8 листопада: це цікаво знати

У дохристиянські часи 8 листопада наші пращури відзначали свято Тура. Цей день вважався початком мисливського сезону. І для того, щоб він був вдалим, Богам покровителям приносили жертви.

У народі 8 листопада вшановуючи Дмитра, вважали, що у цей час вже закінчується весільна пора. Тому і говорили: «До Дмитра дівка хитра, а після Михайла – хоч за попихала». Також люди говорили, що після Дмитра навіть горобці притихають: «До Дмитра і горобці під корчем пиво варять і голосно гуторять; а після приходить зима – і горобців нема!»

За церковним календарем 8 листопада вшановують великомученика Димитрія Солунського, преподобного Феофіла Печерського, мученика Луппа, преподобних Афанасія та Димитрія Басарбовського.

Іменинники 8 листопада:
Дмитро, Феофіл, Афанасій.

8 листопада народилися:

1885 – Африкан Криштофович, вчений геолог, палеоботанік, засновник радянської палеоботанічної школи.

1891 — Олесь Досвітній, український письменник. Один з організаторів Ялтинської та Одеської кінофабрик. Автор оповідань та повістей: «Алай», «Гюлле», «Нотатки мандрівника», «На плавнях», «Піймав», «Постаті», «Сірко», «На той бік», «Новели»; романів «Американці», «Хто», «Нас було троє», «Кварцит».

Події 8 листопада:

1090 — Митрополит Єфрем освятив Св. Михайлівський собор у Переяславі.

1519 — Ернан Кортес прибув до Теночтітлану.

1620 — битва на Білій Горі поблизу Праги.

1655 — московсько-козацьке військо після сплати викупу зняло облогу Львова.

1793 — Лувр відкрився для публіки.

1863 — У Києві відкрито міське відділення Російського музичного товариства.

1867 — оперою Олексія Верстовського «Аскольдова могила» розпочав свій перший сезон постійний оперний театр у Києві (нині — Національна опера України).

1895 — Вільгельм Конрад Рентген винайшов X-промені під час дослідів з електрикою.

1909 — відбулись установчі збори членів Київського товариства повітроплавання.

1917 — більшовики захопили Зимовий палац у Петрограді, II з’їзд Рад проголосив перемогу більшовицької революції.

1918 — у Пряшові закарпатські українці створили Руську народну раду.

1923 — Гітлер здійснив невдалу спробу путчу в Мюнхені.

1927 — закладено Дніпровську гідроелектростанцію потужністю 650 тис. кінських сил.

1927 — у Харкові відкрилася перша державна республіканська художня виставка «10 років Жовтню».

1935 — у Чернігові відкрито Літературно-меморіальний музей М.М. Коцюбинського.

1939 — у Мюнхені тесля Георг Ельзер вчинив невдалий замах на життя Гітлера.

1975 — у Ризі на кораблі «Сторожевой» розпочалось антиурядове повстання.

1997 — у Львові відкритий пам’ятник жертвам комуністичних злочинів.

1999 — Папа Римський Іван Павло II вперше в історії папства відвідав Грузію.

2004 — президент Республіки Польща Александр Квасневський заявив, що демократія в Україні невпинно розвивається, про що свідчать українські президентські вибори.

Чи знаєте ви, що:

Дмитро Вишневецький увійшов в народні думи під іменем Байди – безтурботним гультіпакою, що тільки й знає пити мед-горілку і, здається, зовсім не має ніякого іншого клопоту… Насправді князь Дмитро Вишневецький був непересічною натурою, видатним полководцем, умілим дипломатом. Головними рисами його були лицарство і молодецтво.

Він став першим, хто вирішив покласти край турецькому й татарському пануванню в південних степах України. Зібравши під своєю орудою чимале військо, він організував сміливі походи в Крим, громив турецькі фортеці на Чорному морі. Але гетьмана зрадили й відправили до турецького султана.

За народними переказами, султан придумав для Вишневецького мученицьку смерть: його зачепили гаком за ребро і чекали, що він благатиме, аби його зняли. Хроніка Мартина Бєльського повідомляє, що Вишневецький провисів на гаку три дні. І весь час лаяв султана, його рід і його віру. Розлючений султан наказав яничарам застрелити Дмитра Вишневецького, ненависно званого турками «Дмитрашкою». І яничарські стріли обірвали буремне життя православного князя Дмитра Вишневецького і народили на віки «Байду молодецького» — нескореного ніким козака-лицаря, що «в Цареграді на риночку та п’є мед-горілочку».

Героїчна смерть справила сильне враження на українських землях. Про нього склали пісню. І вона збереглась протягом чотирьох століть на всіх землях, де проживали осіло українці — від Кубані до Бескидів.

Малиновий прапор козацтва — це пам’ять козацтва про гетьмана Д. Вишневецького. Бо той особистий штандарт князя Вишневецького — срібний хрест і золоті півмісяць і зірка на малиновому полі, під яким запорожці ходили разом з ним у перші походи проти степової орди — передався в майбутньому на знамена Запорозької вольниці.

Comments

91 Переглядів