29 серпня: це цікаво знати

Posted by

В Україні в цей день колись випікали з нового врожаю хліб, пиріжки, печиво, пригощали ними родичів і сусідів, освячували у церкві хліб та горіхи. А ще вірили, що якраз цього дня у вирій відлітають ластівки. І підмічали: якщо до цього дня відлітають журавлі – до ранньої зими.

Відзначали Горіховий Спас без розмаху, на відміну від Яблучного і Медового. Цього дня люди намагалися зробити частину заготовок на зиму.

На Горіховий Спас з полів прибирали жито і пшеницю. А господині ткали полотно, щоб забезпечити свої родини одягом. В обідній час святили хліб, пироги та горіхи.

З Третього Спаса починали заготовляти лісові горіхи. До цієї пори завершувалася жнива. Починали сіяти озимі. Звідси свято отримало ще одну назву – Хлібний Спас.

Також було прийнято торгувати в цей день полотном. Тому свято прозвали ще «Спас на полотні», «Спас на полотнах», «Полотняний Спас».

На Третій Спас в теплі краї відлітають птахи. Вважалося, що якщо журавель до Третього Спасу відлетить, то на Покрову (14 жовтня) буде мороз.

Народні прикмети на 29 серпня

  • хороший урожай горіхів – в наступному році буде багато хліба.
  • хто на Горіховий Спас знайде горіх двійчатку або трійчатку, той скоро розбагатіє.
  • цей день сприятливий для поїздок – все задумане здійсниться.
  • якщо на Третій Спас хороша погода, то зима буде короткою, а весна – ранньою.
  • якщо поруч з місяцем утворилося коло, то на наступний день піде дощ.
  • бліді зірки – до ясної та сухої погоди.
  • викидати або наступати на хлібні крихти в цей день вважається великим гріхом.

Іменинники 29 серпня:
Демид.

29 серпня народились:

1868 – Людмила Старицька-Черняхівська – українська письменниця, драматург, перекладач, мемуарист, громадський діяч. Автор драматичних творів «Гетьман Петро Дорошенко», «Розбійник Кармелюк», «Іван Мазепа», мемуарів «Хвилини життя Лесі Українки», «Спогади про М.В.Лисенка».

29 серпня відзначають:

  • День пам’яті захисників України.
  • Міжнародний день дій проти ядерних випробувань.

Події 29 серпня:

1541 – османи захопили Буду, столицю Королівства Угорщина.
1561 – у Пересопницькому монастирі Різдва Пресвятої Богородиці завершено працю над створенням національного символу та присяжної книги українців  – Пересопницького Євангелія.
1619 – Відбулась «Кам’янка Струмилова». Перша відома в історії постановка українських інтерлюдій.
1698 – Петро I заборонив носити бороди й наказав вдягати європейський одяг.
1831 – Майкл Фарадей успішно продемонстрував перший електричний трансформатор у Королівському інституті в Лондоні.
1842 – Нанкінський договір поклав край Першій Опіумній війні.
1883 – американець Томас Ахерн продемонстрував свій винахід – першу у світі електроплиту.
1885 – німецький інженер Готліб Даймлер одержав патент на мотоцикл.
1929 – німецький дирижабль «Граф Цепелін» завершив першу навколосвітню подорож.
1938 – в Радянському Союзі з’явилася заочна вища освіта.
1944 – розпочалося Словацьке національне повстання проти нацистів.
1946 – в ООН прийнята Швеція, Королівство Афганістан і Ісландія.
1949 – СРСР провів перше вдале випробування атомної бомби в  Семипалатинську.
1965 – у Львові відбулися збори прибічників євангельських християн-баптистів, в яких взяли участь майже 400 представників із різних регіонів СРСР.
1964 – відбулася прем’єра мультфільму Волта Діснея «Мері Поппінс».
1966 – у Сан-Франциско група «Бітлз» дала свій останній концерт.
1992 – відбулося перепоховання мощів патріарха Йосипа Сліпого у храмі Святого Юра у Львові.
1994 – Oasis випустили дебютний альбом «Definitely Maybe», диск згодом очолив чарт Великої Британії.
1999 – у Донецьку відкрито прижиттєвий пам’ятник Сергію Бубці.
2001 – вченим вдалося знайти ген людського довголіття.
2014 – колону військ ЗСУ розстріляно під час виходу з міста Іловайськ. Цього року – сьома річниця «Іловайського котла».

Чи знаєте ви, що:

Сім років тому, у серпні, відбулася одна з найчорніших сторінок в історії незалежної України – запеклі бої за Іловайськ або, як їх згодом охрестили, Іловайський котел. Українські військові зуміли вийти звідти лише 29 серпня із страшними втратами.

