27 серпня: це цікаво знати

27 серпня у народі отримало назву Михея-тиховія і прийнято було в цей день спостерігати за вітром. Наші пращури помітили, якщо 27 серпня тихий вітер, то осінь буде ясною. А ось якщо Михей з бурею – до непогожого вересня. Також спостерігали за журавлями: якщо вони в цей день відлітають до теплих країв, то до середини жовтня мороз буде, а якщо ні – то зима пізніше прийде.

27 серпня не можна лінуватися, щоб не накликати на себе біду. А якщо хтось запропонує вам товар, не варто відмовлятися. Все, що ви купите сьогодні, за повір’ям, принесе хоча б трохи удачі.

За церковним календарем 27 серпня відзначається передсвято Успіння Пресвятої Богородиці та вшановуються пророк Михей; перенесення мощей преподобного Феодосія Києво-Печерського; преподобний Аркадій Новоторзький; священномученик Маркел, єпископ Апамейський.

Іменинники 27 серпня:
Михей, Аркадій, Федот, Олімпіада, Маркел.

27 серпня народились:

1902 – Юрій Яновський – український письменник. Автор роману «Вершники».

1856 – Іван Франко – український письменник, поет, вчений, публіцист, перекладач, громадський та політичний діяч. Автор збірок поезій «З вершин і низин», «Зів’яле листя», «Мій Ізмарагд», «Із днів журби», поеми «Мойсей», роману «Борислав сміється», повісті «Захар Беркут», драми «Украдене щастя», дитячих творів «Коли ще звірі говорили», «Лис Микита», «Абу-Касимові капці» та ін.

1941 – Богдан Ступка – український актор. Зіграв понад 100 ролей у кіно, понад 50 – у театрі. Народний артист СРСР. Герой України.

Події 27 серпня:

1672 — об’єднана українсько-османсько-татарська армія, яку очолювали гетьман Петро Дорошенко, османський сулан Мухаммед IV і кримський хан Селім-Гірей, здобула фортецю Кам’янець (Кам’янець-Подільський) і вирушила на Галичину.

1689 — підписання першого московсько-китайського договору (Нерчинський договір).

1783 — перший політ шарльєра — аеростата з оболонками, наповненими воднем.

1813 — Дрезденська битва, перемога Наполеона над союзною російсько-пруссько-австрійською армією.

1831 — Варшава капітулювала військам фельдмаршала Паскевича, фактично поклавши край Листопадовому повстанню 1831 року.

1859 — свердловина, пробурена Едвіном Дрейком у штаті Пенсильванія, дала першу нафту. Це була перша нафтова свердловина, технологія буріння якої знайшла широке розповсюдження. Цей день вважають початком «нафтової ери».

1898 — засновано Київський політехнічний інститут.

1913 — о 18 годині 10 хвилин Нестеров на літаку «Ньєпор»-IV піднявся над київським Сирецьким військовим літовищем і на висоті 600 метрів уперше в світі здійснив знамениту «мертву петлю», що згодом стала називатися «петлею Нестерова».

1916 — Королівство Румунія оголосило війну Австро-Угорщині.

1919 — під час наступу на Київ Армія УНР звільнила Житомир, Білу Церкву та Васильків.

1929 — у СРСР уведена «непрерывка»: був ліквідований семиденний тиждень, замість її уведена п’ятиденка — 5 робочих днів, один вихідний.

1934 — ухвалено постанову про заборону знищення лісу в 50-кілометровій зоні навколо Києва.

1938 — в Римі відбувся Другий Великий Збір Українських Націоналістів, який офіційно затвердив Андрія Мельника на посаді голови Проводу Українських Націоналістів (лідера ОУН).

1939 — відбувся перший у світі політ реактивного літака. Це був He-178 німецького авіаконструктора Ернста Гайнкеля.

1955 — вийшло перше видання Книги рекордів Гіннеса.

1957 — проведені перші випробування радянської балістичної ракети Р-7.

1959 — у СРСР прийнята постанова про нагородження випускників шкіл медалями.

1977 — на Чорнобильській АЕС запустили в дію 1-й енергоблок.

1991 — проголошення незалежності Молдови.

1992 — прем’єр-міністри Чехії та Словаччини – Вацлав Клаус та Владимир Мечіар – досягли угоди, згідно з якою з 1 січня 1993 Чехословаччина перестала існувати як єдина держава.

2007 — ухвалено Відозву української інтелігенції з приводу спорудження пам’ятників російській імператриці Катерині.

Чи знаєте ви, що:

Жодна жінка, яка мала стосунки з Франком, не була щасливою. Перше кохання поета, з якою він так і не зміг побратися, Ольга Рошкевич не любила свого чоловіка і вважала себе дуже нещасливою. Вона рано овдовіла. Доживаючи віку у родині сестри Михайлини, зачинилася від світу – ні до кого не ходила, не хотіла нікого у себе приймати, а тільки сиділа і перечитувала листи Франка, що їх просила рідних покласти, коли помре, їй у домовину.

Інші жінки подекуди мали ще трагічнішу долю. Вони втрачали розум, хворіли невиліковними хворобами і рано помирали, або залишалися на все життя самотніми. І все ж найбільше дісталося дружині поета Ользі Хоружинській. Вона народилася у шляхетній не бідній родини. За плечима було навчання в Інституті шляхетних дівчат, студіювання на Вищих жіночих курсах. Зрозуміло, що її рідні не хотіли приймати «задріпаного Франка, якого у Галичині всіляко ігнорують, не пускають у сфери, в яких вона звикла жити. Бідака, який бореться з життям направо і наліво». Однак Ольга вирішила, що вона – саме та, хто врятує Франка від дурного і жорстокого світу…

І після заміжжя залишилася майже самотньою. Навіть ті, хто вважався друзями поета, мали щодо Ольги упередження і докоряли їй, що вона робить щось не так. Вона ж просто намагалася вижити, борсаючись у жахливій бідності. А тут ще й безкінечне шепотіння за спиною. І вона не витримала. Почалися психічні розлади. А після того, як камінь, кинутий у Франка, потрапив у голову сина Андрія і вбив його – Ольга перестала розуміти цей світ. На похороні чоловіка вона не була. Вийшла з лікарні тільки у 1919 році і померла самотньою – попри те, що мала  дітей.

Цікавий факт. Чимало з наближених до Івана Франка жінок, читаючи його поезію, уявляли його як Аполлона і обов’язково як брюнета з голубими очима. А коли бачили вперше, то дуже розчаровувалися. І лише з часом прив’язувалися до нього надовго.

Comments

81 Переглядів