9 жовтня: це цікаво знати

За народним календарем 9 жовтня – день Івана Богослова. У народі говорили, що Іван Богослов благословляє землю, що готується до зими. У цей час в Україні здебільшого вже закінчувалися польові роботи. Залишилося прислів’я: «Хто не посіяв до Богослова – не варт доброго слова».

Іоанна Богослова шанували як захисника подорожніх. У народі Іоанну молилися перед відправленням у довгу дорогу, оскільки вірили, що будь-яка дорога тісно пов’язана з нечистою силою. Особливо не варто було покидати домівку після заходу сонця. Працювати 9 жовтня дозволялося тільки у першу половину дня, після обіду всі мали відпочивати.

Окрім цього підмічали, якщо на Богослова дощ зі снігом – у січні тричі йтиме дощ; сонячно і тепло – червень буде дощовий і холодний.

За церковним календарем 9 жовтня вшановують апостола, євангеліста Іоана Богослова; святого Тихона, патріарха Московського і всієї Руси; преподобного Єфрема Перекомського, Новгородського.

Іменинники 9 жовтня:
Іван, Охрім, Тихін.

9 жовтня народились:

1904 – Микола Бажан – український письменник, філософ, громадський діяч, перекладач, організатор і видавець багатьох універсальних видань. Автор творів «Майстер залізної троянди», «Політ крізь бурю», «Розмова сердець», «Клятва», переклав українською мовою «Витязь в тигровій шкурі» Шота Руставелі.

«О земле юрб і добр, о земле сил і дій, Я кожну яв твою зв’яжу і відокремлю В єдиній складності твоїй. Тебе до пня, до дна тебе й до краю Всю вичерпать і розітнути суть! Тебе, немов мету і жертву, розкриваю Й не можу до кінця збагнуть, Бо мудрости й буття неісходима путь.» (Микола Бажан)

9 жовтня відзначають:

  • Всесвітній день пошти.

Події 9 жовтня:

1596 — церковний собор у Бересті затвердив Берестейську унію, чим заснував Українську греко-католицьку церкву.

1621 — у Хотині після війни підписано мирний договір між Річчю Посполитою  та Османською імперією, за яким Річ Посполита зобов’язувалась утримувати  козаків від походів на татарські й османські володіння, а Османська імперія — своїх васалів від нападів на територію Речі Посполитої.

1655 — перемога гетьмана Богдана Хмельницького над військом Речі Посполитої у битві під Городком коло Львова.

1731 — Російська імперія анексувала Казахстан.

1779 — перші бунти проти введення устаткування для прядіння бавовни, починаються в Манчестері.

1789 — у Королівстві Франція заборонені тортури.

1780 — у Королівстві Пруссія скасовано особисту залежність селян від поміщиків.

1874 — створення Всесвітнього поштового союзу. Цього дня починаючи з 1957 року відзначається Всесвітній день пошти.

1918 — обрання Фрідріха Карла Гессенського королем Фінляндії.

1920 — польські частини під командуванням генерала Л. Желіговського зайняли Вільнюс.

1928 — у Львові засновано греко-католицьку Богословську академію.

1944 — вийшов указ НКВС/НКДБ «Про заходи із посилення боротьби з оунівським підпіллям і ліквідації озброєних банд ОУН у західних областях України».

1963 — в повітря вперше піднявся гвинтокрил Мі-8.

1968 — почався великий судовий процес над тими, хто 25 серпня 1968 р. вийшов на Красну площу в Москві з лозунгами: «Руки геть від ЧССР!», протестуючи проти радянської окупації Чехословацькою Соціалістичної Республіки.

1975 — академіку Андрію Сахарову присуджена Нобелівська премія миру.

1989 — в СРСР визнано право працівників на страйк.

1991 — зареєстровано Союз молодіжних організацій України, створений замість розпущеного комсомолу.

Чи знаєте ви, що:

Слово пошта має латинське коріння. Спочатку воно позначало станцію для обміну коней або кур’єрів.

Українська пошта бере початок з Київської Русі та налічує понад тисячу років. У X столітті існував «повоз» – обов’язок населення надавати коней «від стану до стану» для княжих гінців і слуг. У XIII столітті з’явилися перші поштові станції, а до XV–XVI ст. поштовий зв’язок встановився по всій Русі.

Історія київської пошти починається з 1669 р., коли на Подолі організували двір для приймання пошти й утримання коней. Спочатку листи доставляли кур’єри. З 1835 р. пошту почали відправляти каретами, з 60-х років ще й пароплавами по Дніпру, а з 70-х – залізницею. У 1913 р. у Києві було тринадцять поштово-телеграфних установ, вивішено близько 150 поштових скриньок. Штат Київської контори налічував 460 службовців. Кореспонденцію доставляли 138 листонош  (1916 р.).

Comments

94 Переглядів