Мітки: #історія

У народі великомученика Пантелеймона 9 серпня вшановують як «святого Палія». За народним віруванням, Пантелеймон вважається охоронцем людей від вогню. Колись під час пожежі будову тричі обносили іконою святого Пантелеймона, бо вірили, що вогонь загасне. Найчастіше це робили тоді, коли пожежа виникала від блискавки. Також у день святого Палія люди молилися перед його образом і запалювали свічку, «щоб у полі копи зберіг від пожежі». Адже існувало повір’я, що Палій копи спалить тому, хто його не шанує. У дохристиянські часи Палія ще називали Паликопом.

8 серпня радувало гарною погодою, а тому на Єрмолая, як у народі називали цей день, селяни намагалися розправитися з усіма польовими роботами, примовляючи: «Єрмолай – хліб прибирай».

У народі 7 серпня має назву Ганни Холодної, або Ганни Зимовказівниці. За цим днем передбачають час початку та характер майбутньої зими. «Якщо

Сьогодні, 6 серпня, православна церква згадує пам’ять святих Бориса і Гліба, які раніше, до хрещення, носили імена Роман і Давид.

У народі 5 серпня отримало назву Трохима-Безсонника, оскільки не годиться в цей час довго спати – йде пора активної роботи, жнив: «Хорошому

У народі 4 серпня вшановували Марію Магдалину. Її вважали заступницею від холери. З давніх-давен остерігаються у цей день виконувати польові роботи: градом поб’є, грозою уб’є, тому що цей день вважається і часто буває громовим. А також підмічали, великі роси цього дня – на гарну погоду та сірий льон.

За дохристиянським календарем 3 серпня наші предки святкували дні Богів – Спасів. Після приходу християнства це свято почали відзначати 19 серпня. Давні українці, як і ми тепер, вшановуючи Богів, освячували мак, яблука, груші та мед. Готували жертовний коровай, що замінив жертовну корову, і влаштовували обіди на тих місцях, які любили Боги (вершини гір, скали, дерева).

З початком серпня у наших предків вже закінчувалося літо, а кінцевою датою його завершення було свято пророка Іллі, яке ми відзначаємо 2 серпня. Прообразом Іллі став дайбозький Перун – покровитель грому та блискавок. У давнину цього дня намагалися не працювати, боячись гніву Іллі, який може вдарити блискавкою того, хто не вшановує його свята.

У народі 1 серпня називалося на честь Мокрини. За цим днем прогнозували, якою буде осінь. Якщо на Мокрину зранку йтиме дощ, то початок осені буде дощовий; задощить опівдні – дощовою буде середина осені; якщо ж дощ упаде надвечір, то з дощами буде кінець осені.

У давнину 31 липня топили бані, парили віники з трав і квітів, щоб змити з себе втому після жнив. У народі говорили: «Хоча в липні й душно, й спекотно, але прощатись з ним шкода». За народною прикметою, якщо липень був спекотний – зима буде морозною.