28 червня: це цікаво знати

Posted by

28 червня у народі вшановували святого Модеста, якому молилися у випадку хвороби тварин. За прикметами, бажано, щоб цей день був сонячний, оскільки у разі дощової погоди у домі буде розлад і сварки. У минулі часи примітили, якщо під час сходу сонця стоїть духота – до негоди.

За церковним календарем 28 червня вшановують пам’ять мучеників Віта (Фіта) і Модеста.

Іменинники 28 червня:
Григорій, Касян, Августин, Модест, Федір, Амос.

28 червня народились:

1909 – Галина Вігурська – українська письменниця. Перекладала з білоруської, польської, російської мов (твори Якуба Коласа, В. Бикова, П. Бровки).
1909 – Андрій Роміцин – український кінознавець. Твори: «Кіно і сучасність», «Мистецтво екрана», «Життя та герої екрана».

28 червня святкують:

  • День Конституції України.

Події 28 червня:

1389 – битва на Косовому полі.
1569 – підписана Люблінська унія, що об’єднала Королівство Польське та Велике князівство Литовське в єдину федеративну державу — Річ Посполиту.  Київщина,  Волинь, Брацлавщина та Підляшшя були інкорпоровані до Корони Польської.
1635 – на Карибських островах засновано французьку колонію Гваделупа.
1644 – актор мандрівної трупи Жан Батист Поклен вперше вийшов на  сцену  під псевдонімом Мольєр. Своє нове ім’я він згодом прославив як драматург.
1648 – початок експедиції Семена Дежньова, в ході якої був відкритий Північний морський шлях.
1651 – почалася битва під Берестечком (28 червня – 10 липня) – найбільший бій доби Хмельниччини, що відбувся між Військом Запорізьким під командуванням Богдана Хмельницького спільно з союзним йому кримськотатарським військом та армією Речі Посполитої короля Яна Казимира.
1663 – Чорна рада у Ніжині – загальна козацька рада, що збиралася для розв’язання стратегічних питань у випадку, коли між старшинами не було одностайності. Рада була скликана для обрання гетьмана Лівобережної України.
У 1663 році після зречення Юрія Хмельницького в Україні розпочався період громадянської війни («Руїна»). Чорна рада 1663 року обрала гетьманом обрано промосковського Івана Брюховецького. Участь у Чорній раді брали не лише козаки, а й селяни з міщанами – «чернь», які також мали право голосу.
1778 – Монмутський бій під час війни за незалежність Америки.
1812 – війська Наполеона вступили до Вільня.
1870 – початок Міської реформи в Російській імперії.
1902 – Конгрес США затвердив Закон про будівництво каналу на Панамському перешийку і таким чином наділив президента повноваженнями для придбання у французької «Панамської компанії» прав на будівництво каналу, а у Колумбії – права на вічне керування зоною каналу.
1914 – у Сараєво було вбито спадкоємця австрійського престолу Франца Фердінанда, що стало приводом для початку Першої світової війни.
1917 – на засіданні Малої Ради було сформовано перший український уряд  – Генеральний Секретаріат.
1919 – підписано Версальський договір.
1934 – ухвалення в США закону Фрейзера-Лемке з метою поліпшення положення  фермерів.
1940 – відповідно до секретного додаткового протоколу пакту Молотова-Ріббентропа СРСР анексував у Королівства Румунія Бессарабію, північ Буковини і округ Герца.
1941 – створено перший загін Поліської Січі.
1948 – виключення Соціалістичної федеративної республіки Югославія з  Комінформу у зв’язку з загостренням її відносин з СРСР.
1950 – північнокорейська армія захопила Сеул.
1956 – почався масовий страйк і демонстрації під гаслами «Свободи! Хліба! Бога! Геть комунізм!» та вуличні зіткнення в Познані (Польська Народна Республіка), яка тривала до 30 червня.
1988 – Іван Павло II опублікував апостольську конституцію «Pastor Bonus» щодо реорганізації Римської Курії.
1989 – у Києві пройшов прощальний матч Олега Блохіна — збірна Радянського Союзу зустрілась зі збірною світу.
1992 – «Сигнальщик» став першим кораблем на Чорному морі, який у 1992 році підняв український прапор.
1996 – після 23-годинного обговорення у Верховній Раді України прийнято  Конституцію України.
2012 – ООН проголосила Міжнародний День Щастя (відзначається 20 березня).

Чи знаєте ви, що:

Перша українська, козацька Конституція Пилипа Орлика була написана в латинському варіанті та вважалося, що перекладу не існує. Проте, український варіант переклали з латинського оригіналу ще за часів козацтва і він понад півстоліття зберігався у Запорозькій Січі, а коли останню знищили російські війська – потрапив до Москви.

«Документ в архіві лежав на видноті, і згори було написано, що це Конституція Пилипа Орлика, – каже аспірант Інституту історичної освіти Національного педагогічного університету ім. Драгоманова Олександр Алфьонов. – Разом із нею було підшито невідомий до цього лист короля Швеції Карла Дванадцятого до козаків, у якому він погоджується «воювати проти москаля». Можливо, тому так довго цю Конституцію не було знайдено».

Українські історики переконані: її цінність полягає ще й у тому, що вона написана староукраїнською мовою, дуже близькою до розмовної мови, що побутувала в Україні у 18 столітті. Коли список (так називали й називають рукописні твори) перевезли зі зруйнованої Січі до Москви – працівники царських архівів не розуміли значної частини слів, бо вони були суто українськими. Тому на полях рукопису були зроблені позначки і дописано їхній переклад. Тобто, по суті, Конституція Пилипа Орлика ще й відбиває різницю тодішньої української та російської мов.