25 січня: це цікаво знати

У народі 25 січня вітають жінок, на ім’я Тетяна. Існує кілька версій походження цього свята. Однією з них є історія про мученицю, на честь якої й відзначається  Тетянин день.

Ім’я Тетяна має давньогрецьке походження й означає «упорядниця, засновниця». Тож, відповідаючи своєму імені, Тетяни здебільшого є людьми цілеспрямованими, справедливими та вірними своєму слову.

За народним повір’ям, якщо у Тетянин день вигляне сонце, то рано прилетять птахи з вирію, а якщо сніжно, то дощитиме влітку. Якщо буде морозно і ясно – літо буде теплим, а рік – врожайним. А тепла заметіль на Тетяну і «гнилий (південний) вітер» були небажаними явищами у цей день, оскільки вказували на неврожай  і посуху.

За церковним календарем 25 січня вшановують мученицю Тетяну і тих з нею, що в Римі були замучені; святителя Саву, архієпископа Сербського преподобного Мартиніана Білозерського; мученика Мертія; мученика Петра Авесаломіта; преподобну Євпраксію, діву Тавенську, та ікони Божої Матері «Акафістна»  і  «Молокоживителька».

Іменинники 25 січня:
Тетяна, Галактіон, Евпраксія, Мартиніан, Мертій, Петро, Сава.

25 січня народились:

1852 – Василь Данилевський – український фізіолог, лікар-ендокринолог, засновник і директор Органотерапевтичного інституту, один з перших електрофізіологів в Україні. Брат біохіміка Олександра Данилевського.

1872 – Микола Скрипник – радянський партійний і державний діяч. Академік АН УРСР. У 1927–1933 рр. – нарком (міністр) освіти. Активний провідник українізації. Під його керівництвом була завершена українізація преси, початкового і середнього шкільництва, діловодства в державних установах, значною мірою було українізоване викладання у вишах. Під час Голодомору 1933 р. наклав на себе  руки.

«…Щоб український селянин пішов за донбасівським пролетарем… треба, щоб донбасівський пролетар став на бік українського селянина в національному  змісті.»

1883 – Дмитро Григорович – український авіаконструктор, творець першого  гідроплану.

1900 – Феодосій Добржанський – український і американський генетик  і  еволюційний біолог.

1903 – Ольга (Леся) Даценко – українська актриса. Артистичну кар’єру розпочала в театрі «Березіль». Зазнала політичних репресій і заслання. Працювала в театрах України та Карело-Фінської РСР.

Події 25 січня:

1491 – відбулася битва під Заславом з татарами.

1573 – битва при Мікатагахара: Такеда Шінген розгромив сили Токугави Ієясу.

1831 – сейм Королівства Польського проголосив усунення від влади у Польщі російського імператора Миколи I. Польща на короткий час повернула собі фактичну незалежність.

1858 – марш Мендельсона пролунав на весіллі англійської принцеси Вікторії  з кронпринцом Пруссії Фрідріхом, після чого став популярним як весільний марш.

1878 – російська торпеда на Батумському рейді потопила османський сторожовий пароплав «Інтібах» (перший у світі випадок потоплення судна торпедою).

1895 – відбувся перший міжнародний матч з хокею на траві. Збірна Уельсу поступилася гостям з Ірландії з рахунком 0:3.

1916 – імператорською владою заборонено діяльність Катеринославської «Просвіти», її керівників арештували та вислали в Іркутську губернію.

1917 – на міні в Ірландському морі підірвався британський крейсер «Лаурентік», на борту якого було 3211 злитків золота. Загинуло 350 осіб.

1919 – у Нью-Йорку відкритий найбільший готель у світі — «Пенсильванія» (на 2200 номерів).

1923 – припиняє існування держава Флашенхальс (Пляшкове горло), що була утворена 10 січня 1919-го на окупованих французькою армією німецьких землях.

1924 – у французькому альпійському містечку Шамоні стартували перші зимові Олімпійські ігри, в яких брали участь спортсмени з 18 країн.

1945 – Гранд Рапідс у Мічигані стало першим містом, яке почало фторування питної води для профілактики карієсу.

