5 лютого: це цікаво знати

У народі 5 лютого відзначали Свято Місяця, і за його появою та грою передбачали погоду на наступні чотири тижні. Так, якщо молодик з’явився у похмурий день, то похмурим мав бути весь наступний місяць, і навпаки – якщо він з’явився в ясну погоду – наступні чотири тижні мали бути сухими та холодними.

Ще погоду передвіщали за поведінкою білок і птахів. Якщо під час морозу білка залишає гніздо і спускається з дерева, це означає, що слід чекати відлиги. Якщо вранці виразно чути крик синиці, то варто готуватися до серйозних морозів.

За церковним календарем 5 лютого вшановують священномученика Климента, єпископа Анкирського, і мученика, Агафангела; преподобного Геннадія Костромського і Любимського; перенесення мощей святителя Феоктиста, архієпископа Новгородського; преподобних Мавсими Сиріна та Самана, мовчальника; святителя Павлина Милостивого, єпископа Ноланського.

Іменинники 5 лютого:
Климент, Феоктист, Геннадій, Федір.

5 лютого народились:

1881 – Сергій Тимошенко – український архітектор і суспільно-політичний діяч. Учасник визвольних змагань, член Української Центральної Ради. Автор проектів 400 споруд (церков у Галичині, будівель у стилі модерн).

1941 – Володимир Тимофієнко – дослідник української архітектури та містобудування XVIII–XX ст., доктор мистецтвознавства.

Події 5 лютого:

1494 – укладено «вічний мир» між великими князями Литви й Московії –  Олександром Ягеллончиком та Іваном III, що завершив литовсько-московську Прикордонну війну 1492—1494 років.

1585 – у Львові засноване Успенське ставропігійське братство  (Львівське  братство). Національно-релігійна громадська організація православних українських міщан Львова з 80-х рр. 16 ст. до 1788 р. Боротьба Львівського братства із засиллям духовенства у громадському і культурному житті була одним з проявів реформації в Україні. Братство виступало проти соціально-політичного гноблення та національно-релігійних утисків з боку польсько-шляхетської влади, намагалося створити у Львові міське самоврядування, незалежне від влади шляхетської Польщі. Збудувало визначну пам’ятку архітектури у Львові – Успенську церкву. Значну увагу приділяло розвитку українського образотворчого  мистецтва.

1783 – в області Калабрія на півдні Італії почався землетрус, що тривав майже два місяці. Потужні підземні поштовхи й цунамі зруйнували місто Реджо-ді-Калабрія і ще 180 населених пунктів. Жертвами стихії стали близько 60 тисяч осіб, ще понад 10 тисяч життів забрали епідемії, викликані антисанітарією.

1803 – реорганізація системи освіти в Росії (створення навчальних округів, а також 4 типів навчальних закладів: шкіл, гімназій, ліцеїв і університетів).

1816 – у Римі відбулася прем’єра опери Джоаккіно Россіні «Севільський цирульник» (інший варіант — 20 лютого).

1818 – після смерті Карла XIII королем Швеції та Норвегії став Карл XIV Юган, відомий раніше як маршал Франції Жан Батіст Бернадот.

1850 – американська компанія «Фелікс» запатентувала арифмометр — настільну механічну обчислювальну машину для виконання чотирьох арифметичних дій.

1861 – у Філадельфії (США) Коулмен Селлерс запатентував кінетоскоп.

1887 – у міланському театрі «Ла Скала» відбулась прем’єра опери Джузеппе Верді «Отелло».

1904 – війська США покинули Кубу після шести років окупації. Президент Республіки Куба Томас Пальма подякував американцям за дружбу.

1913 – у Львові у залі Українського народного дому всі українські академічні товариства («Академічна поміч», «Український студентський союз», «Академічна громада», «Основа», «Бандурист», «Медична громада», «Кружок правників» та інші) влаштували великий академічний бал.

1918 – у Києві на засіданні Ради народних міністрів УНР ухвалено план організації реєстрового «Вільного козацтва» в Україні, яке мало здійснювати внутрішню охорону повітів, та проект закону про громадські роботи.

1918 – командуючий військами Народного секретаріату УСРР Муравйов віддав наказ про загальний наступ на Київ. У цей день почався штурм Печерська з боку станції Київ-Товарний і з боку ланцюгового мосту. Були зайняті робітничі околиці. Деякі частини прорвались до центру міста.

1918 – війська УНР залишили станцію Козятин.

1918 – ЦВК Рад Румчероду опублікував постанову, у якій говорилось, що він вважає себе у стані війни з Румунією та оголошувалась мобілізація загонів, сформованих на добровільних засадах, та транспортної флотилії в Одесі й Тираспольському, Херсонському, Аккерманському, Бендерському та Одеському повітах.

1919 – перша в Європі регулярна пасажирська авіалінія компанії Deutsche Luft-Reederei GmbH зв’язала в Німеччині Берлін і Веймар.

