29 січня: це цікаво знати

У народі 29 січня називається – днем Петра Вериги. Вважалося, що якраз у цей день справжня зима вже закінчується, тому залишилася прикмета: «На Петра Вериги розбиваються криги». А ще підмічали колись, якщо цей день морозний, то літом буде спека.

За церковним календарем 29 січня поклоняються оковам апостола Петра та вшановують правовірного Максима, ієрея Тотемського; мучеників Спевсипа, Єлевсипа, Мелевсипа і бабцю їхню Леонілу, і з ними Неона, Турвона та Іовилу; мученика Данакта, читця.

Іменинники 29 січня:
Максим, Леоніла, Петро, Іван, Георгій.

29 січня народились:

1837 – Антін Кобилянський – український письменник, публіцист, громадський діяч. Захоплювався народною медициною, проводив наукові досліди з медицини та техніки. Винайшов «фізіократичну камеру» для лікування дихання, пристрій для вловлювання й корисного перероблення диму, літальну машину (описав у книзі «Flug-Yacht» – «Летюча яхта», Відень, 1898).

1860 – Антон Чехов  російський письменник українського походження.

1866 – Станіслав Батовський-Качор – польський та український художник-баталіст, член Спілки художників України.

1872 – Антон Шабленко – український письменник, публіцист, з 1906 р. – редактор видавець часопису «Вільна Україна». До редакційної колегії входили – М. Порш, С. Петлюра, П. Понятенко. Журнал намагався дотримуватися модної на ті часи соціалістичної орієнтації.

1879 – Євген Агафонов – український художник, графік, сценограф. Учень Іллі Рєпіна. Засновник студії «Блакитна лілія», при якій виникла авангардистська група художників.

1939 – Олександр Гузь – український вчений у галузі механіки, дійсний член НАНУ, лауреат Державних премій СРСР і Української РСР, директор інституту механіки НАН України.

29 січня відзначають:

  • День пам’яті Героїв Крут.

Події 29 січня в Україні:

1616 – голландські мореплавці Якоб Лемер і Віллем Схаутен відкрили крайню південну точку Південної Америки мис Горн.

1635 – кардинал Рішельє заснував Французьку академію наук.

1710 – указ про офіційне введення російського цивільного алфавіту. Церква продовжує користуватися старослов’янським алфавітом.

1804 – відкрився Харківський університет, один з найстаріших вишів східної  Європи.  Харківський національний університет вважається одним із найстаріших університетів Східної Європи. Заснований у листопаді 1804 року з ініціативи видатного просвітника В.Н.Каразіна, згідно із грамотою Олександра I.
Урочисте відкриття університету відбулося 17 (29) січня 1805 року. Історія Харківського національного університету є невіддільною частиною інтелектуальної, культурної та духовної історії України. З Харківським університетом пов’язані імена таких усесвітньо відомих учених, науковців та просвітників, як П.П. Гулак-Артемовський, О.М. Ляпунов, М.І. Костомаров, М.П. Барабашов, М.М. Бекетов, Д.І. Багалій, А.М. Краснов, М.В. Остроградський, В.А. Стеклов, О.О. Потебня, О.В. Погорєлов та багато-багато інших.
Харківський університет – єдиний в Україні, де навчалися і працювали три лауреати Нобелівської премії – біолог І.Мечников, економіст С.Кузнець, фізик  Л.Ландау.
Почесними членами та почесними докторами університету в різні часи було обрано визначних діячів науки та культури різних країн: І.В. Гете та О. Гумбольдта, Івана Франка і Лева Толстого, П.П. Семенова-Тян-Шанського та інших. Серед почесних докторів університету – перший президент України М.С. Грушевський.

1805 – підписано указ про відкриття у Харкові Імператорського університету, другого за віком (після Львівського університету) університету сучасної України.

1856 – королева Великої Британії Вікторія заснувала найвищу військову нагороду країни — «Хрест Вікторії».

1896 – американський фізик Еміль Груббе вперше використав радіоактивне випромінювання для лікування раку.

1896 – відбулися перші випробування англійського танка.

1918 – на залізничній станції поблизу селища Крути 300 київських студентів 5 годин стримували 4-тисячну більшовицьку армію Михайла Муравйова. У свідомості багатьох бій під Крутами набув особливого значення завдяки героїзму української молоді.

1918 – у Києві о третій годині ночі почалося більшовицьке повстання, яке мало на меті завдати удару по владі й війську Центральної Ради незалежної УНР  напередодні вступу до столиці червоної російської армії під командуванням  Муравйова.

1921 – на конференції в Парижі країни — переможці в 1-й Світовій війні визначили суму воєнних репарацій для Німеччини — 226 мільярдів золотом мали бути виплачені протягом 42-х років.

1922 – під масою снігу завалився кінотеатр у Нью-Йорку, внаслідок чого загинуло 120 осіб.

1927 – у Лондоні відкрили «Park Lane Hotel» — перший готель, у кожному номері якого була ванна кімната.

1929 – у Нашвіллі (Теннессі, США) організована перша у світі школа тренування собак-поводирів.

1947 – у Великій Британії зареєстрували рекордно низьку температуру повітря — 26,7 градуса морозу.

1978 – Швеція першою у світі офіційно заборонила використання аерозольних балончиків через їх руйнівний вплив на озоновий шар Землі.

1996 – президент Франції Жак Ширак оголосив про цілковите припинення його країною ядерних випробувань.

Це цікаво знати:

  • Іспанія у дослівному перекладі означає «земля кролів».
  • Жіноча коса може витримати 20 тонн вантажу.
  • Найбільше йоду міститься у горіхах, потім у перці, цибулі та салаті.

Цікаво про стіл.

У весільний сезон, який розпочався з м’ясниць, батьки колись готували молодятам окреме обійстя. Найпершим у нову оселю заносили стіл, обов’язково виготовлений з «чистих» порід дерев – клена, ясена, липи або дуба. Стіл ставили на покуті. Він уособлював родину.
Можливо тому з ним було пов’язано багато повір’їв і прикмет. Зокрема, вважалося: наскільки міцний стіл, настільки ж міцна буде сім’я; не можна сідати до столу у шапці або сідати на нього зверху – чиряками обсипле; стукати ложкою по столу або класти на нього ключі – сварка буде; сідати на розі столу означало залишитися на все життя самотнім. Для кожного у родині за столом було своє місце.
Сідаючи до столу колись приказували: «За стіл добре сісти, коли на нім є що їсти».

Comments

346 Переглядів