25 січня: це цікаво знати

У народі 25 січня вітають жінок, на ім’я Тетяна. Існує кілька версій походження цього свята. Однією з них є історія про мученицю, на честь якої й відзначається  Тетянин день.

Ім’я Тетяна має давньогрецьке походження й означає «упорядниця, засновниця». Тож, відповідаючи своєму імені, Тетяни здебільшого є людьми цілеспрямованими, справедливими та вірними своєму слову.

За народним повір’ям, якщо у Тетянин день вигляне сонце, то рано прилетять птахи з вирію, а якщо сніжно, то дощитиме влітку. Якщо буде морозно і ясно – літо буде теплим, а рік – врожайним. А тепла заметіль на Тетяну і «гнилий (південний) вітер» були небажаними явищами у цей день, оскільки вказували на неврожай  і посуху.

За церковним календарем день пам’яті великомучениці Татіани (Тетяни) Римської. Народилася в багатій римській сім’ї. Батька дівчини тричі обирали консулом. Він таємно сповідував християнство, а тому свою доньку також виховав у цій вірі. Коли Татіана досягла свого повноліття, вона байдуже ставилася до багатств та інших благ. Дівчина всім серцем полюбила благочестиве життя і хотіла віддати себе Церкві, відмовившись від заміжжя.

За доброчесність, відданість Богу та інші чесноти Татіану зробили дияконесою в римському храмі. Весь свій час вона молилася, допомагала хворим, біднякам та відвідувала в’язниці.

Коли землями правив малолітній імператор Олександр, прийняла мученицькі страждання від градоправителя Ульпіана. Татіану відвели в храм, щоб вона там поклонилася язичницьким ідолам. Однак свята почала молитися і раптом почався землетрус, який розколов ідолів на частини. За це святій жінці викололи очі. Але вона стійко винесла всі муки та молилася, щоб катам відкрилася духовна правда. Усі кати увірували в Христа, впали долілиць і возвели руки до небес. За це їх спочатку катували, а потім стратили.

Наступного дня Татіану знову мучили. Її оголили, різали тіло, били. Але раптом з її ран замість крові почало текти молоко, яке в повітрі обернулося пахощами. А самі мучителі відчували страшні болі. Дев’ятеро з них навіть померло на місці.

Третього дня святу знову привели на суд. Однак всі побачили, що за ніч вона стала абсолютно здоровою. Її почали вмовляти, щоб жінка принесла жертву богині Діані. Тоді свята перехрестилася і голосно помолилася. Пролунав гуркіт грому, а блискавка спопелила самих жреців та ідолів.

Мученицю знову катували та кинули до в’язниці. Вночі до неї з’явилися Божі Ангели та зцілили всі рани. Зранку Татіану вивели в Колізей та спустили голодних левів. Однак тварини лягли біля її ніг і почали лизати руки. А коли левів завели знову до клітки, вони пошматували одного з катів. Святу кинули в вогонь, але він не взяв її тіла. Язичники подумали, що Татіана відьма, а тому вирішили обстригти волосся (в давнину вірили, що саме у волоссі вся сила чарівниці).

Наступного дня Татіану привели до храму Зевса, але вона знову почала молитися, і ідол впав. Замучені кати вирішили стратити жінку. Разом з нею мученицьку смерть прийняли інші християни, зокрема і батько Татіани. Сталося це близько 225 року.

Іменинники 25 січня:
Тетяна, Галактіон, Евпраксія, Мартиніан, Мертій, Петро, Сава.

25 січня народились:

1852 – Василь Данилевський – український фізіолог, лікар-ендокринолог, засновник і директор Органотерапевтичного інституту, один з перших електрофізіологів в Україні. Брат біохіміка Олександра Данилевського.
1872 – Микола Скрипник – радянський партійний і державний діяч. Академік АН УРСР. У 1927–1933 рр. – нарком (міністр) освіти. Активний провідник українізації. Під його керівництвом була завершена українізація преси, початкового і середнього шкільництва, діловодства в державних установах, значною мірою було українізоване викладання у вишах. Під час Голодомору 1933 р. наклав на себе  руки.

«…Щоб український селянин пішов за донбасівським пролетарем… треба, щоб донбасівський пролетар став на бік українського селянина в національному  змісті.»

1883 – Дмитро Григорович – український авіаконструктор, творець першого  гідроплану.
1900 – Феодосій Добржанський – український і американський генетик  і  еволюційний біолог.
1903 – Ольга (Леся) Даценко – українська актриса. Артистичну кар’єру розпочала в театрі «Березіль». Зазнала політичних репресій і заслання. Працювала в театрах України та Карело-Фінської РСР.

