5 травня: це цікаво знати

У дохристиянські часи наші предки 5 травня відзначали свято Красної гірки, що символізувало зустріч весни. Цього дня влаштовували обряд зустрічі красного, тобто гарного весняного сонечка на високих місцинах, горах чи скалах. Адже існувало повір’я, що саме такі місцини люблять Боги. Красною гіркою у деяких регіонах ще називали період від Хоминого тижня до Юрія, що вважався найзручнішим для весіль, бо у цей час через повені ще не приступали до хліборобських робіт.

У минулі часи помітили, що якщо 5 травня вночі станеться заморозок, то ще 40 днів вранці буде достатньо холодно. Напередодні дня Юрія (6 травня) святкували свято «Ляля». Найкрасивіша дівчина (Ляля) повинна була кидати подругам вінки. Хто спіймає, ховає подарунок до наступної весни. З цього дня починали висаджувати картоплю.

Господині 5 травня колись садили цибулю, бо вважали це доброю справою і вірили, що вона має вродити.

5-го травня за церковним календарем визначають день Луки. Лука був апостол від сімдесяти, сподвижником святого Павла. Його шанують як автора одного з Євангелій і Діяння святих апостолів. Також Лука вважається першим іконописцем і покровителем лікарів і живописців.

Іменинники 5 травня:
Гаврило, Віталій, Всеволод, Климентій, Федір.

5 травня народились:

1836 – Сидір Воробкевич (Данило Млака) – український письменник, композитор, музично-культурний діяч, православний священик, педагог.

1864 – Кирило Трильовський – громадсько-політичний діяч, основоположник і один із засновників Української радикальної партії, засновник «Січей», голова Бойової управи УСС, член Національної Ради ЗУНР.

1900 – Юрій Липа – громадський діяч, письменник, поет, публіцист, один з визначних ідеологів українського націоналізму.

1907 – Ірина Вільде – українська письменниця, лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1965).

1922 – Анатолій Дімаров – український письменник.

1938 – Юрій Іщенко – український композитор.

5 травня відзначають:

  • Міжнародний день за права інвалідів.
  • Всесвітній день акушерки.

Події 5 травня:

1581 – в Острозі (на Волині) друкар Іван Федоров видав перший  руський  календар.

1789 – відкриття Генеральних Штатів у Версалі.

1821 – на острові Святої Єлени помер Наполеон I.

1836 – у Бельгії почала діяти перша в Європі залізниця.

1865 – у штаті Огайо сталося перше в США пограбування поїзда.

1891 – у Нью-Йорку відкрили концертний зал «Карнегі-хол».

1893 – у с. Жужель на Сокальщині в приміщенні першого монастиря Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії була заснована перша в Галичині  захоронка (дитячий садок).

1900 – у с. Завалля Снятинського повіту Кирило Трильовський заснував перше спортивно-пожежне товариство «Січ».

1912 – у Стокгольмі почалися V Олімпійські ігри (офіційна церемонія відкриття відбулася 6 липня).

1915 – у Відні постала Загальна Українська Рада, загальноукраїнська політична організація, розширення галицької Головної Української Ради

1920 – війська Директорії УНР та польські війська взяли Київ.

1920 – проголошено автокефалію Української православної церкви.

1921 – Коко Шанель у Франції вперше представила парфуми «Шанель № 5». Незабаром новинка стала лідером продажів у світі.

1941 – в Атлантиці німецький підводний човен потопив корабель з 75 канадськими солдатами (перші втрати армії Канади в Другій світовій війні).

1945 – антинімецьке повстання в Празі.

1949 – у Лондоні підписали устав Ради Європи представники Бельгії, Данії, Франції, Великобританії, Ірландії, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії та Швеції (пізніше до Ради приєднаються Греція, Ісландія та Туреччина). Члени Ради заявили про те, що вони сповідують принципи верховенства законів та свободи. Місцем перебування центральних закладів Ради вибрано місто Страсбург.

1956 – у Токіо почався перший чемпіонат світу з дзюдо.

1961 – Алан Шепард став першим американцем, який полетів у космос.

1983 – спеціальна комісія установила, що скандальні «щоденники Гітлера», які публікувалися в журналі «Штерн», є фальшивкою.

1988 – перша телетрансляція з вершини Еверест.

1992 – Кримський парламент проголосив незалежність Криму і призначив на серпень референдум про підтвердження цього статусу.

1994 – лідери Вірменії, Нагірного Карабаху і Росії підписали договір про припинення вогню в Карабаху.

1999 – північна Македонія закрила свої кордони для албанських біженців з Косово.

1999 – вперше в історії Шотландії відбулися вибори власного парламенту

2014 – створено добровольчий полк «Азов»

2019 – в аеропорту Шереметьєво при вимушеній посадці згорів літак  «Аерофлоту» SSJ-100 рейс SU1492, в якому загинуло 41 з 78 людей на борту

Чи знаєте ви, що:

Свято Красної гірки, або Красної Лелі, відзначалося саме тоді, коли, за спостереженнями старожитніх природолюбів, починав цвісти ясен, а ще такі дерева, в яких цвіт і листя з’являються водночас.

В Україні ще й досі зберігаються старі урочища, здебільшого високі горби, що називаються Красна гірка. Існувало повір’я, що в таких місцях, зокрема, на горах ховаються духи чоловічої статі: упирі, перелесники, характерники, відьмаки. А на Лисій горі у трав’янистому схові живуть відьми, чарівниці, мавки та русалки. Всі ці духи люблять грітися біля вічних вогнів «красних» дерев і справляти шабаші на Радуницю-Проводницю, Красну гірку та Навин день.

«Красними» деревами називали ті, в які Бог грому Перун потрапляв своїми вогняними стрілами-блискавками, здебільшого це були дуби. Ці дерева вважали священними, міченими рукою Бога і боялися Перунового вогню. Говорили, що «вогонь святий мститься, як Його не шануєш». Жартувати з ним також не можна, і хоч пожежа від блискавки – біда, проте, гріх її гасити. Ще казали, що «на вогонь гріх плювати, гріх його лаяти та проклинати!»

До «Перунового дерева» наші предки приходили всім родом зі старійшинами на чолі співати хвалу Богові першого весняного грому, воєводі війська небесного. Тут юнаки показували силу, і звідти їх проводжали на «січ криваву». Тут же потім ховали загиблих на полі бою.

Comments

249 Переглядів