28 липня: це цікаво знати

Posted by

У народі 28 липня вшановують одного з найбільших реформаторів часів Київської Русі – Великого князя Володимира, у хрещенні Василія.

Володимир – онук княгині Ольги та син Святослава і простої дівчини Малуші. У ранньому віці був запрошений на правління новгородцями. Під керівництвом свого дядька Добрині пішов до варягів та зібравши там військо оголосив війну старшому братові Ярополку.

Ярополк загинув від рук варягів, а Володимир почав князювати у Києві з 980 року. Найголовнішою справою його життя було освячення Київської землі християнством, звичайно, після того, як він об’єднав Київські землі. Після хрещення винищував язичницьких ідолів, скидаючи їх у ріку Почайну, та будував церкви, зокрема, Десятинну. Також займався благодійницькою та просвітницькою діяльністю, за що у народі його почали називати «ясне сонечко». Помер Володимир Великий 28 липня 1015 року і був похований у Десятинній церкві.

«Головне право його на вічну славу і подяку потомства полягає, звичайно, в тому, що він вивів Русь на шлях справжньої віри; але ім’я Великого належить йому і за справи державні.» (Микола Карамзін про князя Володимира Великого).

За народним календарем цей день вважався серединою літа. Казали, що у день Володимира-Ясне Сонечко і сонце ясніше сяє. Можливо, так воно і є.

За церковним календарем 28 липня – день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира – хрестителя Київської Русі.
Також цього дня згадують мучеників Кирика та Уліту. Саме вони постраждали за віру під час гонінь, організованих у відношенні християн імператором Діоклетіаном у III-IV ст. Згідно з описом життя Уліти, вона була молодою вдовою і могла похвалитися знатним походженням. Кирик – її син, який так само як і мати став прихильником християнського вчення. Під час гонінь Уліта разом з Кириком втекла з міста, залишивши все своє майно. Жити вона почала як мандрівниця. Але одного разу її впізнали на вулиці та привели на суд. Там Уліта підтвердила, що стала послідовницею Христа. В неї відібрали сина і стали піддавати великій кількості мук. Кирик, спостерігаючи страждання матері, сказав, що теж є послідовником Христа, після чого його також замучили, а в кінці обезголовили.  До речі, відомо, що старообрядці вважають Уліту і Кирика своїми покровителями.

Іменинники 28 липня:
Володимир, Уліта, Василь.

28 липня відзначають:
♦    
День хрещення Київської Русі.
♦    Всесвітній день боротьби з гепатитом.

Події 28 липня:
1497
– в таборі під Заславом великий князь литовський Александр видав грамоту на переведення Луцька з волинського на маґдебурзьке право.
1588 – біля британського узбережжя з’явилися кораблі Непереможної Армади — іспанського флоту, що складався зі 130 кораблів, 8 тисяч моряків і 19 тисяч солдатів, що відпливли з Лісабона на завоювання Королівства Англія.
1648 – закінчився довго денний кровопролитний бій кварцяного війська Речі Посполитої проти козацько-селянських сил Кривоноса під Полонним.
1656 – почалася Варшавська битва (28-30 липня) — армія Речі Посполитої в союзі з Кримським ханством протистояла Шведсько-Бранденбурзьким військам.
1697 – експедиція козака Володимира Атласова висадилась на Камчатці.
1765 – в Петербурзі видається Указ про ліквідацію полкового устрою на Слобожанщині.
1821 – Перу оголосило незалежність від Іспанії.
1834 – відкриття Київського університету.
1858 – відбитки пальців вперше використані для ідентифікації.
1862 – початок золотої лихоманки у Монтані (США).
1896 – у Флориді засновано місто Маямі.
1900 – у Коннектикуті Луїс Лассінг (Louis Lassing) приготував перший гамбургер.
1914 – початок Першої світової війни.
1914 – після оголошення війни Королівству Сербія у Відні був створений військовий прес-штаб. На підставі інтеграції військових кореспондентів у військові структури та постійного постачання преси інформаційними повідомленнями, що формують громадську думку, був створений безпосередньо контрольований орган для політики.
1916 – заборона імпорту опіуму та кокаїну у Велику Британію.
1917 – (15 липня ст.с.) Мала Рада УНР затвердила особистий склад Генерального секретаріату на чолі з Володимиром Винниченком.
1942 – Наркомом оборони СРСР підписано наказ № 227, відомий під назвою «Ні кроку назад!», яким заборонявся будь-який відступ та запроваджував персональна відповідальність командирів, політпрацівників і бійців перед військовими трибуналами за невиконання наказу.
1959 – введення поштових індексів та встановлення сортувальних машин у Великій Британії.
1991 – створено Союз офіцерів України.
1992 –  в Ісламській Державі Афганістан жінкам заборонили з’являтися на телебаченні.
1994 – прийняття конституції Молдови
2000 – Вперше відзначався день системного адміністратора.
2014 – українські війська звільнили від російських окупантів Авдіївку.

