсипатися листя.
Народні прикмети:
- прийнято було стригти овець і займатися обробкою, виготовленням речей на зиму.
- якщо вітер, який раніше дув декілька днів, нарешті, припиняється, то можна сподіватися на хорошу погоду незабаром.
- дощ під час сходу сонця – прикмета до того, що негода триватиме протягом декількох днів.
- якщо день Евпла випадає на молодика, і в цей час стоїть ясна погода – у вересні дощів буде дуже мало.
- вранці туман стелиться над поверхнею водойм – прикмета того, що буде декілька погожих днів.
Іменинники 24 серпня:
Олександр, Максим, Федір, Василь, Сусанна.
24 серпня народились:
1871 – Василь Щурат – український літературознавець, фольклорист, поет, перекладач, академік. Автор збірок «Мої листи», «На трембіті», «Історичні пісні» та ін. Переклав оди Горація, «Слово о полку Ігоревім», «Пісню про Роланда» та ін.
1873 – Фотій Красицький – український художник, учень Іллі Рєпіна. Автор картини «Гість із Запоріжжя».
1923 – Віктор Глушков – математик, кібернетик, видатний учений, один з піонерів вітчизняної кібернетики. Під його керівництвом була розроблена перша персональна електронно-обчислювальна машина «МИР-1».
1928 – Левко Лук’яненко – український політичний та громадський діяч, письменник, радянський дисидент. Борець за незалежність України. Співзасновник Української Гельсінської Групи. Народний депутат України. Герой України. Автор «Акту проголошення незалежності України». Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка 2016 року.
Події 24 серпня:
79 – виверження Везувію. Міста Помпеї, Геркуланум і Стабії поховані під вулканічним попелом.
410 – вестготи під керівництвом Аларіха захопили та розграбували Рим.
1471 – португальці завоювали Асілу.
1572 – Варфоломіївська ніч, бійня гугенотів у Королівстві Франція.
1720 – засновано Сардинське королівство.
1741 – початок чергової російсько-шведської війни.
1853 – випущено перші картопляні чипси.
1941 – створено головний підрозділ Сил спеціальних операцій Британської армії SAS (Спеціальна повітряна служба).
1919 – Симон Петлюра надіслав телеграму до штабу Дієвої армії УНР про недопущення бойових сутичок з армією Денікіна.
1942 – відбулася Битва біля східних Соломонових островів між авіаносцями США та Японської імперії під час Другої світової війни.
1949 – набрав чинності договір про створення НАТО.
1968 – Франція провела перші випробування ядерної зброї.
1990 – біля будинку Кременчуцької міської ради піднято жовто-блакитний прапор.
1991 – Верховна Рада Української РСР прийняла Акт проголошення незалежності України (День Незалежності України).
1995 – випущено Windows 95.
2004 – в результаті терактів зазнали катастроф літаки Ту-154Б-2 і Ту-134А-3.
2006 – Плутон перестав вважатися планетою Сонячної системи і перейшов у розряд карликових планет.
2006 – представники п’яти православних церков України прочитали першу спільну молитву в Софійському соборі.
Чи знаєте ви, що:
Про пояс українців
За однією з гіпотез, саме пояс, що зберігся у традиційному одязі гуцулів, свідчить про те, що українці є спадкоємцями аріїв.
Звичайно, в нашій культурі збереглось чимало інших елементів, що пов’язують її з найдавнішими кочовими скотарями – аріями. Зокрема, вони жили на території сучасної України, і арійські воїни, як і українські козаки, мали зачіску у формі оселедця. На гробниці фараона Хоремхеба, що правив у Єгипті 3400 років тому, зображені арії з «оселедцями» на голові.
Однак найголовнішим доказом спадковості є бойовий пояс аріїв з різноманітною зброєю. Саме він згадується в стародавніх українських переказах. У гуцулів цей пояс називають черес. Він широкий, зроблений зі шкіри і оздоблений орнаментом та металом, пристосований для носіння топірця, ножа, люльки тощо.
Давньогрецький історик Геродот, мандруючи Скіфією, побачив цей пояс і вигадав свою легенду походження наших предків скіфів. За його версією прародичем скіфів був син Зевса Геракл. Подорожуючи Таврією, він одного разу заснув, а коли прокинувся, побачив, що зникли кудись його коні. Пошуки привели Геракла до Гінеї. Тут, у глибокій печері, він побачив дивну істоту – напівжінку-напівзмію, яка сказала, що коні стоять у неї. За повернення їх вона зажадала від Геракла вступити з нею в шлюб. Коли від цього шлюбу народилися троє синів – Агафірс, Гелон та Скіф, напівдіва спитала Геракла, кому з них передати на володіння країну, де вона мешкала. У відповідь на це Геракл залишив їй один зі своїх луків і пояс, на кінці якого висіла золота чаша, й сказав: «Віддай свою країну тому з синів, який зможе підперезатися цим поясом і натягти лука». Таке зміг зробити лише Скіф, який і став родоначальником усіх скіфських царів. «На пам’ять про цю подію, – пише Геродот, – скіфи й досі носять пояс з золотою чашею».