9 листопада: це цікаво знати

З давніх часів Нестеров день вважається дуже важливим. Наші предки свято вірили, що якщо в будинок прийшли проблеми або біди, треба дати обітницю 9 листопада і в повному мовчанні до наступного дня її виконати. Вранці 10 листопада, у свято Параскеви, потрібно піти до храму, поставити свічку і помолитися цієї святої. Вона обов’язково допоможе, щастя в дім поверне і всі диявольські підступи розвіє. У житті знову настане біла смуга.

Але якщо не виконати цю обіцянку, то можна накликати в дім біди. Тому з клятвами треба бути вкрай обережними, якщо не впевнені, що впораєтеся, краще не обіцяйте.

Обітниці давали різні: пожертвувати гроші на потреби храму; поставити в церкві певну кількість свічок; встановити хрест або придбати для храму ікони; кинути пити або курити; піти в монастир.

Жінки у Нестеров день найчастіше давали обітницю «виткати повсякденну пелену». Вони присягалися, що зроблять це для захисту будинку від всіляких бід або для одужання хворих близьких. Робота була нелегка, ткали в ніч з 9 на 10 листопада у повному мовчанні. Іноді запрошували на допомогу інших родичок. Вранці готове полотно несли в церкву для освячення.

За церковним календарем 9 листопада відзначається день пам’яті Нестора Літописця, який прославився своїми літописами. Крім того, Нестор був ченцем Києво-Печерської Лаври, і саме його перу належить “Повість врємєнних літ”, в якій Нестор докладно описав життя і діяння перших князів. Вчені говорять про те, що саме Нестор Літописець був сучасником апостолів і багатьох святих, які відомі в християнській церкві.

Іменинники 9 листопада:
Нестори, Андрії, Марки, Емілії та Капітоліни.

9 листопада народилися:

1872 – Богдан Лепкий – український поет, прозаїк, літературознавець, критик, перекладач, історик літератури. Творча спадщина Б.Лепкого складає понад 80 власних книг, у тому числі цикл романів «Мазепа». Він – упорядник і видавець 62 томів творів української класики з ґрунтовними дослідженнями, примітками,  коментарями.

9 листопада відзначають:

  • День української писемності та мови.
  • День книги рекордів Гіннеса.
  • Міжнародний день боротьби проти фашизму, расизму та антисемітизму.

Події 9 листопада:

1882 – у Єлизаветграді (нині – Кропивницький) з п’єсою «Наталка-Полтавка» дебютував український театр Марка Кропивницького.
1918 – у Львові створили виконавчий орган ЗУНР (з 13 листопада 1918 року – Державний Секретаріат).
1938 – у Хусті для організації оборони Карпатської України утворили напіввійськову організацію «Карпатська Січ».
1941 – розпочалася оборона Севастополя.
1956 – Президія Верховної Ради СРСР ухвалив указ «Про заборону колишнім главарям й активним учасникам українського націоналістичного підпілля, які були засуджені й відбували покарання, повертатися в західні області УРСР».
1961 – місто Сталіне перейменоване на Донецьк.
1962 – Президія Верховної Ради СРСР ухвалила постанову про перейменування міста Станіслав на Івано-Франківськ, а Станіславської області на Івано-Франківську область.
1976 – у Києві створили Українську громадську групу сприяння виконанню  Гельсінських угод.
1977 – Українська Гельсінська Група оприлюднила «Маніфест українського правозахисного руху».
1989 – почалося руйнування Берлінської стіни.
1997 – в Україні вперше відзначили День української писемності та мови.

Чи знаєте ви, що:

Питання походження слов’янської писемності залишається досі остаточно не з’ясованим. Але однозначно визнано факт її існування ще до Хрещення Русі. Про це маємо декілька свідчень у стародавніх літописах.

У «Житії» слов’янського просвітника Кирила зберігся переказ, що він бачив у 860 в кримському Херсонесі (Корсуні) книги, написані «руськими письменами». Ці ж «руські письмена» згадують й арабські письменники Х століття. В історичних джерелах зустрічається також повідомлення про те, що руська писемність, нарівні зі староєврейською, розповсюджувалася в Хазарії. Важливим свідченням того, що писемність була відома в Київській Русі ще до хрещення, стала знайдена в 1949 р. в одному зі смоленських курганів глиняна посудина середини Х ст. з давньоруським історичним написом «гороухща» (гірчиця).

У світі нараховується близько трьох тисяч мов, а якщо ще діалекти порахувати, як самостійні мови, то загальна кількість мов у світі сягне п’яти тисяч. Таким чином, на кожен мільйон осіб припадає одна мова.

Comments

235 Переглядів