Чому українські військові пішли на Іловайськ

Іловайськ розташований за 40 кілометрів від Донецька і за 12 кілометрів від траси Н-21 – це головна артерія, яка сполучає Луганськ з Донецьком. Також місто було важливим залізничним вузлом. Взявши під вогневий контроль вищезгадану трасу Н-21 і вийшовши на північні околиці Макіївки, українські воїни взяли б у кільце проросійських бойовиків у Донецьку. Це б дозволило відрізати терористів від постачання. Тож, на перший погляд, Іловайськ був ключем до перемоги української армії на Донбасі і неминучої поразки ворога.

Та вже чотири роки по тому начальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко заявив, що в серпні 2014 року Іловайськ уже не був важливим стратегічним місцем. У липні – так, а в серпні, коли під нашим контролем було Кутейникове, зовсім не обов’язково було за будь-яку ціну брати Іловайськ. Кутейникове уже давало нам можливості перерізати залізничне сполучення з Росією, а саме – залізничну гілку, яка йде через Амвросіївку, Кутейникове на Іловайськ, Макіївку і Донецьк.

Сьогодні достеменно не відомо, чому був наказ взяти Іловайськ. Деталі військової операції досі засекречені. Відомо, що операція мала широкий розмах – більш ніж 300 кілометрів по фронту. Варто нагадати, що з травня по липень 2014 року сили АТО провели низку успішних операцій зі звільнення Маріуполя та інших міст і селищ Донбасу.

10 серпня 2014 року українські герої почали операцію зі звільнення Іловайська.

Що таке Іловайський котел?

Це події на фронті наприкінці серпня 2014 року. Після того, як українські війська пішли в наступ на Іловайськ у Донецькій області, Росія відправила на Донбас 8 батальйонно-тактичних груп кадрових російських військових (23-24 серпня). Сили противника переважали в 17 разів. Українські бійці опинилися в кільці ворога. Путін запропонував нашим воїнам вийти без зброї так званими «зеленими коридорами». Зранку 29 серпня колони українців почали виходити з Іловайська і були підступно розстріляні російськими військовими. У цих боях загинуло 366 українських воїнів, 429 – отримали поранення, 300 – потрапили у полон.

Іловайська трагедія: хронологія подій

Більшу частину міста українські воїни взяли 18-19 серпня. Москва не захотіла миритися з поразкою і відправила на Донбас в Іловайськ 8 батальйонно-тактичних груп кадрових російських військових.

У ніч з 23 проти 24 серпня 2014 року 3,5 тисячі російських солдатів, 60 танків і стільки ж гармат перетнули українсько-російський кордон. Як свідчать матеріали слідства, російські військові були одягнуті як українські підрозділи, що заборонено Женевською конвенцією.

Наші воїни потрапили у щільне кільце ворога, який мав значну чисельну перевагу. У «котлі» опинилися батальйони «Донбас», «Дніпро-1», батальйони МВС «Херсон», «Світязь» і «Миротворець», «Шахтарськ», а також зведена рота 93-ї та 17-ї бригад Збройних сил України, батальйони МВС України «Дніпро-1», «Світязь», «Миротворець», «Херсон», «Івано-Франківськ», «Донбас» і сили сектора «Б».
Без води, їжі та боєприпасів…

Співвідношення українських та російських військ було таким:
особовий склад – 1 до 18
танки – 1 до 11
бронетехніка – 1 до 16
артилерія – 1 до 15
«Гради» – 1 до 24

Крім того, окупаційні війська мали потужне підкріплення вздовж східного кордону України – щонайменше 45 тисяч військовослужбовців та сотні одиниць потужної військової техніки.

Поки начальник Генштабу України домовлявся з російським військовим керівництвом про «зелений коридор», окупанти вже готували пастки на шляху українських бійців. Тому й затягували переговори. Відомо, що протягом 26-28 серпня відбулося 12 телефонних розмов між Муженком та заступником начальника Генштабу збройних сил Росії Богдановським.

Організовані колони українських бійців почали виходити так званим «зеленим коридором» 29 серпня о 8:15. І їх було цинічно розстріляно впритул…, попри обіцянки Кремля про угоду з так званими «ополченцями» гарантувати українцям безпечний вихід з оточення за узгодженими маршрутами.

Українські війська йшли не без бою. Генштаб відправляв на передову все, що було в наявності. Українська артилерія щодня вражала нові цілі. Бої були жорстокі, для багатьох – останні. Сьогодні в українській розвідці кажуть, що в боях за Іловайськ Збройні сили Росії втратили понад 200 осіб, проросійські бойовики – 300 осіб. Фронт здригався вибухами аж до 5 вересня, коли були підписані усім відомі мінські угоди…