5 квітня: це цікаво знати

У народі п’ятого квітня було прийнято прибирати в будинку й у дворі. Витрушували ліжка, матраци, прибирали сміття. Щоб вигнати з дому нечисть, в цей день використовували настій м’яти, яким мили столи, підлоги, лавки. Вважалося, що вигнати нечисту силу можна, якщо побілити піч. Також білили печі, бо вірили, що це теж дозволяло позбутися від непрошених гостей. Заварювали м’ятний чай – це обіцяло здоров’я для всієї сім’ї.

Вважається, що цей день прилітає зяблик. Птахи були носіями різних прикмет, у тому числі й погодних, тому у давнину, як тільки птахи повертались з теплих країв, селяни зазивали їх на ганок, годували крихтами, зернятками, насінням льону. Наші пращури помітили: якщо перелітні птахи летять дружними зграями, весна хорошою буде.

За церковним календарем 5 квітня вшановують преподобного мученика Никона, єпископа і 199 учнів; преподобного Никона, ігумена Києво-Печерського; мучеників Филита, Лідію, дружину його, Македона, Феопрепія, Кронида і Амфілохія; праведника Василія Мангазейського.

Іменинники 5 квітня:
Лідія, Марія, Василь, Никон.

5 квітня народились:

1894 – Дмитро Чижевський – учений-культуролог, філософ, літературознавець, релігієзнавець, дослідник української і слов’янської літератур. Автор праць «Філософія на Україні», «Нариси з історії філософії на Україні», «Філософія Г.С. Сковороди», «Історія української літератури: від початків до доби реалізму» та ін.

1906 – Анатолій Шиян – український письменник. Автор романів «Магістраль», «Гроза», «Хуртовина», нарисів та оповідань, кількох п’єс, сценарію фільму «Гроза над полями», низки казок та оповідань для дітей.

Події 5 квітня:

1242 – «Льодове побоїще» між військом новгородського князя Олександра Невського та німецькими лицарями Тевтонського ордена на льоду  Чудського  озера.

1710 – у Бендерах прийняті «Пакти й Конституції законів та вольностей Війська Запорозького», написані гетьманом Війська Запорозького Пилипом Орликом та його сподвижниками Г.Герциком, А.Войнаровським. Це є перша українська Конституція в сучасному її розумінні. «Пакти й Конституції законів та вольностей Війська Запорозького» складені як угода між гетьманом та Військом Запорозьким (народом України), що було характерним для західноєвропейської традиції і відрізнялося від ідей східного патримоніалізму.

1797 – в Росії видано указ імператора Павла I, за котрим поміщикам заборонялось «примушувати у неділю селян до праці», а кількість днів панщини було рекомендовано скоротити до трьох.

1818 – в Парижі барон Карл де Дрез продемонстрував перший двоколісний засіб пересування (прообраз сучасного велосипеда).

1910 – у Франції було заборонено поцілунки на залізниці – з огляду на те, що через тривалі цілування затримувалося відправлення поїздів.

1992 – Боснія і Герцеговина оголосила про вихід зі складу Югославії.

Чи знаєте ви, що:

Працював Чижевський швидко, невпинно й продуктивно. Як науковцеві, йому стали у великій пригоді п’ять особистих рис:

  • по-перше, феноменальна пам’ять (часто скаржився, що негоден забути номери квитків у громадському транспорті);
  • по-друге, досконале знання культурного процесу й літературних пам’яток як Східної, так і Західної Європи (мав особливе замилування до бібліографії та стародруків);
  • по-третє, здатність негайно орієнтуватися на місці, тільки-но переступивши вперше поріг бібліотеки;
  • по-четверте, неймовірна працездатність;
  • по-п’яте, власна, чітко спланована й поступово вдосконалювана система зберігання нотаток.

Спав він зазвичай не більше чотирьох-п’яти годин на добу.

Кишені йому завжди надималися від чистих карточок, на котрих примудрявся робити записи за будь-якої нагоди – навіть, розмовляючи з гостем.

Проте в трьох випадках цей безмежно заклопотаний, поважний учений виявляв щиру привітність і блискуче почуття гумору: коли власноруч готував усілякі екзотичні страви; коли в супроводі колег чи студентів ходив «попастися» у книгарнях і, нарешті, за столом, під час ритуальних вечірок, якими, за німецькою університетською традицією («Gemutlichkeit»), закінчувались у нього вдома щотижневі засідання семінару.

Дарма що інтелігент і філософ, Чижевський, як і Гоголь, не жартома вірив у існування диявола, якого раз був упізнав у подобі візника.

Предмет його особливої чулості становили коти – як хатні, так і приблудні: любив подовгу з ними «спілкуватися», запевняючи, що вони далеко ліпші од людей  співрозмовники.

Такі були химери цього видатного чоловіка.

Comments

153 Переглядів