6 січня: це цікаво знати

Свято, що відзначають напередодні Різдва, – Святвечір. У різних регіонах України його святкують по-своєму, однак скрізь цього вечора готують першу кутю.

Її називають багатою, бо крім неї колись готували ще одинадцять пісних страв, серед яких обов’язково мали бути борщ, риба, гриби, пироги з квасолею і капустою, картопля та узвар.

Кутю й дотепер традиційно готують з пшеничного чи ячмінного зерна або рису. До звареного збіжжя додають мед, товчений мак, волоські горіхи або ж  родзинки.

У давнину після того, як кутю урочисто ставили на покуті, а на небосхилі з’являлася перша зірка, вся родина сідала до столу. Потім господар пропонував пом’янути покійників, після цього молилися за нині сущих членів родини, а вже тоді починали вечеряти. Звичайно, цього вечора дівчата ворожили на суджених, а старші люди – на довге життя.

Також цього дня намагалися не брати в борг, щоб не жебракувати цілий рік та прогнозували майбутній врожай. «На багату кутю ожеледь на деревах – вродять горіхи та садовина, сніг іде – на мокре літо і дорід зернових».

Іменинники 6 січня:
Клавдія, Євгенія, Агафія, Микола, Пилип.

6 січня народились:

1834 – Степан Руданський – український письменник, фольклорист, лікар-епідеміолог, громадський діяч. Автор численних віршованих гуморесок  «Співомовок».
1898 – Володимир Сосюра – український поет. Автор поем «Махно», «Розстріляне безсмертя», автобіографічного роману «Третя рота» та вірша «Любіть Україну».
1901 – Микола Гришко – український ботанік, фундатор Національного  ботанічного саду.
1938 – Василь Стус – український поет, перекладач, літературознавець, правозахисник. Герой України. Загинув у таборі для політв’язнів.
1939 – Валерій Лобановський – український футболіст і тренер. Багаторічний наставник «Динамо» (Київ). Герой України.

Події 6 січня:

1681 – перший опис матчу з боксу, що відбувся у Королівстві Англія між дворецьким і м’ясником герцога Альбемарльського.
1709 – полки Карла XII та Івана Мазепи почали штурм Веприка.
1838 – у місті Моррістаун (штат Нью-Джерсі, США) в майстернях чавуноливарного заводу Спідуелла Альфред Вейл і Семюел Морзе продемонстрували свій перший телеграф.
1846 – у Переяславі в маєтку свого друга Андрія Козачковського Тарас Шевченко написав свій «Заповіт».
1846 – у Києві створено Кирило-Мефодіївське товариство.
1870 – відкриття Віденської філармонії.
1896 – відбулася прем’єра першого у світі кінофільму «Прибуття поїзду на вокзал Ла-Сіоти» братів Люм’єр.
1912 – Альфред Веґенер представив дрифтову гіпотезу.
1918 – більшовицько-есерівський ВЦВК прийняв декрет про розпуск російських Засновницьких зборів.
1919 – нота-відповідь Раднаркому Росії на ноту уряду УНР з приводу військової агресії Радянської Росії проти УНР: «Радянська Росія не воює проти УНР і російських військ (Червоної армії) в Україні немає».
1928 – річка Темза, що вийшла з берегів, затопила деякі райони Лондона. 14 осіб загинули, водою були залиті підвали у Вестмінстері, рів Тауер, у галереї Тейт були пошкоджені 12 картин. Лондон залишився без телефонного зв’язку.
1928 – вперше в історії багатонаціональних держав Європи у Польщі сформовано виборчий блок національних меншин – представники українських, білоруських, німецьких та єврейських національних партій.
1939 – німецькі фізики Отто Ган і Фріц Штрассман повідомили про відкриття способу ділення ядер урану під дією нейтронів. Це був перший крок до практичного використання ядерної енергії.
1975 – на американському телеканалі NBC вперше вийшла в ефір гра «Wheel of Fortune», відома як «Поле чудес».
1978 – Уряд Сполучених Штатів повернув Угорщині одну з її реліквій — корону святого Іштвана, яка зберігалася в США з часів II Світової Війни.
1992 – Республіка Бурунді та Республіка Джибуті визнали незалежність України.
1992 – Україна встановила дипломатичні відносини з Аргентиною.
1994 – у Детройті американська фігуристка Ненсі Керріган під час тренування на льоду зазнала атаки охоронця своєї суперниці Тоні Хардінг.
2015 – Литва зупинила на своїй території мовлення російських державних телеканалів РТР Планета, РенТВ та НТВ-Мир – за перекручення інформації про події в Україні.
2019 – Православна церква України отримала томос про автокефалію.

Чи знаєте ви, що:

Працюючи в Археологічній комісії Тарас Шевченко захворів перед Різдвом. Про хворобу поета дізнався його щирий приятель, переяславський лікар Андрій Козачковський і негайно ж привіз поета до себе у Переяслав. У хворого почалося двостороннє запалення легенів. На той час мало хто видужував від цієї хвороби. Це знав і лікар, знав і Шевченко. Після 20 грудня (за ст. ст.) хворому погіршало, становище його було майже безнадійне. У таку годину Шевченкові страшенно захотілося сказати народові, Україні, своїм друзям тепле щире слово, і на папері лягли рядки:
«Як умру, то поховайте…»

Вірш написано на Різдво, 25 грудня (за старим стилем). На щастя, міцний організм Шевченка переміг хворобу, а «Заповіт» пішов у люди…

Comments

153 Переглядів