1949 – у Лос-Анджелесі, штат Каліфорнія, відбулася перша церемонія вручення телевізійних нагород «Еммі».

1955 – вчені Колумбійського університету створили ядерний годинник, який показує час із похибкою 1 секунда на 300 років.

1964 – у США запущений супутник «Ехо-2», який встановив супутниковий зв’язок між США та СРСР.

1965 – Йосипа Сліпого, що відсидів 18 років у радянських таборах, висвячено у Ватикані кардиналом і призначено головою УГКЦ.

1992 – Україна встановила дипломатичні відносини з Єгиптом.

1993 – на орбітальній станції «Мир» пройшла перша у світі художня виставка робіт Ігоря Подольчака.

2008 – світова прем’єра фільму українського режисера Ігоря Подольчака «Las Meninas» у конкурсі Роттердамського Міжнародного Кінофестивалю.

 

Чи знаєте ви, що:

Харківський правопис, або «скрипниківка», «клясичний правопис» – правопис української мови, ухвалений і затверджений упродовж 1927–1929 рр. Затвердив його тодішній народний комісар освіти Микола Скрипник.

Характерно, що його було схвалено демократичним шляхом, після попереднього обговорення в колі українських науковців з різних регіонів, щоби насамперед дотриматися двох найвагоміших писемних традицій – наддніпрянської (великоукраїнської) та галицької (західноукраїнської).

Згодом скрипниківка була оголошена «націоналістичною», і сталінський уряд «реформував» наш правопис, наблизивши його до російського. Затим відбулося ще кілька московських реформ. Тому в сучасному варіанті українського правопису ми маємо лише деякі фрагменти скрипниківки (наприклад, літеру «ґ»).

Загалом, відмінностей між сучасним та харківським правописами небагато, та вони стосуються здебільшого слів іншомовного походження. Так:

  • скрипниківка радить зберігати автентичне звучання літери Gg в словах іншомовного походження (окрім грецизмів) за допомогою української літери Ґґ.
  • у словах грецького походження класичний правопис радить передавати літеру θ завжди через «т». Наприклад, етер, катедра, міт, аритметика, логаритм, дитирамб, ортографія, етіопський, Пітагор, Атени, Корінт, Методій, Теодор, Теодосій, Теофантощо.
  • зберігання літери «е» в словах іншомовного походження: Европа, Еспанія,  Етіопія тощо.
  • пом’якшення літери «л». Наприклад: баляда, балянс, бациля, гіперболя, галянтерія, вакуоля, заля, капсуля, клявіш, клявіатура, кляса, лябораторія, лява, лябіялізація, лятифундія, паляталізація, плаж, скаля, бальон, бальотувати, бльокада, кольоквіум. кольорит, льозунг, льомбард, пльомба, сольо, фльора, фльота, шабльон, люмпенпролетаріят, альгебра, алькоголь, альхемія, альфа, альфабет, бухгальтер, Альжир, гільдія, Вільсон, бінокль, вексель, водевіль тощо. Виняток становили грецизми та передача буквосполучення «le».
  • дифтонги au, ou згідно з вимовою треба було передавати через ав, ов: авдиторія, авдієнція, автограф, локавт, бравнінг, фавна, Фавст, Штравс; Бічер-Стов, Бернард Шов тощо.
  • передача кінцевих tr, dr, у таких словах, як бурмістер, магістер, міністер, циліндер, Олександер тощо.
  • відмінювання слів іншомовного походження на -о. Наприклад: пальто – пальта, метро – метра.
  • збереження суфіксу -піль у назвах міст: Маріупіль, Мелітопіль, Севастопіль   тощо. У назвах міст на -ськ радили вживати українську форму цьке-, -ське: Луцьке, Луганське, Смоленське тощо. Також: Азовське море – Озівське море, Каховка – Кахівка.
  • англійське w і перед голосними Правопис 1928 р. радив передавати через «в», а не через «у», як це зроблено в сучасному «Правописі»: отже, Вайлд, а не Уайльд, Вайт, а не Уайт, Велз, а не Уелс, Вітман, а не Уїтман, Вестмінстер, а не Уестмінстер, ват, кіловат та інше.

Comments

297 Переглядів