У дохристиянські часи 26 січня наші пращури вшановували Стрибога, або Позвізда, Бога вітрів. За напрямком вітру в цей день передбачали погоду на весну: північний вітер мав принести холод, південний – тепло, західний – дощі, а східний – гарну ясну погоду.
Судили про погоду в цей день і по місяцю: якщо навколо нього було туманне коло, очікували заметіль. Наші пращури прислуховувались до лісу і спостерігали за тваринами, щоб дізнатись про майбутню погоду. Якщо у цей день ліс тріщить – мороз буде стояти довго, якщо ліс шумить, незабаром буде сніг і відлига. Якщо киця мордочку ховає – бути морозу; собака лежить, звернувшись, – на холод, витягнулась – на тепло.
За церковним календарем 26 січня вшановують мучеників Єрмила і Стратоніка. Вони були двома друзями з Сінгідунума (сьогодні місто Белград, Сербія), яких засудили на мученицьку смерть за християнську віру.
Єрмило був дияконом в місті Сінгідунум. Відкрито проявляв свою християнську позицію, за що був кинутий до в’язниці. Довгий час його піддавали страшним тортурам. Але вони не змогли змусити мученика відректися від Христа. Правитель міста, який був затятим язичником, наказав втопити Єрмила у річці Дунай.
Стратонік був наглядачем темниці, куди кинули Єрмилу. А також його другом. Він боявся, що втратить посаду і свою службу, якщо відкриється всім, що таємно сповідує християнство. Побачивши страждання свого товариша, Стратонік не зміг втримати сліз, чим і видав себе. Прийняв мученицьку смерть із Єрмилом. Сьогодні мощі святих містяться в Софійському храмі (Константинопіль).
Іменинники 26 січня:
Петро, Юхим, Яків, Максим, Єлизар.
26 січня народився:
1863 – Павло Кошиць (Порай-Кошиць) – український оперний і камерний співак (тенор). Виконував оперні партії в театрах Росії, Італії, України. Був солістом Большого театру в Москві.
1897 – Іван Кулик (Ізраїль Юделевич) – український письменник, перекладач, громадський діяч. Автор збірки віршів «Мої коломийки», «Зелене серце», «В оточенні» та ін.
1988 – Михайло Жизневський – білоруський активіст Революції Гідності. Член Самооборони Майдану. Герой України.
26 січня відзначають:
- День працівника контрольно-ревізійної служби України.
- Міжнародний день митника.
Події 26 січня:
1244 – у хроніках вперше з’явилася назва поселення Берлін.
1500 – перші європейці прибули в Бразилію, відкривши гирло Амазонки.
1525 – з’явилася перша друкарська карта Московії — карта Московських земель.
1564 – у ході Лівонської війни відбулася битва при Чашниках.
1582 – (15 січня за старим стилем) в селі Киверова Гора, поблизу Запольського Яма (на південь від Пскова), між Росією і Річчю Посполитою підписаний Ям-Запольській мирний договір — перемир’я строком на 10 років; один із дипломатичних актів, що завершили Лівонську війну 1558–1583 рр.
1697 – Ісаак Ньютон розв’язує задачу про брахістохрону – і попутно відкриває варіаційне числення.
1699 – укладений Карловицький мир, що завершив 17-річну війну Священного Союзу Австрії, Речі Посполитої та Венеційської республіки проти Османської імперії.
1788 – британські кораблі доставили в Австралію 730 ув’язнених, які заснували Сідней.
1802 – створена бібліотека Конгресу США.
1808 – в Австралії відбувся так званий «ромовий заколот».
1875 – американець Джордж Грін запатентував першу бормашину, яка працювала від електричних батарей.
1886 – німецький конструктор Карл Бенц отримав патент на триколісний автомобіль із двигуном внутрішнього згоряння.
1893 – Бенц збудував чотириколісний автомобіль, який став основою для створення багатьох вдалих гоночних машин.
1905 – у Південній Африці виявлено найбільший у світі алмаз «Куллінан» вагою 3106 каратів.
1918 – більшовицькі війська на чолі з Михайлом Муравйовим після штурму захопили Київ.
1919 – махновці уклали договір про спільні дії з більшовиками.
1931 – з в’язниці звільнений Магатма Ґанді.
1934 – підписаний пакт Гітлера-Пілсудського між Німеччиною та Польщею.
1939 – війська генерала Франко взяли Барселону.
