4 грудня: це цікаво знати

У народі 4 грудня здавна пов’язували з початком зими. Вважалося, якщо сніг випаде до Введення – він обов’язково розтане, а якщо після свята, то ляже зима. Для того ж, щоб знати, якою буде погода під час усіх зимових свят, якраз на Введення підмічали: «Якщо цього дня мороз – морозними будуть і Різдвяні свята, а тепло – всі свята будуть теплими».

За церковним календарем 4 грудня відзначається одне з найбільших релігійних свят – введення у храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці та Приснодіви Марії

Іменинники 4 грудня:
Марія, Олександр,  Аріадна, Ада, Прокоп, Ярополк.

4 грудня народились:

1873 – Михайло Могилянський – український письменник, публіцист, літературознавець, перекладач. Праці: «Література як соціальний факт і як соціальний фактор», розвідки «Процес творчості в М. М. Коцюбинського», «Кохання в житті Шевченка та Куліша» та ін. Підготовлений ним до друку перший том «Біографічного словника українських діячів» (1933) після надрукування вже перших аркушів був репресований.

4 грудня відзначають:

    • Введення в храм Пресвятої Богородиці.
    • День інформатики.

Події 4 грудня:

771 — після смерті брата 27-літній Карл Великий став одноосібним правителем Франкського королівства.

1563 — завершився Тридентський собор Католицької Церкви, який з перервами засідав упродовж 18 років.

1638 — після поразки козацького повстання під проводом Я. Остряниці та Д. Гуні козацька рада ухвалила в урочищі Маслів Став «Ординації Війська Запорізького реєстрового», тобто, Устав.

1674 — французькі єзуїти заснували місто Чикаго (тепер США).

1735 — будівля на Даунінг Стріт, 10 у Лондоні стала офіційною резиденцією британського прем’єр-міністра і має цей статус досі.

1791 — вийшов перший номер найстарішої недільної газети Британії Observer.

1808 — Наполеон I Бонапарт скасував Інквізицію в Іспанії.

1918 — президент США Вудро Вільсон відплив до Європи для участі у Версальській мирній конференції. Це перший випадок, коли найвища посадова особа Штатів виїхала за межі країни.

1938 — у Хусті відбувся І з’їзд «Карпатської Січі», воєнізованої організації, створеної на Закарпатті членами ОУН.

1939 — Президія Верховної Ради СРСР ухвалила указ про розмежування областей між УРСР і БРСР, за яким Україна втратила Берестейщину.

1939 — указом Президії Верховної Ради СРСР у складі УРСР були створені  Львівська, Дрогобицька, Станіславська, Тернопільська,  Волинська та Рівненська області.

1941 — у Москві підписано радянсько-польську декларацію про дружбу та взаємодопомогу, чим лондонський еміграційний уряд фактично визнав радянську окупацію Західної України та Західної Білорусі у вересні 1939 року.

1941 — у Семипалатинську (Казахстан) розпочав творчу діяльність евакуйований із Києва український академічний драматичний театр імені І.Франка.

1963 — у Чернігові запустили першу чергу камвольно-суконного комбінату (тоді найбільшого в СРСР).

1979 — відкрита станція Київського метрополітену «Піонерська» (сучасна «Лісова»).

1987 — поновив роботу 3-й енергоблок Чорнобильської АЕС.

1987 — Рада Міністрів СРСР ухвалила постанову «Про обмеження прописки кримських татар у ряді населених пунктів Кримської області та Краснодарського  краю».

1989 — Генеральна Асамблея ООН схвалила Міжнародну конвенцію про боротьбу з вербуванням, використанням, фінансуванням і навчанням найманців.

1989 — у Москві керівники Болгарії, Угорщини, НДР, Польщі та СРСР засудили введення їхніх військ до Чехословаччини в серпні 1968 р.

1991 — незалежність України визнала Литва і Латвія.

1992 — IV Всеукраїнський з’їзд Народного Руху України перетворив НРУ на політичну партію, а її головою обрав В’ячеслава Чорновола.

1995 — компанії Netscape і Sun у співробітництві ще з десятком софтверних постачальників анонсували створення мови програмування JavaScript, призначеної для перетворення традиційних статичних вебсторінок в динамічні інтерактивні документи, здатні більш повно задовольнити інтереси користувачів інтернету.

1996 — з мису Канаверал запущено автоматичну космічну станцію Mars Pathfinder, яка 4 червня 1997 року доправила на поверхню Марса спеціальний самохідний пристрій для збирання зразків марсіанського ґрунту.

1997 — в Оттаві 125 країн підписали Конвенцію про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін і про їх знищення. Серед країн, що відмовилися підписати цей документ, були Китай, Росія, США.

2007 — головою Верховної Ради України обрали представника НУ-НС Арсенія Яценюка (перед тим — міністра закордонних справ України).

Чи знаєте ви, що:

Ерудиція письменника, знання іноземних мов давали змогу Михайлові Могилянському бути постійним автором «Нового Енциклопедичного словника» Брокгауза і Єфрона. Тут вміщені, зокрема, його статті про М. Вербицького, В. Винниченка, М. Вороного, Л. Глібова, М. Драгоманова, В. Забілу, М. Заньковецьку, М. Коцюбинського, Панаса Мирного, О. Олеся. Статті про видатних діячів вітчизняної культури дали ґрунт для наступних літературознавчих розвідок.

Схилив Могилянського до українського письменства Михайло Коцюбинський, прочитавши його маленький нарис «Короткое свидание». М.Коцюбинський не давав йому проходу з умовлянням писати українською мовою. М.Могилянський послухався М.Коцюбинського, від чого той був дуже радий, бо свідомо гуртував навколо себе талановиту молодь для роботи на національній ниві.

Коцюбинський зрадів появі оповідань М.Могилянського українською мовою на сторінках «Літературно-наукового вісника». У листі до автора він писав: «Тільки що прочитав Ваше оповідання «Стріл», і воно дуже сподобалось мені… Оповідання задумано і виконано щасливо. Пишіть, дорогий Михайле Михайловичу, я певний, що Ваша робота марно не загине, що вона дасть щось для Вас і для нашої літератури. Од щирого серця вітаю Вас. Мені дуже приємно було стрітися з Вами на одному полі і навіть в одному журналі».

Останні три роки життя Коцюбинського М.Могилянський займався перекладами творів М.Коцюбинського російською мовою. За життя письменника виходять два томи в Петербурзі.

У 1912 році вони спільно їздили на Гуцульщину. Про Коцюбинського Могилянський написав розвідки: «М.Коцюбинський і Винниченко» (1912), «Ненаписана повість Коцюбинського» (1915), «Художник слова» (1915), «М.Коцюбинський. До біографії письменника» (1919) тощо.

Comments

136 Переглядів