Чи знаєте ви, що:

Коли хрестили Київську Русь: точна дата

28 липня був прийнятий православною церквою як день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира, як день, коли в 988 році він прийняв хрещення сам, а після хрестив киян у водах Дніпра. Ця дата в багато чому вважається умовною, оскільки в істориків немає єдиної думки і підтвердження того, що хрещення Русі відбулося саме в 988 році. У літописах є інформація, що християнство на землях Русі з’явилося задовго до того, як князь Володимир хрестив Русь. Історичні дані свідчать про те, що ще князь Аскольд у 882 році намагався впровадити християнство, але повноцінно початок поширенню православ’я на Русі поклала свята княгиня Ольга, яка прийняла хрещення в Константинополі в 955 році.

Чому князь Володимир вирішив хрестити Русь?

Історики називають кілька причин, які спонукали князя Володимира Великого хрестити Русь. Головною з них стало бажання київського князя об’єднати слов’янські землі, щоб зміцнити державу. Він розумів, що для цього потрібна єдина релігія. За переказами, в 986 році князь Володимир пройшов «випробування вір». Він прийняв послів від католиків, мусульман та іудеїв, які пропонували йому прийняти свою віру. У літописах зазначено, що князь Володимир знайшов безліч аргументів проти цих вір і віддав перевагу християнству, оскільки за допомогою цієї релігії можна було ще й зміцнити зв’язки із Візантією.

Зцілення князя Володимира перед хрещенням Київської Русі

За літописними джерелами, хрещенню Русі передувала ще одна подія, яка укріпила віру князя Володимира ще більше. Перед хрещенням київський правитель сильно захворів і раптово осліп, але пройшовши Таїнство Хрещення до нього відразу повернувся зір. Після цього чудесного зцілення князь Володимир вигукнув, що «Тепер я пізнав Бога істинного!». Він був упевнений, що прозріння до нього прийшло тільки завдяки прийняттю християнства, тому твердо вирішив хрестити Київську Русь і всіх жителів держави.

З жорсткого правителя в щедрого государя: як хрещення Русі змінило князя Володимира

Відомо, що до хрещення князь Володимир поклонявся язичництву і був жорстоким правителем, який любив гучні бенкети. Після того, як сам прийняв християнство та охрестив киян, він сильно змінився. Згідно з історичними даними, після хрещення Русі князь Володимир почав влаштовувати при дворі свята і благодійні обіди для простих людей, а також почав будівництво християнських храмів. Одними з перших з’явилися Десятинна церква, на яку князь виділив десяту частину своїх доходів, і Межигірський Спасо-Преображенський чоловічий монастир. При церквах почали відкриватися школи та бібліотеки. У Десятинній церкві був похований князь Володимир і його християнська дружина Анна.

Поява перших гривень

У момент хрещення Київської Русі виник дефіцит грошей в державі. У зв’язку з цим почали з’являтися перші гривні, відлиті з монет, які раніше вийшли з обігу. Зразками для них послужили візантійські монети того часу. На більшості монет Володимира зображено князя, що сидить на престолі, і розміщено напис: «Владімѣр’ на столѣ» (Володимир на престолі).

День хрещення Київської Русі-України: як з’явилося державне свято

День хрещення Київської Русі заснували державним святом в Україні в рамках святкування 1020-річчя хрещення, у 2008 році. Відповідний указ підписав тодішній президент Віктор Ющенко. Указ про свято називався «Про День хрещення Київської Русі-України». Такою назвою указу підкреслювали, що саме Україна є спадкоємцем історичних традицій Київської Русі.