29 вересня: це цікаво знати

Posted by

За народним календарем 29 вересня – день Євфимії. О цій порі починали стригти овець, вовну яких використовували для виготовлення ковдр та валянок. Також в цей день влаштовували «капустяні вечірки» – люди збиралися разом та робили на зиму різні заготовлення з капусти. Її солили з яблуками, брусницею, морквою та журавлиною, співаючи, примовляючи та жартуючи.

Наші предки вважали, що 29 вересня  не можна підходити до водойм, в тому числі й для лову риби.

Народні прикмети на 29 вересня:

  • галки збираються зграями і кричать – буде ясна погода;
  • в який бік тварини лягають спиною – з тієї та чекай вітру;
  • якщо під час дощу павуки почали плести павутиння – дощ скоро припиниться;
  • якщо до ранку яскраво мерехтять зірки, посилюється чутність, дим стелиться низом – погода погіршиться;
  • лист хоч і пожовтів, але відпадає слабо – морози настануть не скоро;
  • грім в цей день – до злої безсніжної зими;
  • якщо багато павутини, а шпаки ще не відлетіли – осінь буде довга і суха;
  • коли багато павутині, дикі гуси сідають, шпаки не відскакують – осінь протяжлива і суха.

За церковним календарем 29 вересня вшановують пам’ять мучениці Людмили, княгині Чеської, яка за дотримання традицій християнської віри була вбита своєю невісткою.

Свята Людмила жила в кінці дев’ятого – на початку десятого століття. Вона була донькою Сербського князя. Людмила вийшла заміж за чеського князя Боривоя і разом з чоловіком прийняла святе хрещення від святителя Мефодія, архієпископа Моравського, просвітника слов’ян.

Ставши християнами, подружжя піклувалося про просвітлення свого народу світлом Христової віри. Рано овдовівши, свята Людмила вела суворе життя і продовжувала піклуватися про Церкву в правління сина Вратіслава. Це викликало ненависть невістки – дружини сина, Драгоміри.

Після смерті сина Вратіслава, на престол вступив юний онук Людмили, В’ячеслав. Користуючись молодістю і недосвідченістю правителя, вісімнадцятирічного В’ячеслава, Драгоміра знову стала впроваджувати серед народу язичницькі звичаї.

Свята Людмила пішла в місто Течин, де під час молитви була удушена вбuвцями, яких послала Драгоміра. Мощі святої були поховані в Течині біля міської стіни. Над її могилою стали відбуватися чудесні знамення і численні зцілення.

Почувши про чудо зцілення сліпого, її онук В’ячеслав здійснив перенесення святих останків у місто Прагу і поклав їх у церкві Святого Великомyченика Георгія Побідоносця, де вони знаходяться по сьогоднішній день.

Дрібка духовних порад цього дня

  • для того, хто у думках підніметься на небо, завжди будуть ясні дні, адже над хмарами завжди світить сонце;
  • коли ти молишся, хай краще твоє серце буде без слів, аніж слова твої будуть без серця;
  • у молодості дні короткі, а роки довгі, у старості все навпаки.

Іменинники 29 вересня:
Людмила, Йосип, Купріян, Єфимія, Віктор.

29 вересня народились:

1845 – Іван Карпенко-Карий (Тобілевич Іван Карпович) – український письменник, драматург, ерудит. Його комедії «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн» – класика світової драматургії.
1866 – Михайло Грушевський – перший Президент України, український історик, організатор української науки, політичний діяч і публіцист, голова Центральної Ради (1917–1918), академік, автор понад 2 000 наукових праць.
1880 – Йосип Танатар – засновник наукової рудної школи, фундатор кафедри геології та розвідки родовищ корисних копалин Національного гірничого університету. Увів першим у Російській імперії навчальний курс кількісного та якісного аналізу мінералів паяльною трубкою.

29 вересня відзначають:

  • Всесвітній день серця.
  • День отоларинголога.
  • День пам’яті трагедії Бабиного Яру.

Події 29 вересня:

1515 – підписано «вічний мир» між Францією та Швейцарією.
1621 – укладено Хотинський договір, що за ним Річ Посполита зобов’язалася перед Османською імперією утримувати козаків від набігів на Кримське ханство.
1739 – за Белградським договором Російська імперія отримала від Османської імперії Азов і Запоріжжя.
1789 – Конгрес США проголосував за створення американської армії.
1793 – в британському спортивному журналі вперше згадано про гру в теніс.
1829 – в Лондоні за наказом тодішнього міністра внутрішніх справ Роберта Піля (Robert Peel) (його ім’я дало Лондонським поліціянтам прізвисько bobby) почала діяти цивільна поліція, згодом – Скотленд-Ярд.
1897 – у театрі «Олімпо», що в Буенос-Айресі, на прем’єрі вистави «Креольський суд» було вперше виконано танго.
1916 – Джон Рокфеллер став першим у світі мільярдером.
1922 – у Звенигородці на Черкащині під час інспірованого більшовицькими  агентами «з’їзді» отаманів Холодного яру, було заарештовано більшість цих отаманів. Передчуваючи лихе, на цей «з’їзд» не прибули отамани Чорний Ворон, Ґонта та деякі інші.
1926 – закрита й проголошена музеєм Києво-Печерська лавра.
1938 – засуджено до страти українського письменника, бандуриста Гната Хоткевича.
1941 – початок вбивств у Бабиному Яру. За два дні було знищено 60 000 тисяч осіб, здебільшого мирних жителів Києва.
1954 – засновано Європейську організацію з ядерних досліджень.
2003 – росіяни почали будівництво дамби від берегів Таманського півострова до українського острова Тузла, подальший Конфлікт щодо острова Тузла.

Чи знаєте ви, що:

Іван Карпенко-Карий побудував сюжет комедії «Мартин Боруля» на дійсних фактах з життя родини Тобелевичів. Батько драматурга, який довгий час служив управителем поміщицьких маєтків, вирішив домогтися визнання свого роду дворянським. На це у нього пішло чимало часу. Однак все було марно. Дворянство не було доведено, оскільки прізвище в старих документах було Тобелевич, а в нових – Тобiлевич.

Карпенко-Карий використав цей факт, аби висміяти намагання простої людини вибитися у дворяни, хибно думаючи, що цим можна в чомусь підвищитися над  іншими.

У 1938 році голова сільради села Карлюжини поблизу хутору Надія, де мешкали й поховані Карпенко-Карий і його перша дружина Надія Тарковська (онучаті племінники котрої – відомі російські митці Арсеній Тарковський та Андрій Тарковський), дав розпорядження стягнути волами кам’яну плиту з могили Тарковської, щоб вимостити нею сходи перед сільрадою. Той же голова сільради дав вказівку спалити на колгоспному дворі унікальну бібліотеку Тобілевича, що налічувала близько двох тисяч книг.