6 серпня: це цікаво знати

Сьогодні, 6 серпня, православна церква згадує пам’ять святих Бориса і Гліба, які раніше, до хрещення, носили імена Роман і Давид.

Молодші сини князя Володимира Святославича одними з перших (1071р.) канонізовані руською церквою.

Брати були вбиті, невдовзі по смерті їхнього батька (15 липня 1015 р.) старшим братом Святополком.

Історія життя і смерті братів стала темою багатьох переказів та оповідей. Зокрема, найдавніше «Сказання про святих Бориса і Гліба», як стверджують фахівці, належить літописцеві Нестору.

На честь святих Бориса і Гліба в Україні збудовано багато церков.

У народі день Бориса і Гліба називали паликопна (великі грози підпалювали копиці). Тож цього дня до польових робіт намагалися не братись. А чи буде дощ, вгадували по квітах в’юна: якщо квітки стулялися, скоро буде злива.

За церковним календарем 6 серпня вшановують мученицю Христину; мучеників благовірних князів Бориса і Гліба, у св. хрещенні Романа і Давида; преподобного Полікарпа, архімандрита Києво-Печерського.

Іменинниками 6 серпня є:
Анатолій, Гліб. Борис, Роман, Давид, Христина.

6 серпня народились:

1789 – Ілля Буяльський – український і російський анатом і хірург, засновник пластичної анатомії, учений європейського рівня. Автор унікального атласу «Анатоміко-хірургічні таблиці» (1828, 1835, 1852), у якому показано операції перев’язування великих артерій.

1906 – Микола Тарнавський – український генетик і біолог. У результаті досліджень, які започаткував і провів М.Д. Тарнавський, уперше у світі було встановлено вплив ДНК на генетичні процеси в багатоклітинних організмах.

1928 – Енді Воргол (Андрій Варгола) – американський художник українського походження, засновник художньої школи поп-арту.

Події 6 серпня:

988 — умовна дата Водохрещення Русі, прийняття християнства київським князем Володимиром.

1181 — Китайські і японські астрономи фіксують спалах наднової зірки.

1497 — до Бристоля повернулася експедиція Джона Кабота, що відкрила Канаду. Втім, всі були впевнені, що це Китай.

1588 — непереможна Армада кинула якір перед містом Кале. Початок історичної битви з англійським флотом, що обернеться великою катастрофою для іспанського короля Філіпа II, який втратить за 2 місяці 80 суден та 16 000 людей.

1649 — перемога козаків у Зборівській битві. Зраджений кримськими татарами  Богдан Хмельницький винуватить Москву, яка не надала допомогу; українсько-московські стосунки погіршуються.

1806 — Священна Римська імперія після відмови імператора Франца II від німецької корони припинила своє існування.

1807 — Російська імперія, Королівство Пруссія і Французька імперія  підписали  Тільзитський мир — були визнані завоювання Наполеона в Центральній Європі.

1807 — у Петербурзі видано правлячий указ про відкриття друкарень при губернських правліннях (у Києві, Житомирі, Кам’янець-Подільському,  Харкові,  Полтаві, Чернігові, Катеринославі, Херсоні та Сімферополі).

1807 — з Кронштадта під командуванням В. Головніна вирушив у навколосвітнє плавання шлюп «Діана» з метою гідрографічних описів і географічних відкриттів.

1889 — у Лондоні відкритий готель «Савой», перший у світі готель з ванною в кожному номері.

1890 — вбивця Вільям Кеммлер став першою людиною, страченою на  електричному стільці.

1914 — Австро-Угорська імперія оголосила війну Російській імперії, а Королівство Сербія оголосила війну Німецькій імперії.

1914 — у Львові створено легіон Українських січових стрільців, який став першим українським національним бойовим підрозділом після битви під Полтавою в червні 1709 р.

1926 — 19-річна Гертруда Едерле стала першою жінкою, що перепливла Ла-Манш.

1932 — відкрився перший Венеційський кінофестиваль.

1940 — Естонію, що після Пакту Молотова — Ріббентропа ввійшла в «зону інтересів Радянського Союзу», окуповано й анексовано СРСР.

1940 — у СРСР арештований президент Ленінської академії сільгоспнаук відомий генетик Микола Вавілов.

