26 січня: це цікаво знати

У дохристиянські часи 26 січня наші пращури вшановували Стрибога, або Позвізда, Бога вітрів. За напрямком вітру в цей день передбачали погоду на весну: північний вітер мав принести холод, південний – тепло, західний – дощі, а східний – гарну ясну погоду.

Судили про погоду в цей день і по місяцю: якщо навколо нього було туманне коло, очікували заметіль. Наші пращури прислуховувались до лісу і спостерігали за тваринами, щоб дізнатись про майбутню погоду. Якщо у цей день ліс тріщить – мороз буде стояти довго, якщо ліс шумить, незабаром буде сніг і відлига. Якщо киця мордочку ховає – бути морозу; собака лежить, звернувшись, – на холод, витягнулась – на тепло.

За церковним календарем 26 січня вшановують мучеників Єрмила і Стратоніка;, преподобного Іринарх, затворника Ростовського; преподобного Єлеазара Анзерського; мученика Петра Анійського; преподобного Якова – єпископа Низибійського.

Іменинники 26 січня:
Петро, Юхим, Яків, Максим, Єлизар.

26 січня народився:

1863 – Павло Кошиць (Порай-Кошиць) – український оперний і камерний співак (тенор). Виконував оперні партії в театрах Росії, Італії, України. Був солістом Большого театру в Москві.

1897 – Іван Кулик (Ізраїль Юделевич) – український письменник, перекладач, громадський діяч. Автор збірки віршів «Мої коломийки», «Зелене серце», «В оточенні» та ін.

1988 – Михайло Жизневський – білоруський активіст Революції Гідності. Член Самооборони Майдану. Герой України.

26 січня відзначають:

  • День працівника контрольно-ревізійної служби України.
  • Міжнародний день митника.

Події 26 січня:

1244 – у хроніках вперше з’явилася назва поселення Берлін.

1500 – перші європейці прибули в Бразилію, відкривши гирло Амазонки.

1525 – з’явилася перша друкарська карта Московії — карта Московських земель.

1564 – у ході Лівонської війни відбулася битва при Чашниках.

1582 – (15 січня за старим стилем) в селі Киверова Гора, поблизу Запольського Яма (на південь від Пскова), між Росією і Річчю Посполитою підписаний Ям-Запольській мирний договір — перемир’я строком на 10 років; один із дипломатичних актів, що завершили  Лівонську війну 1558–1583 рр.

1697 – Ісаак Ньютон розв’язує задачу про брахістохрону – і попутно відкриває варіаційне числення.

1699 – укладений Карловицький мир, що завершив 17-річну війну Священного Союзу Австрії, Речі Посполитої та Венеційської республіки проти Османської імперії.

1788 – британські кораблі доставили в Австралію 730 ув’язнених, які заснували  Сідней.

1802 – створена бібліотека Конгресу США.

1808 – в Австралії відбувся так званий «ромовий заколот».

1875 – американець Джордж Грін запатентував першу бормашину, яка працювала від електричних батарей.

1886 – німецький конструктор Карл Бенц отримав патент на триколісний автомобіль із двигуном внутрішнього згоряння.

1893 – Бенц збудував чотириколісний автомобіль, який став основою для створення багатьох вдалих гоночних машин.

1905 – у Південній Африці виявлено найбільший у світі алмаз «Куллінан» вагою 3106 каратів.

1918 – більшовицькі війська на чолі з Михайлом Муравйовим після штурму  захопили Київ.

1919 – махновці уклали договір про спільні дії з більшовиками.

1931 – з в’язниці звільнений Магатма Ґанді.

1934 – підписаний пакт Гітлера-Пілсудського між Німеччиною та Польщею.

1939 – війська генерала Франко взяли Барселону.

1945 – радянські війська зайняли польське місто Освенцим і визволили вцілілих в’язнів концентраційних таборів. Пізніше концтабір до 1949 року використовувався як радянський концтабір.

1949 – компанія «Американ Ейрлайнз» першою у світі ввела попередження по гучномовцях про правила безпеки пасажирів.

1950 – набула чинності Конституція Індії.

1956 – в Італії почалися Сьомі зимові Олімпійські ігри.

