29 січня: це цікаво знати

У народі 29 січня називається – днем Петра Вериги. Вважалося, що якраз у цей день справжня зима вже закінчується, тому залишилася прикмета: «На Петра Вериги розбиваються криги». А ще підмічали колись, якщо цей день морозний, то літом буде спека.

За церковним календарем 29 січня день поклоніння чесним веригам апостола Петра. Веригами називають ланцюги або кайдани, які стримують руки. Православні християни часто надягали на себе вериги, щоб краще контролювати своє тлінне тіло і не піддаватися гріхам. Своїм корінням цей день сягає тих років, коли правителем був цар Ірод Агріппа. Апостола Петра кинули до в’язниці через його християнські проповіді та слова. В’язня скували тяжкими кайданами і залишили так на ніч – до початку суду. Коли на землю опустилась темрява, прийшов до Петра ангел, який визволив апостола з в’язниці. А вериги, яких торкались руки святого, для народу стали справжньою коштовністю. За переказами вони могли зцілювати недуги та благословляти нужденних.

Іменинники 29 січня:
Максим, Леоніла, Петро, Іван, Георгій.

29 січня народились:

1837 – Антін Кобилянський – український письменник, публіцист, громадський діяч. Захоплювався народною медициною, проводив наукові досліди з медицини та техніки. Винайшов «фізіократичну камеру» для лікування дихання, пристрій для вловлювання й корисного перероблення диму, літальну машину (описав у книзі «Flug-Yacht» – «Летюча яхта», Відень, 1898).
1860 – Антон Чехов  російський письменник українського походження.
1866 – Станіслав Батовський-Качор – польський та український художник-баталіст, член Спілки художників України.
1872 – Антон Шабленко – український письменник, публіцист, з 1906 р. – редактор видавець часопису «Вільна Україна». До редакційної колегії входили – М. Порш, С. Петлюра, П. Понятенко. Журнал намагався дотримуватися модної на ті часи соціалістичної орієнтації.
1879 – Євген Агафонов – український художник, графік, сценограф. Учень Іллі Рєпіна. Засновник студії «Блакитна лілія», при якій виникла авангардистська група художників.
1939 – Олександр Гузь – український вчений у галузі механіки, дійсний член НАНУ, лауреат Державних премій СРСР і Української РСР, директор інституту механіки НАН України.

29 січня відзначають:

  • День пам’яті Героїв Крут.

Події 29 січня в Україні:

1616 – голландські мореплавці Якоб Лемер і Віллем Схаутен відкрили крайню південну точку Південної Америки мис Горн.
1635 – кардинал Рішельє заснував Французьку академію наук.
1710 – указ про офіційне введення російського цивільного алфавіту. Церква продовжує користуватися старослов’янським алфавітом.
1804 – відкрився Харківський університет, один з найстаріших вишів східної  Європи.  Харківський національний університет вважається одним із найстаріших університетів Східної Європи. Заснований у листопаді 1804 року з ініціативи видатного просвітника В.Н.Каразіна, згідно із грамотою Олександра I.
Урочисте відкриття університету відбулося 17 (29) січня 1805 року. Історія Харківського національного університету є невіддільною частиною інтелектуальної, культурної та духовної історії України. З Харківським університетом пов’язані імена таких усесвітньо відомих учених, науковців та просвітників, як П.П. Гулак-Артемовський, О.М. Ляпунов, М.І. Костомаров, М.П. Барабашов, М.М. Бекетов, Д.І. Багалій, А.М. Краснов, М.В. Остроградський, В.А. Стеклов, О.О. Потебня, О.В. Погорєлов та багато-багато інших.
Харківський університет – єдиний в Україні, де навчалися і працювали три лауреати Нобелівської премії – біолог І.Мечников, економіст С.Кузнець, фізик  Л.Ландау.
Почесними членами та почесними докторами університету в різні часи було обрано визначних діячів науки та культури різних країн: І.В. Гете та О. Гумбольдта, Івана Франка і Лева Толстого, П.П. Семенова-Тян-Шанського та інших. Серед почесних докторів університету – перший президент України М.С. Грушевський.
1805 – підписано указ про відкриття у Харкові Імператорського університету, другого за віком (після Львівського університету) університету сучасної України.
1856 – королева Великої Британії Вікторія заснувала найвищу військову нагороду країни — «Хрест Вікторії».
1896 – американський фізик Еміль Груббе вперше використав радіоактивне випромінювання для лікування раку.
1896 – відбулися перші випробування англійського танка.
1918 – на залізничній станції поблизу селища Крути 300 київських студентів 5 годин стримували 4-тисячну більшовицьку армію Михайла Муравйова. У свідомості багатьох бій під Крутами набув особливого значення завдяки героїзму української  молоді.
1918 – у Києві о третій годині ночі почалося більшовицьке повстання, яке мало на меті завдати удару по владі й війську Центральної Ради незалежної УНР  напередодні вступу до столиці червоної російської армії під командуванням  Муравйова.
1921 – на конференції в Парижі країни – переможці в 1-й Світовій війні визначили суму воєнних репарацій для Німеччини – 226 мільярдів золотом мали бути виплачені протягом 42-х років.
1922 – під масою снігу завалився кінотеатр у Нью-Йорку, внаслідок чого загинуло 120 осіб.
1927 – у Лондоні відкрили «Park Lane Hotel» — перший готель, у кожному номері якого була ванна кімната.
1929 – у Нашвіллі (Теннессі, США) організована перша у світі школа тренування собак-поводирів.
1947 – у Великій Британії зареєстрували рекордно низьку температуру повітря – 26,7 градуса морозу.
1978 – Швеція першою у світі офіційно заборонила використання аерозольних балончиків через їх руйнівний вплив на озоновий шар Землі.
1996 – президент Франції Жак Ширак оголосив про цілковите припинення його країною ядерних випробувань.

Це цікаво знати:

  • Іспанія у дослівному перекладі означає «земля кролів».
  • Жіноча коса може витримати 20 тонн вантажу.
  • Найбільше йоду міститься у горіхах, потім у перці, цибулі та салаті.

Цікаво про стіл.

У весільний сезон, який розпочався з м’ясниць, батьки колись готували молодятам окреме обійстя. Найпершим у нову оселю заносили стіл, обов’язково виготовлений з «чистих» порід дерев – клена, ясена, липи або дуба. Стіл ставили на покуті. Він уособлював родину.
Можливо тому з ним було пов’язано багато повір’їв і прикмет. Зокрема, вважалося: наскільки міцний стіл, настільки ж міцна буде сім’я; не можна сідати до столу у шапці або сідати на нього зверху – чиряками обсипле; стукати ложкою по столу або класти на нього ключі – сварка буде; сідати на розі столу означало залишитися на все життя самотнім. Для кожного у родині за столом було своє місце.
Сідаючи до столу колись приказували: «За стіл добре сісти, коли на нім є що їсти».

Comments

410 Переглядів