1919 – під натиском більшовицької навали українські війська (корпус Січових стрільців) остаточно залишили Київ.

1919 – вранці до Броварів під прапором Червоного Хреста прибула делегація Київської ради робітничих депутатів, яка повідомила про залишення міста військами УНР. Того ж дня Богунський і Таращанський полки під командуванням Миколи Щорса та Боженка увійшли до Києва.

1919 – у Харкові на засіданні РНК України ухвалено Тимчасове положення про організацію місцевих органів радянської влади та порядок управління. Вищою владою на місцях вважалися з’їзди рад — губернські, повітові, волосні.

1924 – радіо BBC почало передавати з Гринвіцької обсерваторії сигнали точного часу.

1926 – збройний напад на радянських дипкур’єрів Т. Нетте (вбитий) та І. Махмасталя (поранений) на території Латвії. День пам’яті дипкур’єрів, що загинули під час виконання службових обов’язків.

1928 – німецький хімік Адольф Віндаус уперше синтезував вітамін D, брак якого спричиняє рахіт.

1935 – у Нью-Йорку організатори професійного боксу прийняли рішення, що двобої за чемпіонське звання не можуть тривати понад 15 раундів.

1936 – на екрани США вийшов новий фільм Чарлі Чапліна «Нові часи».

1946 – набув чинності «Договір між СРСР і Польською Республікою про радянсько-польський державний кордон».

1952 – Нью-Йорк став першим містом світу, де почали використовувати триколірні світлофори.

1953 – у нью-йоркському Roxy Theatre пройшла прем’єра діснеєвського фільму «Пітер Пен».

1956 – завершилися VII Зимові Олімпійські ігри на італійському курорті Кортіна д’Ампеццо.

1958 – під час військових навчань поблизу узбережжя Джорджії в авіакатастрофі загублено водневу бомбу, яку не вдалося знайти досі.

1960 – прийнято постанову ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР про організацію в Москві Університету дружби народів (із 1961 року він має ім’я Патріса Лумумби).

1971 – з’явився фондовий індекс NASDAQ («Автоматизовані котирування Національної асоціації дилерів із цінних паперів США»).

1982 – через польські події уряд Великої Британії запровадив економічні санкції проти СРСР.

1986 – в СРСР прийнято постанови про створення кооперативів у сфері споживання, громадського харчування та послуг.

1991 – столиця Киргизії, що 65 років мала ім’я Фрунзе, перейменована в Бішкек.

1992 – Україна встановила дипломатичні відносини з Норвегією.

1994 – на ринку Маркале у столиці Боснії і Герцеговини Сараєво вибухнула 120-мм мінометна міна. Загинуло 68 осіб, 144 було поранено. В обстрілі звинуватили сербську сторону, хоча прямих доказів цього не було.

1998 – у Сімферополі вибухом смертельно поранений заступник голови Ради міністрів Криму Олександр Сафонцев.

1999 – Майк Тайсон, колишній чемпіон світу з боксу серед професіоналів, одержав рік тюрми за побиття двох людей, машина котрих зіткнулася з автомобілем Тайсона. Боксер відсидів лише 3,5 місяці.

2009 – отримавши викуп 3 млн 200 тис. доларів, сомалійські пірати відпустили судно «Фаїна», у складі екіпажу якого було 17 українців. Судно перебувало у полоні з 25 вересня 2008 р.

Чи знаєте ви, що:

Найстарішим деревом України вважається 1350-річний дуб, що росте в урочищі «Юзефинська дача» у Рівненській області. Дуб-патріарх має обхват 8,4 метра, його ледве охоплюють п’ятеро людей, узявшись за руки, висота дерева становить 20 м. Загалом, в Україні взято на облік понад 3 000 унікальних дерев, вік яких становить понад сто років. Серед них – дуби, липи, груші та інші дерева.

Доля приблизно 50-ти з таких дерев пов’язана з історичними подіями, людськими долями та легендами. Сьогодні усі ці рослини офіційно мають статус «державної пам’ятки».

Так, скажімо, поблизу села Верхня Хортиця в Запоріжжі росте 800-літній дуб, під яким, за переказами, стояли загони князів Олега та Святослава, відпочивали Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Микола Лисенко…

У Нагуєвичах, що біля Дрогобича, росте старий дуб, під яким полюбляв творити Іван Франко. В Холодному Яру на Черкащині височить Дуб Максима Залізняка…

Цікаво, що наші пращури свято вірили у надзвичайну силу дубового дерева. Малим дітям вишивали на сорочках дубове листя як обереги від злих духів. У колиски немовлятам клали дубове листя. З дубової деревини виготовлялися ліжка, меблі та інше хатнє начиння. Дубова деревина вважалася вічним матеріалом.

Comments

313 Переглядів