9 січня: це цікаво знати

В останній, третій день святкування Різдва Христового – 9 січня – у народі  вшановували апостола Стефана. За багаторічними спостереженнями, цей день повинен бути морозний, а тому казали: «Прийшов Степан – на ньому червоний жупан».

Святкували цей день, як і попередні, – намагалися не працювати, можна було виконувати лише найнеобхіднішу роботу. А взагалі, починаючи від Різдва і протягом двох тижнів, до 21 січня – різдвяного дня, що вважається закінченням всіх свят, не можна затівати будь-якої великої роботи: прати, шити, ремонтувати квартиру тощо.

Ввечері на Степанів день співали якнайбільше колядок і напували коней водою, у якій були накидані срібні гроші, щоб тварини не хворіли.

За церковним календарем 9 січня вшановують апостола першомученика та архідиякона Стефана; преподобного Феодора Начертаного, сповідника; святого Феодора, архієпископа Константинопольського.

Іменинники 9 січня:
Степан, Федір, Лука, Йосип, Давид, Яків.

9 січня народились:

1818 – Олександр Вальтер – український анатом та фізіолог, професор кафедри фізіологічної анатомії та мікроскопії Київського Університету.

1854 – Євгенія Ліньова (фон Папріц) – українська та російська співачка, фольклористка, пропагувала народні пісні. Вперше у вітчизняній  фольклористиці застосувала фонограф.

1907 – Микола  Лівицький – український громадсько-політичний діяч, Президент УНР в екзилі (1967—1989).

1924 – Сергій Параджанов – визначний вірменський та український кінорежисер, сценарист. В Україні створив фільми «Українська рапсодія», «Наталія Ужвій»,  «Тіні забутих предків».

1928 – Микола Негода – автор багатьох віршів та пісень, зокрема пісні-реквієму  «Степом, степом…».

1987 – Олена Підгрушна – українська біатлоністка, заслужений майстер спорту України, чемпіонка Олімпійських ігор.

Події 9 січня:

1349 — під час погромів у Базелі (Швейцарія) близько 700 євреїв спалені живцем у своїх оселях — місцеве населення вирішило, що саме євреї винні в епідемії бубонної чуми.

1599 — у Масселбурзі (Шотландія) створена найдавніша з офіційно зареєстрованих масонських лож.

1648 — Богдана Хмельницького обрано гетьманом Запорізької Січі.

1769 — російська імператриця Катерина II видала Маніфест про заснування двох асигнаційних банків. До цього її спонукало зростання військових витрат.

1792 — Підписано Ясський мирний договір, що завершив російсько-турецьку війну 1787—1792.

1799 — у Великій Британії вперше у світі введено податок на прибуток.

1905 — 9 січня за старим стилем у Санкт-Петербурзі влада жорстоко розігнала мирну демонстрацію, учасники якої мали на меті вручити цареві «Петицію робітників і жителів Петербурга для подання Миколі II». Розстріл велелюдного мітингу, який отримав назву «кривава неділя», став одним із поштовхів до революції 1905 року. Згідно з теперішнім загальноприйнятим календарем, ця подія відбулася 22 січня.

1923 — іспанський винахідник Хуан де ля Сієрва здійснив перший політ на винайденому ним автожирі. З розвитком гелікоптерів роботи зі створення автожирів були згорнуті.

1927 — у кінотеатрі Монреаля через паніку, викликану невеликим вибухом кінокамери, загинуло 78 людей, з них 77 — діти молодше за 18 років.

1951 — у Нью-Йорку відбулось офіційне відкриття штаб-квартири Організації Об’єднаних Націй.

1959 — на Кіровоградщині розпочались арешти членів підпільної організації «Об’єднання», створеної в м. Інта в Комі АРСР у 1956 р. молодими українськими політв’язнями, які вже могли виходити за межі концтаборів або перебували на вільному поселенні. З 29 червня арешти розпочались в Інті, а з 26 жовтня — у Львові. Під час арештів вилучено підпільну друкарню і велику кількість антирадянських листівок.

1972 — у гавані Гонконгу загорівся і затонув океанський лайнер «Королева Єлизавета», на той час найбільший у світі пасажирський корабель.

1986 — здійснив перший політ літак АН-124 «Руслан».

1992 — Гвінея, Венесуела і Чилі визнали незалежність України.

1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з КНДР.

2005 — на президентських виборах у Палестинській автономії переміг колишній прем’єр-міністр Палестини Махмуд Аббас, який замінив покійного Ясіра Арафата.

Чи знаєте ви, що:

Про Сергія Параджанова

В’язень Параджанов рідко отримував листи від численних друзів, приятелів і учнів. Зате регулярно приходили міжнародні депеші від якогось Фредеріка Фелліні. Зміст депеш: «Хвилююся за твою долю, ти ж велика людина, тримайся».

У в’язниці Параджанов збирав кришки з фольги, якими тоді закривали молочні пляшки. Він пресував їх у медальйон і гвіздком робив портрет Пушкіна. Один із таких медальйонів він подарував Тоніно Гуеррі. Тоніно відлив медальйон в сріблі та подарував своєму другові Федеріко Фелліні. Друзі створили приз на честь Параджанова і назвали його «Амаркорд», яким нагороджують за найкращий фільм на фестивалі в Ріміні. Першим отримав нагороду Георгій Данелія, кінорежисер, друг Параджанова, за картину «Настя».

Одного разу Параджанов надіслав телеграму: «Москва. Кремль. Косигіну. Оскільки я – єдиний безробітний кінорежисер у Радянському Союзі, наполегливо прошу відпустити мене в голому вигляді через радянсько-іранський кордон, може, стану родоначальником в іранському кіно. Параджанов».

Коли Параджанов вийшов з тюрми, він привіз у подарунок своєму племінникові Георгію коробку з-під сірників, повну вошей, щоб юнак зрозумів, що таке радянська в’язниця. Однак, попри такий яскравий натяк, Георгій Параджанов став єдиним з родичів Маестро, хто пішов шляхом славетного дядька.

Comments

84 Переглядів