Події 25 січня:

1491 – відбулася битва під Заславом з татарами.
1573 – битва при Мікатагахара: Такеда Шінген розгромив сили Токугави Ієясу.
1831 – сейм Королівства Польського проголосив усунення від влади у Польщі російського імператора Миколи I. Польща на короткий час повернула собі фактичну незалежність.
1858 – марш Мендельсона пролунав на весіллі англійської принцеси Вікторії  з кронпринцом Пруссії Фрідріхом, після чого став популярним як весільний марш.
1878 – російська торпеда на Батумському рейді потопила османський сторожовий пароплав «Інтібах» (перший у світі випадок потоплення судна торпедою).
1895 – відбувся перший міжнародний матч з хокею на траві. Збірна Уельсу поступилася гостям з Ірландії з рахунком 0:3.
1916 – імператорською владою заборонено діяльність Катеринославської «Просвіти», її керівників арештували та вислали в Іркутську губернію.
1917 – на міні в Ірландському морі підірвався британський крейсер «Лаурентік», на борту якого було 3211 злитків золота. Загинуло 350 осіб.
1919 – у Нью-Йорку відкритий найбільший готель у світі – «Пенсильванія» (на 2200 номерів).
1923 – припиняє існування держава Флашенхальс (Пляшкове горло), що була утворена 10 січня 1919-го на окупованих французькою армією німецьких землях.
1924 – у французькому альпійському містечку Шамоні стартували перші зимові Олімпійські ігри, в яких брали участь спортсмени з 18 країн.
1945 – Гранд Рапідс у Мічигані стало першим містом, яке почало фторування питної води для профілактики карієсу.
1949 – у Лос-Анджелесі, штат Каліфорнія, відбулася перша церемонія вручення телевізійних нагород «Еммі».
1955 – вчені Колумбійського університету створили ядерний годинник, який показує час із похибкою 1 секунда на 300 років.
1964 – у США запущений супутник «Ехо-2», який встановив супутниковий зв’язок між США та СРСР.
1965 – Йосипа Сліпого, що відсидів 18 років у радянських таборах, висвячено у Ватикані кардиналом і призначено головою УГКЦ.
1992 – Україна встановила дипломатичні відносини з Єгиптом.
1993 – на орбітальній станції «Мир» пройшла перша у світі художня виставка робіт Ігоря Подольчака.
2008 – світова прем’єра фільму українського режисера Ігоря Подольчака «Las Meninas» у конкурсі Роттердамського Міжнародного Кінофестивалю.

Чи знаєте ви, що:

Харківський правопис, або «скрипниківка», «клясичний правопис» – правопис української мови, ухвалений і затверджений упродовж 1927–1929 рр. Затвердив його тодішній народний комісар освіти Микола Скрипник.

Характерно, що його було схвалено демократичним шляхом, після попереднього обговорення в колі українських науковців з різних регіонів, щоби насамперед дотриматися двох найвагоміших писемних традицій – наддніпрянської (великоукраїнської) та галицької (західноукраїнської).

Згодом скрипниківка була оголошена «націоналістичною», і сталінський уряд «реформував» наш правопис, наблизивши його до російського. Затим відбулося ще кілька московських реформ. Тому в сучасному варіанті українського правопису ми маємо лише деякі фрагменти скрипниківки (наприклад, літеру «ґ»).

Загалом, відмінностей між сучасним та харківським правописами небагато, та вони стосуються здебільшого слів іншомовного походження. Так:

  • скрипниківка радить зберігати автентичне звучання літери Gg в словах іншомовного походження (окрім грецизмів) за допомогою української літери Ґґ.
  • у словах грецького походження класичний правопис радить передавати літеру θ завжди через «т». Наприклад, етер, катедра, міт, аритметика, логаритм, дитирамб, ортографія, етіопський, Пітагор, Атени, Корінт, Методій, Теодор, Теодосій, Теофантощо.
  • зберігання літери «е» в словах іншомовного походження: Европа, Еспанія,  Етіопія тощо.
  • пом’якшення літери «л». Наприклад: баляда, балянс, бациля, гіперболя, галянтерія, вакуоля, заля, капсуля, клявіш, клявіатура, кляса, лябораторія, лява, лябіялізація, лятифундія, паляталізація, плаж, скаля, бальон, бальотувати, бльокада, кольоквіум. кольорит, льозунг, льомбард, пльомба, сольо, фльора, фльота, шабльон, люмпенпролетаріят, альгебра, алькоголь, альхемія, альфа, альфабет, бухгальтер, Альжир, гільдія, Вільсон, бінокль, вексель, водевіль тощо. Виняток становили грецизми та передача буквосполучення «le».
  • дифтонги au, ou згідно з вимовою треба було передавати через ав, ов: авдиторія, авдієнція, автограф, локавт, бравнінг, фавна, Фавст, Штравс; Бічер-Стов, Бернард Шов тощо.
  • передача кінцевих tr, dr, у таких словах, як бурмістер, магістер, міністер, циліндер, Олександер тощо.
  • відмінювання слів іншомовного походження на -о. Наприклад: пальто – пальта, метро – метра.
  • збереження суфіксу -піль у назвах міст: Маріупіль, Мелітопіль, Севастопіль   тощо. У назвах міст на -ськ радили вживати українську форму цьке-, -ське: Луцьке, Луганське, Смоленське тощо. Також: Азовське море – Озівське море, Каховка – Кахівка.
  • англійське w і перед голосними Правопис 1928 р. радив передавати через «в», а не через «у», як це зроблено в сучасному «Правописі»: отже, Вайлд, а не Уайльд, Вайт, а не Уайт, Велз, а не Уелс, Вітман, а не Уїтман, Вестмінстер, а не Уестмінстер, ват, кіловат та інше.

Comments

436 Переглядів