1945 — американський бомбардувальник «Енола Ґей» скинув ядерну бомбу на японське місто Хіросіма, спричинивши загибель 90—140 тисяч осіб.

1963 — вигравши в півфіналі в алмаатинського «Кайрата» з рахунком 2:1,  донецький «Шахтар» утретє поспіль вийшов у фінал Кубка СРСР, встановивши рекорд для радянських клубів — 15 кубкових перемог поспіль.

1995 — хорватська влада оголосила про ліквідацію Республіки Сербська Країна.

1997 — літак авіакомпанії Boeing 747 південнокорейських авіаліній зазнав катастрофи над островом Гуам, у Тихому океані, загинуло 226 людей.

2016 — початок «стрілянини на півночі Криму» — в ніч на 7 серпня на окупованій Росією території Криму збройна сутичка між російськими військовиками. Або провокаційна «спецоперація», видана пізніше російською спец-пропагандою як «напад українського диверсійного загону».

Чи знаєте ви, що:

Про українську мову в цифрах

  1. Відповідно до даних Національної Академії Наук України, сучасна українська мова містить приблизно 256 тисяч слів. Цікаво знати, що за лексичним запасом українська є найбільш спорідненою з білоруською – 84% спільної лексики, із польською і сербською ми маємо 70% і 68% відповідно спільних слів, а от з російською – 62%).
  2. Походження української мови – окрема теми для статті! Точно сказати, коли зародилася українська мова, – складно, але відомо, що вона однозначно виникла раніше за російську, німецьку, турецьку тощо. За даними вченого Василя Кобилюх, наша мова сформувалася ще в Х–IV тисячоліттях до нашої ери і походить вона зі санскриту.
  3. До речі, перші слова з української мови були записані в 448 р. н.е. Тоді візантійський історик Пріск Панікійський перебував на території сучасної України в таборі володаря Аттіли, який згодом розгромив Римську імперію, і записав слова «мед» і «страва».
  4. На відміну від решти східнослов’янських мова, іменник в українській має 7 відмінків. Як ви зрозуміли, вирізняє нас кличний відмінок, який існує також в латині, грецькій та санскритській граматиках.
  5. У «Короткому словнику синонімів української мови», де зібрано 4279 синонімічних рядів, найбільше синонімів має слово «бити» – аж 45! Цікаве завдання для вас та ваших дітей: спробуйте назвати хоча б 20, можете використовувати фразеологізми.
  6. Ви ніколи не замислювалися над тим, що в нашій мові є три форми майбутнього часу! Цікавий матеріал, чи не так? Нумо згадувати разом – проста (піду), складна (йтиму) і складена (буду йти).

Цікавинки про українську мову

  1. Однією з «родзинок» української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Навіть слово «вороги» має зменшувально-пестливу форму, яка вживається в гімні України. Пам’ятаєте: «…згинуть наші вороженьки, як роса на сонці».
  2. Найуживанішою буквою в українському алфавіті є літера «п»; саме з неї починається найбільша кількість слів. Натомість найменш уживана – буква «ф», її вживають переважно в запозичених словах.
  3. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер! Спробуйте вимовити «дихлордифенілтрихлорметилметан» (це хімікат для боротьби зі шкідниками).
  4. У нашій мові є особливі слова – паліндроми. Це так звані «дзеркальні» фрази або слова: їх можна читати як зліва направо, так і справа наліво. Ось приміром «Я несу гусеня», або ж «ротатор».

Цікаві відомості з історії української мови

  1. Українську мову офіційно визнали літературною після видання «Енеїди» Івана Котляревського. Відтак, Котляревського вважають основоположником нової української мови.
  2. Перший український «Буквар» видав у 1574 року у Львові першодрукар Іван Федоров. До наших часів дійшов лише один примірник книги, який було знайдено 1927-го в Римі. Зараз стародрук зберігається в бібліотеці Гарвардського університету.
  3. Найстарішою українською піснею вважається балада «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?».
  4. Найбільше перекладів серед українських творів має «Заповіт» Тараса Шевченка: його переклали 147 мовами народів світу.
  5. Найбільше псевдонімів мав поет Олександр Кониський – свої твори він підписував 141 іменами, в Івана Франка було 99 псевдонімів, а письменник Осип Маковей користувався 56 вигаданими назвами.

Comments

123 Переглядів