1962 – у США запущено космічну станцію «Рейнджер 3», яка мала доставити на Місяць наукове обладнання. Запуск завершився невдало — станція пройшла повз супутник на відстані 40 тисяч км.

1965 – гінді стає офіційною мовою Індії.

1972 – югославка Вуловіч Весна залишилася живою після падіння літака з висоти 10 159 метрів.

1980 – Канада оголосила про бойкот московської Олімпіади.

1983 – випущена програма електронних таблиць Lotus 1-2-3.

1992 – Україна встановила дипломатичні відносини з Японією.

1997 – у Чечні відбулись президентські вибори — набравши 65 % голосів, перемогу здобув Аслан Масхадов.

1999 – Сенат США відкинув пропозицію демократів про припинення слухань за обвинуваченням президента країни Білла Клінтона.

2000 – в Аргентині археологи знайшли останки найбільшого в історії нашої планети динозавра.

2001 – у Чорному морі затонув український теплохід «Пам’ять Меркурія», на борту якого було 54 особи. 12 осіб загинули, 8 пропали безвісти.

2001 – у результаті землетрусу в Гуджараті (Індія) загинуло понад 20 тисяч людей.

2003 – Вейхенмаєр Ерік, американець, став першою сліпою людиною, яка скорила всі найвищі гірські піки на всіх сімох континентах.

Чи знаєте ви, що:

Історія митниці та митної справи у нашій державі сягає віків. Незаперечний історичний факт: вже в 911 році в торговому договорі Київського князя Олега з Візантійським імператором обумовлювалися питання мита й митних стосунків між двома країнами.

За Руссю визнавалося, зокрема, право безмитної торгівлі. «…Нехай, – говориться у договорі про руських купців, – входять до міста… і торгують скільки їм треба, не сплачуючи ніяких зборів».

Київська Русь вже тоді мала власну митну систему, стягувала, і, за домовленістю із суміжними країнами, платила митні податки. У збірнику норм давньоруського права ХІ–ХІІ ст. «Руська правда» Ярослава Мудрого застосовується слово «мито»  як таке, котре здавна вживалося у торговій практиці.

На підступах до міст Київського князівства будувалися застави-фортеці, де уповноважені князем збирачі стягували митні податки за перевезення товарів та прогін худоби.

Існує версія, що на становлення митної справи у Київській державі вплинув славетний шлях «з варягів у греки», тобто від Скандинавії до Візантії.

Відомо, що за часів Ярослава Мудрого (1019–1054 рр.) основним центром збирання митних податків у Києві стали щойно побудовані Золоті ворота (як головні в’їзні ворота до «гори» – міста Ярослава).

За свідченнями іноземців, у Києві в ті часи існували вісім торгів: головним з них вважався так званий Бабин торжок на території міста Володимира. Не менше економічне значення мав Торг на Подолі, поблизу гавані – у гирлі річки Почайни, що впадала тоді у Дніпро в районі сучасної Поштової площі. Тут розвантажували торгові судна і була розташована митниця.

У період феодального роздроблення виникло тяжіння князів до введення власних митних зборів, відомих як «проїжджі», або торговельні. Цікаво те, що вже тоді була відома практика ухиляння від сплати мита.

З такими порушеннями суворо боролися: якщо купець об’їжджав митну заставу, з нього стягували подвійну ціну за кожен віз – «промит», крім того, сам купець особисто мав платити штраф – «заповідь».

Важливим регулятором торговельних зв’язків Київської Русі із Заходом став перший фіксований торговельний акт – Рафенштетенський митний статут 906 р. У ньому, зокрема, згадувалося, що в IX ст. продавали руських коней у Баварії, а русичі мали право вести торгівлю на берегах Дунаю, а також у Ротелі та Рідуарсі з певним митом. Продавали віск, рабів та коней.

Свій відбиток на митній справі й етимології власне «митної» лексики залишила і монголо-татарська навала. Саме від митного збору, який впроваджували на шляхах татарські баскаки, від так званої «тамги» (товар, за який було сплачено податок, позначався клеймом – «тамгою») пішло слово «таможня».

Comments

295 Переглядів