Posted by У народі підмітили, що 4 лютого, на Тимофія, – день заметілей, хурделиць і морозу: «Це не диво, що Опанас-ломиніс (31 січня) морозив ніс, а ти почекай тимофіївських морозів».
Саме мороз визначав майбутню погоду. Якщо у мороз спітніли віконниці й рами, слід чекати потепління. Якщо «морозні візерунки» підіймаються вгору по склу, значить мороз продовжуватиметься, а якщо похилились – на відлигу. Якщо опівдні на Тимофія світить сонце – весна буде ранньою. А ще вважають: «Чим більше снігу випаде на Тимофія, тим більший буде врожай зернових».
За церковним календарем 4 лютого день пам’яті святого апостола Тимофія. Він був улюбленим учнем апостола Павла і першим єпископом Ефеським, яким став у 30 років.
Святий апостол Тимофій народився 17 року у місті Лістра (Мала Азія). 80 року загинув мученицькою смертю в Ефесі під час святкування язичницького свята. Тимофій намагався зупинити єретиків і їхні обряди, за що ідолопоклонники забили чоловіка камінням.
Матір Тимофія, Євніка, спочатку сповідувала юдаїзм, але потім повернулася до християнства.
Іменинники 4 лютого:
Тимофій, Петро, Гаврило, Юрій, Макар, Іван.
4 лютого народились:
1854 – Сидір Мидловський – український правник, письменник, драматург, культурний і громадський діяч. Кілька пісень з його вистав стали народними.
1877 – Микола Макаренко – український археолог, мистецтвознавець, дослідник пам’яток Київської Русі, Ольвії. Директор Музею мистецтв ВУАН (колекція Ханенків). Репресований і страчений через відмову підписати акт на знесення Михайлівського Золотоверхого монастиря.
1880 – Климент Квітка – український музикознавець-фольклорист, чоловік Лесі Українки. Зібрав понад 6000 народних пісень.
1885 – Степан (Стефан-Максим) Балей – український і польський психолог, лікар, психоаналітик та філософ, який своїми численними статтями й фундаментальними працями створив підвалини психології виховання, розвив вчення психоаналізу, чим створив ґрунтовну для свого часу наукову теорію особистості в Україні та Польщі, яка не втратила своєї цінності й в наші дні.
1926 – Галина Кальченко – український скульптор. Найкращі роботи: пам’ятники Лесі Українці в Києві та Ялті, М. Леонтовичу в Тульчині, П. Гулаку-Артемовському в Городищі, І. Котляревському та М. Заньковецькій у Києві.
4 лютого відзначають:
- Всесвітній день боротьби проти раку.
Події 4 лютого:
1708 – кантата № 71 («Виборна кантата») стала першим надрукованим твором Йоганна Себастьяна Баха.
1720 – аби завадити проникненню злочинців у Петербург, Петро I видав указ встановити в місті шлагбауми. Їх встановлювали в кінці вулиць і опускали на ніч.
1789 – у Філадельфії на засіданні виборщиків, які представляли 10 з 11-и штатів, що ратифікували конституцію США, одноголосно, 69-а голосами, було обрано першого президента Сполучених Штатів Америки — ним став Джордж Вашингтон.
1793 – другий поділ Речі Посполитої, внаслідок якого Волинь і Поділля приєднано до Російської імперії.
1906 – департамент поліції Нью-Йорку постановив використовувати відбитки пальців для ідентифікації злочинців.
1943 – у Цюриху (Швейцарія) відбулася прем’єра «Доброї людини з Сезуана» Бертольда Брехта.
1944 – в Парижі відбулася прем’єра «Антігони» Жана Ануя.
1945 – у Лівадії (Крим) відкрилася Ялтинська конференція — дипломатична зустріч лідерів США, Великої Британії й СРСР з метою розв’язання питань закінчення Другої світової війни та повоєнного ладу.
1971 – оголошено про банкрутство британської компанії «Ролс-ройс».
1974 – після двох років дресирування шимпанзе Нім Чимскі в США написав перше слово.
1998 – в обличчя Біла Гейтса в Брюсселі поцілили тортом.
2004 – почала роботу соціальна мережа Facebook. Її заснував студент Гарвардського університету Марк Цукерберг.
Чи знаєте ви, що:
Місце для оселі, криниці або храму наші предки визначали спеціальними способами. На вибране для будівництва місце ввечері насипали кілька жменьок зерна. Якщо вранці збіжжя не було поруйноване, то вважалося, що місце придатне для життя. Коли ж поклювали птахи або поточили миші – не придатне.
Джерела для криниць виявляли за допомогою дерев’яного вугілля, яєць, вовни чи листка лопуха, залишаючи їх на ніч. Якщо вони були зволожені або на них з’являлися краплини, то тут і копали колодязь.
На місце будівництва храму ставили глечика і залишали його на кілька днів. Якщо середину глечика засновував павук, це вважалося доброю прикметою. Якщо ж навпаки, то навіть люди не хотіли будуватися на цьому місці.