Posted by У народі 3 червня називали на честь цариці Олени, бо вважали її захисницею сільського господарства. Оскільки після цього дня вже не траплялося приморозків, висаджували пізні овочі і закінчували сіяти коноплі та льон. Обов’язково спостерігали за погодою, бо вірили: яким буде день на Олену – сонячним чи дощовим – такою буде й осінь.
За церковним календарем 3 червня вшановують пам’ять рівноапостольних царя Костянтина, матері його цариці Олени та чад його Михайла і Федора, Муромських чудотворців. Також сьогодні проводиться святкування чудотворної Володимирської ікони Божої Матері, яка за переказами була написана євангелістом Лукою на дошці столу, за яким трапезувала Свята Родина: Спаситель, Богородиця і праведний Йосип Обручник.
Іменинники 3 червня:
Костянтин, Олена, Михайло, Ярослав, Федір.
3 червня народились:
1863 – Євген Петрушевич – український громадсько-політичний діяч, президент Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).
1876 – Микола Бурденко – видатний український хірург, один з основоположників нейрохірургії. Перший президент Академії медичних наук СРСР, заснованої з його ініціативи.
1928 – Костянтин Степанков – український актор театру і кіно («Два місяці, три сонця», «З небес на землю», «Легенда про княгиню Ольгу», «Ярослав Мудрий», «Вавілон ХХ», «Гадюка»).
Події 3 червня:
1527 – о 7 годині вечора розпочалась Велика пожежа Львова, що знищила всю готичну забудову міста.
1571 – війська кримського хана Девлет I Герая захопили Москву і спалили її вщент.
1638 – почалася Жовнинська битва – вирішальна битва повстанців на чолі з Гунею Д. Т. проти польсько-шляхетського війська під час повстання Острянина.
1768 – звільнення міста Умань гайдамацькими загонами Максима Залізняка та Івана Ґонти.
1973 – на авіасалоні в Ле Бурже розбився радянський надзвуковий пасажирський літак Ту-144.
2006 – Чорногорія проголосила незалежність.
2017 – почала діяти інтернетна соціальна мережа Ukrainians.
Чи знаєте ви що:
Найцікавішою дзвіницею на території України є дзвіниця Києво-Печерської лаври, що відхилена від вертикалі, як знаменита Пізанська вежа. Ще за часів спорудження через нерівномірний осад ґрунту дзвіниця похилилася.
У 1740 році навіть було порушено справу проти архітектора І.Г. Шеделя: його звинуватили у неправильному плануванні. У 1951 році визначили відхилення, а у 1987 зробили заміри вже за допомогою електроніки.
При загальній висоті дзвіниці 96,652 м відхилення становить 60,3 см. Отже, падіння Київській дзвіниці не загрожує.