1945 – радянські війська зайняли польське місто Освенцим і визволили вцілілих в’язнів концентраційних таборів. Пізніше концтабір до 1949 року використовувався як радянський концтабір.
1949 – компанія «Американ Ейрлайнз» першою у світі ввела попередження по гучномовцях про правила безпеки пасажирів.
1950 – набула чинності Конституція Індії.
1956 – в Італії почалися Сьомі зимові Олімпійські ігри.
1962 – у США запущено космічну станцію «Рейнджер 3», яка мала доставити на Місяць наукове обладнання. Запуск завершився невдало — станція пройшла повз супутник на відстані 40 тисяч км.
1965 – гінді стає офіційною мовою Індії.
1972 – югославка Вуловіч Весна залишилася живою після падіння літака з висоти 10 159 метрів.
1980 – Канада оголосила про бойкот московської Олімпіади.
1983 – випущена програма електронних таблиць Lotus 1-2-3.
1992 – Україна встановила дипломатичні відносини з Японією.
1997 – у Чечні відбулись президентські вибори — набравши 65 % голосів, перемогу здобув Аслан Масхадов.
1999 – Сенат США відкинув пропозицію демократів про припинення слухань за обвинуваченням президента країни Білла Клінтона.
2000 – в Аргентині археологи знайшли останки найбільшого в історії нашої планети динозавра.
2001 – у Чорному морі затонув український теплохід «Пам’ять Меркурія», на борту якого було 54 особи. 12 осіб загинули, 8 пропали безвісти.
2001 – у результаті землетрусу в Гуджараті (Індія) загинуло понад 20 тисяч людей.
2003 – Вейхенмаєр Ерік, американець, став першою сліпою людиною, яка скорила всі найвищі гірські піки на всіх сімох континентах.
Чи знаєте ви, що:
Історія митниці та митної справи у нашій державі сягає віків. Незаперечний історичний факт: вже в 911 році в торговому договорі Київського князя Олега з Візантійським імператором обумовлювалися питання мита й митних стосунків між двома країнами.
За Руссю-Україною визнавалося, зокрема, право безмитної торгівлі. «…Нехай, – говориться у договорі про руських купців, – входять до міста… і торгують скільки їм треба, не сплачуючи ніяких зборів».
Київська Русь вже тоді мала власну митну систему, стягувала, і, за домовленістю із суміжними країнами, платила митні податки. У збірнику норм давньоруського права ХІ–ХІІ ст. «Руська правда» Ярослава Мудрого застосовується слово «мито» як таке, котре здавна вживалося у торговій практиці.
На підступах до міст Київського князівства будувалися застави-фортеці, де уповноважені князем збирачі стягували митні податки за перевезення товарів та прогін худоби.
Існує версія, що на становлення митної справи у Київській державі вплинув славетний шлях «з варягів у греки», тобто від Скандинавії до Візантії.
Відомо, що за часів Ярослава Мудрого (1019–1054 рр.) основним центром збирання митних податків у Києві стали щойно побудовані Золоті ворота (як головні в’їзні ворота до «гори» – міста Ярослава).
За свідченнями іноземців, у Києві в ті часи існували вісім торгів: головним з них вважався так званий Бабин торжок на території міста Володимира. Не менше економічне значення мав Торг на Подолі, поблизу гавані – у гирлі річки Почайни, що впадала тоді у Дніпро в районі сучасної Поштової площі. Тут розвантажували торгові судна і була розташована митниця.
У період феодального роздроблення виникло тяжіння князів до введення власних митних зборів, відомих як «проїжджі», або торговельні. Цікаво те, що вже тоді була відома практика ухиляння від сплати мита.
З такими порушеннями суворо боролися: якщо купець об’їжджав митну заставу, з нього стягували подвійну ціну за кожен віз – «промит», крім того, сам купець особисто мав платити штраф – «заповідь».
Важливим регулятором торговельних зв’язків Київської Русі із Заходом став перший фіксований торговельний акт – Рафенштетенський митний статут 906 р. У ньому, зокрема, згадувалося, що в IX ст. продавали руських коней у Баварії, а русичі мали право вести торгівлю на берегах Дунаю, а також у Ротелі та Рідуарсі з певним митом. Продавали віск, рабів та коней.
Свій відбиток на митній справі й етимології власне «митної» лексики залишила і монголо-татарська навала. Саме від митного збору, який впроваджували на шляхах татарські баскаки, від так званої «тамги» (товар, за який було сплачено податок, позначався клеймом – «тамгою») пішло слово «таможня».