24 вересня: це цікаво знати

Posted by

За народним календарем 24 вересня – день Федори. В цей день остаточно прощаються з літом і говорять: «На Федору літо кінчається – осінь починається».

Щодо погоди, то підмічали: «Федора замочить хвоста» або «Осіння Федора поділ підтикає, а зимова (12 січня) хусткою ніс закриває», тобто, після цього дня починаються дощі та перші заморозки, а взимку після Федори мають бути  хуртовини.

24 вересня зазвичай влаштовували капустяні вечірки. Люди збиралися разом і готували різноманітні страви з капусти.

Прикмети 24 вересня:    

  • сильні сходи озимих – до доброго врожаю;
  • бджоли літають – до пізньої зими;
  • на Федору літо закінчується, осінь починається;
  • на Федору чорний бруд всі шляхи-дороги розквасив;
  • не можна починати жодних справ на Федору – погана прикмета;
  • якщо людина народилася в день 24 вересня, то в якості талісманів їй підходять олівін і аквамарин.

За церковним календарем 24 вересня вшановують пам’ять святої Феодори Олександрійської.

Іменинники 24 вересня:
Феодора, Герман, Сергій, Дмитро, Ія.

24 вересня народились:

1801 – Михайло Остроградський – видатний український математик. Автор 40 праць з математичного аналізу, математичної фізики, теоретичної механіки. Остроградський встановив формулу перетворення інтеграла по об’єму в інтеграл по поверхні, названу його ім’ям – формула Остроградського. ЮНЕСКО у 2001 році внесла М.Остроградського до переліку видатних математиків світу.
1816 – Михайло Чалий – український педагог і громадсько-культурний діяч, літератор, перший біограф Т. Г. Шевченка.
1894 – Роман Купчинський – український письменник. Автор численних маршово-похідних, героїчних, ліричних і жартівливих пісень січових стрільців («Засумуй, трембіто», «Зажурились галичанки», «Ірчик» та ін.), а також прозових творів – хроніки стрілецьких буднів.

Події 24 вересня:

1838 – розпочалось будівництво Новоросійська.
1852 – перший політ на дирижаблі з паровим двигуном зробив француз Анрі Жіффар.
1869 – на американському ринку відбулася паніка через масову скупку золотих злитків двома бізнесменами («чорна п’ятниця»).
1941 – початок «пекельної осені» або «вогняний смерч» — спецоперації НКВС СРСР зі знищення центру окупованого німцями Києва. Підривалися заздалегідь таємно заміновані радянськими диверсантами житлові будинки та важливі об’єкти інфраструктури міста. Вибухи в центі міста тривали протягом п’яти днів, з 24 по 28 вересня, окремі будівлі (як то Успенський собор) були підірвані також протягом жовтня та листопада, всього було знищено 940 будівель. При цьому загинули тисячі мирних мешканців міста та сотні німецьких військовиків (радянська влада ніколи так і не оприлюднила кількість жертв), 50 тисяч киян залишилися без житла. Спричинену вибухами пожежу німецьким протипожежним командам вдалося загасити лише через два тижні.
1960 – у США спущено на воду перший атомний авіаносець «Ентерпрайз».
1970 – міжпланетна станція «Луна-16» доставила на Землю місячний ґрунт.
1989 – Папа Іван Павло II привселюдно приніс вибачення Галілею й повернув йому «право бути законним сином церкви».
1993 – Мін’юст України зареєстрував Організацію Українських Націоналістів (ОУН), голова – останній Президент України в екзилі М. Плав’юк.
1995 – Україна відхилила пропозицію президента Білорусі Олександра Лукашенка про створення митного союзу з Білоруссю і Росією.
1996 – відкритий для підписання Договір про всеосяжну заборону ядерних  випробувань.
1998 – в Ліоні (Франція) уперше проведена операція з трансплантації руки людині.
2004 – під час президентської виборчої кампанії в Україні в Івано-Франківську  було вчинено «яєчний замах» на Віктора Януковича.

Чи знаєте ви, що:

Дім Гінзбурга – 12-поверховий будинок в Києві, увійшов в історію як «перший хмарочос України». Будувався у 1910–1912 роках, був підірваний 24 вересня 1941 року і повністю знищений на початку 1950-х, коли остаточно розібрали його фундамент. У рік побудови він був найвищим хмарочосом Російської імперії.

Будівництво першого в Україні хмарочосу розпочалося під час другого будівельного буму в 1910 році на вулиці Інститутській, на місці теперішнього готелю «Україна». Власник будинку Лев Гінзбург був власником будівельної фірми.

Під час спорудження цієї будови було використано 12 000 000 цеглин. Будувався Дім Гінзбурга у стилі «модерн» (всі будівлі Хрещатика початку XX століття були виконані у цьому стилі). В 1912 році будівництво «хмарочосу» закінчили.

Після відкриття він одразу став найсучаснішим у Києві, бо мав рідкісні на той час ковані ліфти американської фірми «Отіс».

Оскільки висота одного поверху хмарочосу була 4 м, то будинок здіймався вгору приблизно на 48–55 метрів, що було в рівню висоті київських дзвіниць. Над будівлею височіла башта зі шпилем, що додавала будинку ще 10 метрів. Тож загалом «хмарочос» мав висоту до 65 метрів і залишався найвищою будівлею в Україні з 1912 по 1928 роки.

Житлові будинки такої висоти, як хмарочос Гінзбурга, на початку XX століття існували лише в США, Німеччині, Аргентині та Канаді.

Після спорудження першого «хмарочоса України» Льва Гінзбурга запрошували для спорудження подібних будинків у Чикаго, але автор не погодився, побажавши бути №1 у своєму місті.