Читання – ось найкраще навчання!

Я завжди з особливою повагою ставилася до книг. Вони для мене були вірними друзями і мудрими помічниками.

Напевно, тому я і стала філологом – фахівцем в області мови і літератури. Тільки ось зараз я з тривогою спостерігаю, як книги поступово вилучаються із загального споживання, і молоде покоління ставиться до них, як до чогось не надто потрібного, пережитку минулого.

Ось і наш шкільний бібліотекар стверджує, що у неї два активних читача: я і вчитель української мови та літератури. Учні ж своєю увагою бібліотеку не балують. І масово відвідують її на початку навчального року, коли отримують підручники, і в кінці – коли їх здають.

Однак це зовсім не означає, що наші вихованці не читають. Читають, але лише тільки те, що задають. Та й то, не всі. Старшокласники вважають за краще працювати з електронними книгами, які легко і швидко знаходять в інтернеті.

До речі, про інтернет. Психологи багатьох країн вже давно б’ють на сполох з приводу того, що в інтернеті не читають, а тільки проглядають текст. А якщо хто і читає, то тільки початок абзаців. Інтернет, прийшли до висновку психологи, не призначений для вдумливого читання.

А ось про користь читання, все ті ж психологи, знають давно. І до сих пір не змінили своєї думки. Читання, вважають вони, сприяє поповненню словникового запасу, розвиває логіку і мислення, а так само фантазію і уяву, тренує пам’ять і зміцнює психіку.

Я думаю, що читання корисно в будь-якому віці. Але особливо воно важливо для дітей і підлітків, коли відбувається процес формування особистості, її світогляду і інтелектуальних здібностей.

На жаль, останнім часом все менше і менше читають як дорослі, так і діти, тому що стали отримувати інформацію з інших джерел. Перевагу віддають інтернету і телебаченню. Вони помітно потіснили книгу. Це і зрозуміло. Читання забирає надто багато часу. І потім, читати – значить працювати. А ще потрібно і представляти прочитане, тобто знову докладати зусилля. А в відео все це вже зроблено за глядача. Причому, зроблено красиво, яскраво і привабливо.

Здавалося б, все для блага людини. Але це тільки на перший погляд. Насправді під час перегляду зображення відбувається швидка зміна кадрів, так що глядач не встигає обміркувати й осмислити побачене. Його мозок відпочиває, вірніше, як комп’ютер, знаходиться в «сплячому режимі». Якщо для дорослих це не так страшно, то для дітей і підлітків – згубно.

Але так виходить, що сучасні діти більше люблять дивитися, а не читати. Та й батьки мимоволі сприяють цьому: дошкільнятам купують планшети, учням молодших класів – дорогі гаджети. А у вільний час хлопці годинами сидять перед блакитними екранами телевізорів і моніторів комп’ютерів. І навіть на перервах їх важко відірвати від мобільних телефонів.

Виходить, що школа залишається чи не єдиним місцем, де діти читають. Тому я дуже відповідально ставлюся до такого виду роботи, як читання, шукаю нові форми роботи з книгою і намагаюся вдосконалювати старі. Адже поки що більш ефективного способу інтелектуального розвитку, ніж читання, людство ще не придумало.

У зв’язку з цим хочу дати пораду батькам. Шановні батьки! Показуйте приклад своїм дітям: у вільний час іноді беріть книгу в руки і читайте. Читайте дітям і вчіть їх читати самим. Вираз «Читання – ось найкраще навчання» залишається актуальним до тепер.

Наталя Павлівна Шотова
учитель ВАЛЕР’ЯНІВСЬКОЇ ЗОШ

Comments

89 Переглядів