Мітки: #історія

У народі 18-того травня, у день Ярини-розсадниці, в селах починали проводити посадку капусти, огірків. Однак існувало повір’я, згідно з яким, під час цього процесу не можна їсти хліб – в іншому випадку кури виклюють всю розсаду. Також цього дня спостерігали за першим поливом і дивилися: якщо земля ввібрала багато води, то літо буде посушливим. Якщо ж вода залишилася на поверхні ґрунту, то буде досить мокра погода в літні міся

У народі 17-го травня говорили: «Якщо зацвіла горобина – це віщує врожай грибів». Також підмічали: «Якщо у травні багато дощів, то їх буде мало у вересні».
У давнину в цей день рубали дерево на вичинку ложок. Наші пращури на Пелагею чекали сильного дощу, оскільки він приносить врожай чистий і достатній.
Пелагею шанували, як заступницю невинних дів, і тих, хто несправедливо ображений. Саме до цієї святої зверталися, якщо потрібна допомога безневинним людям. Також її вважають заступницею птахів.

У народі 15 травня вшановують двох братів – Бориса і Гліба. До цього періоду селяни починали садити огірки та гарбузи. Щоб овочі

У народі 14 травня називали Яреми-запрягальника, оскільки на цей час приходиться розпал польових робіт. Негода у цей день передвіщає сурову і холодну майбутню зиму. А якщо сонце сходить ясно – все літо буде гарне, погоже. Наші предки казали: «Якщо на Ярему день погожий, то й жниво буде пригоже». У цей час у давнину проводжали весну і зустрічали поліття.

У народі 13 травня колись вшановували Якова і, виганяючи у цей день корів на пашу, говорили: «На Якова трава ще ніякова». Наші пращури спостерігали за вечором і ніччю на Якова: теплий вечір та зоряна ніч пророкували грозове і тепле урожайне літо. На погоже літо вказував і ясний схід сонця. Казали, що саме в цей день всі сватання припиняються, і починаються приготування до весільних урочистостей.

У народі 12 травня назвали – «Дев’ять цілителів», оскільки люди вважали, що Дев’ять мучеників, які згідно з переказами у місті Кизик

У давнину вірили в те, що день 11 травня наділений по-справжньому магічною силою. Дуже часто цього дня готували зілля з листя подорожника, мати-й-мачухи, кропиви. Займалися цим найчастіше знахарі, які запасалися зіллями на найближчі місяці, а потім використовували його для лікування хворих.

У дохристиянські часи 10-те травня був Днем знахарок. Цього дня до схід сонця збирали трави, а після збору трав жінки влаштовували колективне  купання в трав’яному

У народі 9 травня здавна намагалися посадити горох, заговорений на хороший урожай. Вважали, що це – найкращий день для посадки не лише гороху, а й картоплі. Наші пращури помітили таку городню прикмету: якщо лист берези розвернувся повністю – можна саджати картоплю. Саме свято мало різні назви: Степан-рівнопашець, Степанів день, Глафіра-горошниця. Також говорили, що 9 травня потрібно з радістю зустрічати ластівок, які повертаються з перелітних країв.

У народі 8 травня, на Марка-ключника, спостерігали за погодою і казали: «У день Марка небо ярке – на вулиці парко, а бабі в хаті жарко».